Як купують ліки для регіонів? Києве, маємо проблеми
Минулого року уряд разом із громадськими організаціями підготував перелік рекомендацій для державних та місцевих органів – він мав допомогти організувати прозорі закупівлі ліків в областях.
Проте, як неважко здогадатися, правила без статусу обов'язкових для виконання часто успішно ігноруються на місцях. На практиці це означає вікна для корупції та обмеження для учасників торгів: сотні мільйонів бюджетних гривень для пацієнтів, ймовірно, були витрачені бозна-як.
В чому суть рекомендацій
Головна мета рекомендацій – гарантування максимальної конкуренції на торгах: щоб усі учасники мали рівні можливості, а сам процес закупівель відбувався прозоро і без завищення цін.
Зокрема, замовникам (вони, нагадаю, витрачають бюджетні гроші), рекомендують прискіпливо аналізувати ціни на лікарські засоби.
Водночас їм не радять встановлювати додаткові вимоги до учасника та якості продукту, які необґрунтовано обмежують конкуренцію і дискримінують учасників.
Чи дослухалися медустанови до порад?
Якщо коротко відповісти на це запитання – то не зовсім. Зокрема, Центр протидії корупції подивився на замовлення 24 обласних департаментів охорони здоров'я за півроку (січень-червень 2019-го). Із них лише п'ять здійснили успішні закупівлі ліків та реагентів (код 336) – власне, вони і стали об'єктом нашої роботи.
Тепер стежте за цифрами. Протягом півроку ці п'ять установ 68 разів порушили рекомендації у 39 закупівлях з очікуваною вартістю 44,4 млн грн. Троє з них двічі порушили рекомендації у кожній своїй закупівлі.
Найчастіше вони вимагали гарантійні листи, встановлювали дискримінаційні вимоги у тендерній документації, об'єднували лоти, некоректно зазначали міжнародні непатентовані назви, форми і дози ліків.
Установи Національної академії медичних наук України також не особливо дослухалися до порад.
Ми дослідили закупівлі від січня до липня 2019 року (за кодом класифікації 336). До уваги взяли як торги за відкритою процедурою, так і ті, що мали відбутися таким чином, однак через порушення їх здійснили в іншій формі.
Із 36 установ НАМН 12 не потрапили до вибірки, оскільки станом на липень не мали жодної завершеної процедури закупівлі за кодом 336. Решта у 109 закупівлях (217 лотів) 202 рази порушили рекомендації. І знову замовники вимагали гарантійні листи від третіх осіб, об'єднували лоти та дискримінували учасників у технічній документації (найчастіше це стосувалося занадто коротких термінів поставки).
Яка проблема з об'єднаними лотами?
Цей механізм досі залишається однією з найпоширеніших форм дискримінації учасників торгів та дає зелене світло корупційним схемам.
Наприклад, якщо замовник об'єднав у одному лоті п'ять чи навіть 300 препаратів, то, звісно, виграє тендер тільки той учасник, який може продати всі медикаменти одночасно. А от якість та ціна на визначення переможця не впливатимуть. Є всі ознаки того, що такі замовлення формуються під завчасно визначену компанію.
Як показує система Прозорро, на кінець цьогорічного червня було завершено торги у 279 лотах. Та от в кожному з них об'єднали більше 5 позицій. Один із лотів взагалі роздули до 495 позицій. Примітно, що 50% вказаних торгів виграли всього три компанії – "Медичний центр М.Т.К.", "Фармація" та "Бадм-Б".
Зірки розслідувань: хто засвітився в закупівлях
ТОВ "Медичний центр М.Т.К." виграло більше 13% торгів з об'єднаними лотами. Серед власників цієї фірми – за сумісництвом співробітник Національного інституту фтизіатрії та пульмонології Микола Гуменюк. Також він – кінцевий бенефіціар ТОВ "Юрія-фарм".
Ці компанії неодноразово з'являлися у журналістських розслідуваннях про завищення цін на лікарські засоби та інші сумнівні методи ведення бізнесу. Ось лише кілька заголовків цих матеріалів: "Закарпатські онкологи знову заплатили вдвічі більше за один препарат власнику "Юрія-фарм", "Виноградівська лікарня купує ліки для нефрологічних хворих вдвічі дорожче, ніж на ринку", "Суд арештував завод у Черкасах, який продали зі знижкою у 8 мільйонів".
Приблизно таку ж кількість торгів виграло і КП "Фармація". У ЗМІ його називають монополістом на ринку закупівель ліків для програм КМДА.
Підприємство не раз фігурувало у скандалах щодо закупівлі ліків. Наприклад, 2017 року вибухнув гучний скандал, коли студентська поліклініка Києва замовила у нього втричі дорожчі ліки. Місяць по тому столична "Дерматовенерологія" встановила рекорд у ціні нітрогліцерину – купила його у "Фармації" дорожче в 2,5 разу. "Фармація" також фігурує у кримінальному провадженні щодо розтрати бюджетних коштів, виділених на закупівлю інсулінів та його аналогів.
Очолює трійку лідерів ТОВ "Бадм-Б" – за ним чверть виграних закупівель з об'єднаними лотами.
Засновником компанії є співзвучне ТОВ "БаДМ" – перший за величиною фармацевтичний дистриб'ютор в Україні. Він фігурує у розслідуваннях щодо завищення цін на закупівлі інсуліну та ще в низці справ, які стосуються порушення антимонопольного законодавства. Наприклад, ТОВ "БаДМ" засвітився у справі монополії лікарських засобів "Рош" (державні лікарні на закупівлях цих медикаментів переплатили більше 6 млн грн).
Крім того, цей "оптовик-важковаговик" фігурує як порушник законодавства у справах фармацевтичних компаній "Алкон", "Серв'є" та "Санофі".
Як діяти далі?
Бізнесу з боку найвищого керівництва держави неодноразово обіцяли "не заважати працювати", а також комфортні умови без корупції. Однак рекомендаційний характер документу, розробленого МОЗ та МЕРТ спільно з громадськістю та Антимонопольним комітетом, не може гарантувати прозорість тендерів.
Попередити можливі порушення можна, наприклад, завдяки функціоналу системи Прозорро. Приміром, автоматично не допускати у замовленні дискримінаційні умови.
Зрештою, рекомендації МОЗ та МЕРТ мають стати обов'язковими для виконання – набути статус нормативного акту. А це вже виклик для нової влади, яка отримує реальну можливість продемонструвати, як вона насправді опікується українськими пацієнтами та їхніми грошима.
Олена Щербан, спеціально для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
