Голуб, який нагидив, і "тупа вівця". Як проходить велика інформаційна війна піарників проти журналістів

Серпень – рибний місяць для піарників. Рада не працює, депутати у відпустках, а уряд напередодні звільнення досиджує свої останні дні в розслабленій позі й пише глибоко змістовні речі про високе – про виконану роботу за звітний період.

У такі дні, коли серпнева спека підсмажує експертні дупки десь на пляжах Туреччини, журналісти вишукують хоч якусь актуальну тему, а гостьові редактори починають запрошувати ексдепутатів 5-6 скликання, щоб хоч чимось забити ефірний час, в місті прокидається мафія піарників.

Щоб підгоріло у всіх, варто тільки запалити сірничок і роздутий інформаційний привід розповсюджується по всіх інформаційних ресурсах.

"Сам дурень". Початок війни, або З чого почалася "тупа вівця"

З чого все почалося?

Максим Бужанський, депутат від "Слуги народу" назвав "тупою вівцею" журналістку "Новое время" Ольгу Духнич.

Так нардеп відреагував на інтерв'ю з Дмитром Розумковим, під час якого Духнич натякала на "ватність" Бужанського.

"Чергова тупа вівця, що представляється журналісткою одіозного ЗМІ НВ, в інтерв'ю з представником "Слуги народу" заявила, що я ностальгую за СРСР і "часами Януковича". Розумію, що деякі колеги занадто стримані, щоб називати речі своїми іменами, тому прийду їм на допомогу. Тупа вівця з одіозного ЗМІ", – написав він у себе в Telegram.

Духнич відповіла: "Щось відповідати пану Бужанському – це як спроба з'ясувати відносини з голубом, який нагадив вам на рукав пальто".

Солідарність. Як соратники додавали вогню

І тут почалося найцікавіше. Новина швидко розповсюдилася мережею Facebook, колеги-журналісти підтримали журналістку. Всі, крім новообраного депутата від СН Олександра Дубинського.

Той відчув себе Леонардо ДіКапріо з вогнеметом й виклав у себе в телеграм-каналі фото з Бужанським, яке підписав:

"Зустрілися з депутатом Бужанським. Зустріч проходила саме так, як її описують журналісти НВ: "поностальгували за СРСР, згадали Януковича" і, як заповідав Петро Олексійович, почитали телеграм канал Портнова. Тремтіть, бандерлоги".

Все, як у сценарії Тарантіно.

Цей самий пост був перепощений Андрієм Портновим. На додаток, він попросив оприлюднити інформацію про структуру власності та джерела фінансування й не посоромився назвати Радіо Свобода, Громадське, "Новое Время" "совокупно говорящею помийною ямою", не забувши згадати і "задрочений"24 канал. Підгорає у всіх!

Читайте також:

Майбутній депутат зі "Слуги народу" назвав журналістку "тупою вівцею"

"Слуга народу" відреагувала на "тупу вівцю": просить ЗМІ утриматись від оцінок депутатів

Стати депутатом і залишитись людиною. Чому "Слуга народу" неправа в історії із "тупою вівцею"

Коли стихне пожежа

Попрацювавши багато років з журналістами, зрозуміла – журналісти найбільш злопам'ятний народ. Сварка з журналістом – прощавай об'єктивність.

Говорити про лояльність цих інформаційних ресурсів до монобільшості в парламенті більше не доведеться. Здається, критика цих ресурсів тепер не омине не тільки одіозну трійцю.

З точки зору PR для цієї історії був обраний ідеальний час та ресурс. НВ – впливове видання, на яке посилаються десятки інших інформаційних ресурсів.

Такого роду скандал викликав величезний резонанс в інформаційному просторі, який відчули всі.

Інформпривід розігнався органічно і, якщо це була запланована кампанія, вона була реалізована хірургічно, на кінчику леза.

Завтра або післязавтра контекст цієї сутички забудеться, але прізвище Бужанського залишиться у підсвідомості людей. "Чорний" PR, на жаль, ніхто не скасовував.

Не встигли ми сказати "прощавай" епосі Ляшка, як депутати вже вишикувалися в чергу, аби посісти його місце в інформаційному просторі.

Прийнамні вони використовують методи комунікації Ляшка. Але чи вистачить їм харизми, аби використати цей феномен?

Анна Сімонян, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.