Цивільна конфіскація: пропіаритися і вибачитися
Напередодні обрання нового президента Конституційний Суд визнав неконституційною кримінальну статтю про незаконне збагачення.
Антикорупційне Бюро та Антикорупційна прокуратура закрили більше 60 справ відносно ТОП-чиновників, які розслідувалися за цією статтею. Це і справи щодо Портнова, і голови ОАСКу судді Вовка, і щодо екс-заступника голови СБУ Демчини та багато інших.
Скасування цієї статті Кримінального кодексу викликало резонанс та розчарування не лише громадян, які очікували посадок, а й детективів НАБУ та прокурорів САП, які витратили роки та тисячі годин на розслідування цих злочинів.
У зв'язку з цим однією з перших ідей команди президента Володимира Зеленського у сфері протидії корупції було запровадження цивільної конфіскації необґрунтовано набутих активів.
Ідея полягає у тому, щоб за рішенням суду конфісковувати у чиновника майно без кримінального переслідування. Пропонувалося надати можливість прокурорам САП звертатися до суду з позовами про стягнення активів вартістю від 860 тис до 11,5 млн грн, які набуті необґрунтовано. Те, що більше 11,5 млн – кримінальна юрисдикція.
Ідея загалом хороша, бо спрощує можливість стягнення корупційно набутого майна та звільнення чиновника, хоч і без ув'язнення.
Але бажання сподобатися виборцям і продемонструвати готовність зробити те, що не зробили попередники, пересилило – команда президента захотіла надати можливість конфіскувати майно, набуте раніше. В юриспруденції це називається зворотна дія закону у часі.
Законопроект президента Зеленського передбачає можливість звернення до суду з позовом про конфіскацію активів, набутих за 3 роки до цього. Тобто з 2016-го року.
Така "конфіскація заднім числом" дала суспільству надію на відновлення певної справедливості, адже ті, кого Конституційний суд врятував від кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, таки мали б розпрощатися зі своїми статками.
Але проблема у тому, що це неконституційно.
Зворотна дія закону у часі можлива лише у випадку пом'якшення або скасування відповідальності особи.
У проекті закону президента йдеться про застосування цивільної конфіскації у спосіб, який запроваджує відповідальність.
Більше того, з подачею того ж законопроекту вже до оновленого парламенту, строк зворотної дії цивільної конфіскації збільшили з 3-х до 4-х років і збільшили вартість активів, які можна конфіскувати, до 15 млн грн. Щоб дозволити пред'явити позови майже до усіх, хто уникнув відповідальності за незаконне збагачення.
У правовій державі особа має знати, які закони діють сьогодні, а які набиратимуть чинність згодом; знати, що можна робити сьогодні, а що робити не можна.
Інакше кожний громадянин потрапляє в ситуацію, коли не знає, яку відповідальність буде нести в майбутньому за вчинки сьогодення.
Нам же пропонують підтримати ситуацію, коли ніхто не застрахований від раптових бажань нової влади набрати політичних дивідендів за рахунок показової, але не завжди результативної боротьби з корупцією.
Читайте також:
Нове "незаконне збагачення": які шпаринки залишив корупціонерам Зеленський?
Мільйони в законі: як за новими правилами вкрасти і не сісти
Законопроект визначено невідкладним та проголосовано на профільному комітеті Верховної Ради за основу та в цілому. Тому він йтиме за скороченою процедурою, що дозволяє прийняти його вже цього тижня за одне читання та відправити президенту на підпис.
У такому випадку очікуваним буде створення публічного тиску на ті органи, яким належить займатися справами цивільної конфіскації та стягнення активів – НАБУ та САП. І передусім щодо тих чиновників, які уникли відповідальності завдяки рішенню КСУ. І яку б свідому позицію з баченням перспективи детективи та прокурори не мали б, їм доведеться працювати з тими кейсами.
При цьому потрібно враховувати, що такий порядок речей дає певні переваги потенційним відповідачам-чиновникам.
Майно, законність набуття якого розслідували детективи НАБУ, елементарно може набути іншої форми чи нових власників. Це зробить його конфіскацію суттєво ускладненою або взагалі неможливою.
Тим часом на практиці все може скластися так, що, навіть вигравши якусь кількість справ по цивільній конфіскації, держава стягне необґрунтовані активи. Але потім хтось з відповідачів у цих справах зможе звернутися до Конституційного Суду зі скаргою про неконституційність такої конфіскації. Якщо Конституційний Суд до того не отримає подання народних депутатів з аналогічним питанням. І, як у випадку з незаконним збагаченням, з високою вірогідністю все складеться так, що норму визнають неконституційною.
Як наслідок, суспільство розчарується, а детективів та прокурорів вкотре може накрити хвиля демотивації.
Цілком зрозуміло, що відмовлятися від такої ідеї дуже складно. Люди очікують нових серіалів про те, як у корумпованих чиновників епохи Порошенка конфісковують гроші, літаки, елітні автівки та маєтки.
Але такий підхід врешті-решт закінчиться провалом, адже адвокати фігурантів матимуть достатню підставу оскаржувати конфіскацію у суді.
Віталій Цокур, спеціально для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
