Хто вони, фіналісти конкурсу до Вищої ради правосуддя?
10 червня президент Володимир Зеленський оголосив конкурс на посади двох членів до Вищої ради правосуддя. Співбесіди зі 48-ма кандидатами на ці посади тривали 3 дні: 31 липня, 1 та 2 серпня. Проводила ці співбесіди спеціально створена Зеленським комісія.
І ось, в результаті цих співбесід, було відібрано 10 кандидатів, документи яких направили на спецперевірку. Після її закінчення Володимир Зеленський повинен буде особисто призначити 2-х кандидатів до Вищої ради правосуддя.
По суті саме ця подія стане очевидним показником дійсної готовності новообраного президента проводити судову реформу. Адже безпосередньо від Зеленського залежить, хто займе посаду в надважливому судовому органі: кандидати зі статками, які неможливо пояснити офіційними доходами, кандидати з політичним минулим, чи активісти та незалежні судді.
Чому так важливо обрати достойних членів до Вищої ради правосуддя?
Вища рада правосуддя – орган, який відповідає за формування суддівського корпусу, зміну місця роботи суддів та забезпечення незалежності судової системи.
Саме ВРП повинна була здійснити очищення судової системи, але через відсутність політичної волі до проведення дійсної судової реформи замість суддівського врядування орган займався покаранням неугодних владі та покриттям покірних.
Навіть двоє дійсних агентів змін у Вищій раді правосуддя поставлять високу планку того, якими мають бути члени цього органу.
Напередодні початку співбесід громадські організації представили аналіз всіх кандидатів на посади членів ВРП. Розділивши їх за 3 критеріями:
- кандидати, яким не місце у ВРП;
- ті, до кого є певні питання;
- кандидати, щодо яких негативної інформації не виявлено.
Давайте подивимося, яка ж категорія переважає в списку фіналістів конкурсу та чи не з'явилося додаткової інформації щодо кандидатів.
Отже, у ТОП-10 потрапило троє кандидатів, які мають найвищий рівень ризику, та ті, яким, на думку громадських організацій, не місце у Вищий раді правосуддя. Це Оксана Блажівська, Михайло Кобаль та Анжеліка Крусян.
Оксана Блажівська – дочка заступника генерального прокурора часів Януковича Євгена Блажівського. Наразі вона працює суддею Господарського суду міста Києва. На її рахунку стрімка суддівська кар'єра і дороге майно при доволі скромних доходах, про що можна почитати у розслідуванні PROSUD.
Михайло Кобаль – суддя, який, навіть враховуючи, що кваліфікаційне оцінювання, яке проводить ВККС, більше нагадує конвейєр, ніж справжню перевірку суддів, не зміг його пройти.
Кобаль у колегії суддів, яка викинула з реєстру пам'яток історичну будівлю в самому центрі Києва по вулиці Грушевського для того, щоб афільована з екс-міністром Табачником будівельна компанія змогла побудувати на її місці хмарочос.
Анжеліка Крусян – завідувачка кафедри Національного юридичного університету "Одеська юридична академія", ректором якої є одіозний куратор судової системи часів Януковича Сергій Ківалов.
Чимало питань також і до майна кандидатки: у її власності 3 квартири в Одесі та одна в Києві вартістю 4.5 млн грн як подарунок від батька. При цьому задекларовані доходи Анжеліки Крусян доволі скоромні.
Трьох кандидатів, які потрапили до ТОП-10 в аналізі громадських організацій було позначено як таких, до яких є певні питання. Мова йде про Олександра Крижного, Олега Омельчука та Людмилу Сушко.
Важливо зазначити, з моменту оприлюднення аналізу громадських активістів суддя Господарського суду Дніпропетровської області Олександр Крижний та ректор Хмельницького університету управління права надали свої пояснення на питання, які ставили представники громадськості. Зокрема, Олександр Крижний пояснив відсутність у деклараціях 2013-2015 років будь-якого нерухомого майна, а Олег Омельчук надав довідки про доходи, які підтверджують наявність готівкових збережень у відповідній кількості.
Перевіривши надіслану від кандидатів інформацію громадські організації – Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан", Центр протидії корупції, Фундація DEJURE та Трансперенсі Інтернешнл Україна – прийняли рішення про віднесення кандидатур Олександра Крижного та Олега Омельчука до категорії кандидатів, щодо яких не виявлено негативної інформації.
У той же час суддя Оболонського районного суду міста Києва Людмила Сушко не надала жодної інформації, яка могла б пояснити наявні до її кандидатури питання. А саме: походження коштів на придбання квартири у Києві площею 164 м2 та автомобіля Subaru. Тому кандидатка Людмила Сушко все ще залишається в категорії осіб, до яких є питання.
До категорії кандидатів, щодо яких не виявлено негативної інформації від самого початку оприлюдненого аналізу, було 4 кандидати, які потім увійшли до ТОП-10.
Йдеться про суддю Кіровоградського окружного адміністративного суду Романа Брегея, громадського активіста та члена Громадської ради доброчесності Романа Маселка, голови Бахмацького районного суду Чернігівської області Павла Пархоменка та судді Апеляційного суду Запорізької області Віктора Фоміна.
Слід зазначити, що до більшості кандидатів останньої категорії виявлена також і позитивна інформація, яка може говорити про їхню незалежність та безкомпромісність у питанні очищення судової системи в разі обрання їх на посаду членів ВРП.
Як бачимо, вперше за довгий час обрання членів до Вищої ради правосуддя не є вибором без вибору. Володимир Зеленський має можливість обрати членами ВРП кандидатів, до яких немає питань у громадськості, та які, ймовірно, зможуть достойно поставити нову планку роботи Вищої ради правосуддя. Чи скористається він цією можливістю?
Нагадаємо, що, будучи ще кандидатом, Володимир Зеленський підтримав порядок денний реформи правосуддя, однією з ключових вимог якого було оновлення суддівського корпусу за участі представників громадськості та міжнародних експертів. Фактично обрання членів Вищої ради правосуддя покаже готовність президента переходити від слів до справи.
Катерина Бутко, спеціально для УП
Колажі: Катерина Бутко
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
