Стратегія України з інтегрованого управління кордонами: справжнім мірилом успіху буде ефективна реалізація
Упродовж останніх 14 років я часто бував в Україні, і, на відміну від більшості людей, я звертаю особливу увагу на перетин кордону.
Це почасти можна пояснити тим, що моя робота була тісно пов'язана з реалізацією програм Європейського Союзу з прикордонної допомоги Україні, а також тим, що на початку своєї кар'єри я працював у Прикордонній службі Фінляндії.
Я народився неподалік від фінсько-російського кордону, тож я, як ніхто, усвідомлюю не тільки ключове значення управління кордонами для внутрішньої безпеки держави, але й глибокий символізм кордонів як явища, що (буквально) задає параметри національної ідентичності.
Результати соціологічних опитувань в Україні постійно свідчать про те, що Державна прикордонна служба – одна з установ сектору цивільної безпеки, якій чи не найбільше довіряють громадяни.
На думку суспільства, Державна прикордонна служба відносно добре впоралася з реформами, що розпочалися після подій на Майдані.
Якщо ви нещодавно перетинали кордон в Міжнародному аеропорту "Бориспіль", ви зрозумієте чому.
Працівники прикордонної служби, відповідальні за паспортний контроль, роблять усе можливе для того, щоб заходи безпеки не заважали подорожувати й не створювали зайвого клопоту й затримок.
Працівники митної служби, в свою чергу, аналізують і оцінюють ризики, щоб перевіряти лише мінімально необхідну кількість багажу.
Особливу увагу приділяють обслуговуванню клієнтів і створенню для них привітної атмосфери. Те, що серед працівників прикордонної служби є як чоловіки, так і жінки, створює Україні позитивний імідж – це одразу помічають ті, хто відвідує Україну.
Крім того, Держприкордонслужба намагається донести інформацію про свою антикорупційну кампанію до якомога ширшого кола людей.
Я бував у багатьох аеропортах Європи, але мушу визнати, що українські прикордонники справляють гідне враження! А перше враження, як відомо, є найважливішим, тому що його не можна справити двічі.
Оскільки Україна межує з державами-членами Європейського Союзу, ЄС дійсно зацікавлений у тому, щоб Держприкордонслужба була сучасною сервісно-орієнтованою установою, що забезпечує належний рівень прикордонної безпеки країни та осіб, які подорожують.
Міжнародне співробітництво є основою прикордонної роботи, і ДПСУ виявила бажання співпрацювати з міжнародними органами й дослухатися до їхніх рекомендацій.
Дійсно, розробка Стратегії інтегрованого управління кордонами – з урахуванням аспекту міжнародного співробітництва – мала важливе значення для впровадження безвізового режиму Україна-ЄС два роки тому. Всі погодяться, що це було надзвичайно успішним досягненням для України.
Найбільше мене тішить те, що у розробці Стратегії інтегрованого управління кордонами й Плану заходів з її реалізації вперше брали участь всі органи, зацікавлені в сфері управління кордонами.
До цього процесу долучились не лише два основні суб'єкти інтегрованого управління кордонами (ІУК) – прикордонна й митна служби – але й такі органи як Державна міграційна служба України, Національна гвардія України, Національна поліція України й Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України.
Це означає, що вже на початкових етапах планування забезпечено належне координування дій цих органів.
Серед європейських організацій процес розроблення проектів зазначених нормативно-правових актів підтримали: Команда експертів високого рівня, Представництво ЄС в Україні, Група підтримки України, Європейське агентство з управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах держав-членів ЄС (Frontex), Місія ЄС з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM), а також Консультативна місія Європейського Союзу (EUAM).
На сьогодні Стратегія інтегрованого управління кордонами України не тільки відповідає нормам ЄС, але й у деяких аспектах (як-от сприяння торгівлі) є навіть досконалішою за подібні стратегії інших країн.
Сучасні методи сприяння торгівлі мають вирішальне значення, якщо Україна прагне й надалі розширювати діяльність, розпочату з підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2014 році.
Зміцнення торговельно-транспортних коридорів до Європейського Союзу є надзвичайно важливим для теперішніх і майбутніх відносин між Україною та ЄС.
Для України торгівля – це не лише міст до інших країн Європи, але й одне з джерел фінансування державного бюджету за рахунок експорту товарів і стягнення митних платежів.
На жаль, за деякими оцінками, сума державних доходів, втрачених Україною через корупцію, становить 4-6 млрд євро щороку. Ця цифра не тільки приголомшує, але й підкреслює нагальну необхідність реформування митної служби.
Такі надходження вкрай потрібні Україні для фінансування системи охорони здоров'я й освіти дітей та молоді.
Якщо новому уряду вдасться реалізувати заявлені наміри й здійснити реальну реформу митної служби, це значно сприятиме збалансуванню державного бюджету й, що не менш важливо, поверненню довіри з боку громадськості.
Ті зміни, які ми бачимо вже сьогодні, вселяють неабияку надію. Голова Державної митної служби України активно підтримує реформи й узяв на себе зобов'язання перебудувати відомство, зокрема впровадивши такі зміни, як централізація автоматизованої системи митного оформлення.
Це допоможе забезпечити централізований контроль за фінансовими надходженнями від імпорту й експорту в пунктах перетину кордону України й істотно обмежити можливості для корупції.
Ще одним очікуваним кроком, який, безумовно, допоможе вивести українську економіку з "тіні" – це криміналізація контрабандної діяльності. Оскільки цей захід спрацює лише за умови належного нагляду за його застосуванням з боку держави, митну службу потрібно наділити слідчими повноваженнями.
Хоча тисячі іноземців на власному досвіді й переконуються у професіоналізмі українських прикордонників, особливо під час таких заходів, як ЄВРО-2012, Євробачення та фінал Ліги чемпіонів УЄФА, це лише частина загальної картини запровадження системи управління кордонами.
Стратегія інтегрованого управління кордонами й План заходів з реалізації такої Стратегії описують загальну модель, за допомогою якої відповідні органи України можуть досягти своїх власних цілей в сфері управління кордонами.
Фінляндія була першою країною, яка запровадила концепцію ІУК. Саме тому я можу з упевненістю заявити, що ця модель успішно працює.
Стратегії та плани дій – це все, звісно, добре й чудово, але найголовніше – це їхня реалізація, що почнеться в січні наступного року.
Консультативна місія ЄС готова підтримувати впровадження ІУК, й одна з найкращих рекомендацій, яку я міг би надати уряду на цьому етапі, – це переконатися, що міжвідомча робоча група (орган, який контролюватиме впровадження ІУК) функціонує належним чином.
Я вже зазначав, що залучення всіх суб'єктів ІУК до розробки стратегії і належна координація їхньої роботи є дуже важливим елементом успіху проекту не лише на етапі планування, але й під час реалізації.
Саме ефективна реалізація – це справжнє мірило успіху.
Антті Хартікайнен, спеціально для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
