Протести в Росії: що відбувається і чому для мене це важливо
Акції протесту в Росії розпочалися у червні цього року після відмови російського Центрвиборчкому зареєструвати опозиційних кандидатів до участі у виборах у міськдуму Москви. Згодом до протестів приєднався Санкт-Петербург.
Мітинг 10-го серпня вже охопив 40 міст по всій Росії. До цього ж тільки в столиці кількість демонстрантів досягла рекордні за останні роки 60 тисяч. Владі не допоміг й організований у цей день шашличний фестиваль із музичними гуртами.
На відміну від України в Росії для проведення мітингу треба отримати дозвіл від міської влади, тому неузгоджені владою мітинги проходять у форматі масових прогулянок у центрі по суботах.
Важливо відзначити перелом протестних настроїв самих росіян. Вперше за багато років, за даними Левада-Центру, підтримка мешканців Москви масових протестів перевищила негативне до них ставлення.
І попри пропагандистську кампанію влади про "зовнішні сили", які нібито інспірували ці протести, виходити на мітинг 10-го серпня публічно закликали навіть репери та коміки.
Спочатку люди виходили, щоб "вернуть себе право на выборы", тепер додалися вимоги припинити кримінальну справу за масові заворушення та звільнити її фігурантів. На акціях люди масово скандують "Россия будет свободной" и "Россия без Путина".
Самі вибори у міську думу в Москві відбудуться 8 вересня, тож варто очікувати продовження розвитку протестного руху.
Тим часом, влада дала карт-бланш силовикам на жорстоке придушення протесту, а ті радо б'ють мирних протестувальників, які не чинять спротиву, та цькують їх собаками. Серед постраждалих люди із інвалідністю, особи літнього віку, жінки, діти.
Ось тільки один із прикладів побиття протестувальників. Дістається й випадковим перехожим. Наприклад, відомому дизайнеру, який придумав логотип московського метро, під час ранкової пробіжки силовики зламали ногу, бо їм здалося, що він тікав.
Чого вартий напад на велосипедиста. Або епізод, коли омонівець б'є в живіт дівчину, яку із заломленими руками тягнуть до автозаку відразу п'ятеро силовиків (до цього вона впустила окуляри під ноги та просила, щоб їй дозволили їх підняти)
Вражають і масштаби організованих репресій. Так, тільки на акції 27-го липня за інформацією правозахисників було затримано 1388 (вдумайтеся!) людей, який розвезли по 80 відділках поліції. Частину із них обвинуватили в порушенні правил участі в акціях за частиною 5 статті 20.2 Кодексу Російської Федерації про Адміністративні правопорушення.
Суди визнають їх винними та штампують ухвали про штрафи й адміністративні арешти. Тільки після однієї акції 3 серпня в суботу відразу на наступний понеділок 5-го серпня у 17 районних судах відбувався розгляд понад 90 адміністративних процесів. На тижні тривають точкові обшуки з виламуванням дверей та недопуском адвокатів.
Але попри це люди продовжують виходити!
Читайте також:
У Москві вимагають допустити до міських виборів незалежних кандидатів
У Москві затримали більше тисячі осіб
Акції у Москві: майже 700 затриманих, серед них член путінської Ради з прав людини
У день протестів у Москві тюремники будуть змагатись на автозаках
Уже відкрили нову "Болотну справу". За статтею "масові заворушення" на даний момент проходять вже 13 осіб, серед яких студент, переможець всеросійської наукової олімпіади Єгор Жуков.
Їм усім загрожує позбавлення волі до 15 років. Сергію Абанічеву, наприклад, за те, що він викинув на землю пустий паперовий стаканчик, чим, на думку слідства, наніс травму правоохоронцю.
Перших фігурантів вже відправили на два місяці у СІЗО, до середини вересня. А от у телережисера Дмитра Васильєва (ви можете його знати по програмі "Форт Боярд") силовики після затримання відібрали інсулін, тож згодом були змушені доправити просто до реанімації.
- звернення прокуратури із вимогою забрати сина та позбавити батьківських прав подружжя Проказових, які брали участь у мітингу.
- Визначені судами штрафи за повторне порушення правил участі в акціях у розмірі 5000 євро.
- Роботу військкоматів на акції для пошуку та відправки в армію молодих людей призовного віку.
- Також перше в історії Москви відключення інтернета в центрі міста із 13 години до 19 години 3-го серпня за прямою вказівкою влади.
- Тимчасове відключення в усьому місті телемовлення для відпрацювання можливості блокування телесигналу.
- Масові виклики людей, які давали добровільні пожертви на Фонд боротьби з корупцією в рамках відкритої справи про відмивання коштів.
- Ситуацію з Михайлом Свєтловим, який подав заявку на проведення акції та прийшов на перемовини, щоб її узгодити, і був арештований та запроторений за ґрати відразу після розмови.
- А ще позови до мітингувальників від Мосгортранс та ДП "Автомобільні дороги", які оцінили шкоду за неузгоджену акцію у розмірі 13,5 мільйонів рублів;
- а також виставлені мітингувальникам збитки від власників магазинів та закладів громадського харчування за недоотриманий прибуток (за вказівкою силовиків вони закрилися на час акції та не пускали людей навіть в туалет).
Прямим аналогом нашого Євромайдану SOS в Росії є ОВД-інфо. Це волонтерська ініціатива, яка надає правову та іншу допомогу переслідуваним учасникам протесту по всій країні, веде облік затриманих, шукає адвокатів, моніторить судові засідання, організовує передачі ліків та речей арештованим. Власне, робить усе те, що робили й ми 24 години на добу протягом трьох складних місяців Революції Гідності.
Я постійно читаю їхні інфовипуски, і робота цих людей викликає у мене величезну повагу. 10-го серпня їхнього співробітника, до речі, колишнього "узника Болотной" Олексія Поліховича після роботи затримали "люди в штатском" та забрали у відділок поліції, і це теж мені дуже знайомо.
Біль та травма війни, яка триває вже шостий рік і яку принесла нам Росія, зараз промовляє у багатьох українцях, мовляв, нам абсолютно байдуже, що там відбувається.
Це зрозуміла позиція, але недалекоглядна. Адже від цього насправді багато чого залежить.
Після Помаранчевого Майдану ми не дуже цікавилися ситуацією в Росії, а настрашений досвідом України Кремль організував підставний скандал зі "шпигунським каменем" та почав атаку проти власного громадянського суспільства, взяв під контроль усю медійну та освітню сфери та вибудував централізовану вертикаль. Ну, а вже потім відхапав частину українських територій.
І зараз невідомо, що стане наступним "КримНаш", яким Путін намагатиметься переключити увагу росіян.
Але написала я цю колонку з інших міркувань.
Серед росіян, які виходять у ці тижні під кийки оскаженілих від безкарності силовиків, багато близьких мені за духом людей, які на початку війни публічно виходили на марші миру, засуджували окупацію Криму та усі ці роки проводили акції на захист українських політв'язнів.
Свого часу ці люди нас підтримали. Вони пішли проти мілітаристської істерії більшості та поставили себе під реальний ризик.
Вибачте, але пройти по центру Москви з величезним плакатом "Руки прочь от Украины" – це не в Києві під російським посольством стояти. Справа Дениса Бахолдіна та інших росіян, які сидять в тюрмах за підтримку України, красномовне підтвердження цього.
І тепер я у свою чергу хочу сказати: вы мужественны и прекрасны! За вашу и нашу свободу! И пусть #россиябудетсвободной !
Олександра Матвійчук, спеціально для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
