Конституційний Суд і закон про люстрацію: відсутність реформування і сумні наслідки
У четвер 4-го липня Конституційний Суд України буде розглядати питання щодо відповідності Конституції України (тобто щодо конституційності) низки положень закону України "Про очищення влади".
Громадські активісти занепокоєні тим, що КСУ може скасувати вимоги закону про люстрацію, які встановлюють заборону на повернення до влади осіб, які працювали під час режиму Януковича на керівних посадах або переслідували активістів за участь у мирних зібраннях.
Що саме можуть визнати неконституційним?
З огляду на те, скільки норм пропонується визнати неконституційними, можна говорити про визнання неконституційним майже усього закону.
Ось топ-3 норм, якими встановлюються заборони та які пропонується скасувати.
- Заборона на зайняття важливих державних посад в Україні протягом 10 років для Віктора Януковича, його команди (Азарова, Пшонки, Захарченка, Клименка і т.д.) та інших високопосадовців, які працювали протягом року під час правління Януковича.
- Заборона на зайняття важливих державних посад в Україні протягом 10 років для суддів, які постановляли ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також ухвалювали рішення про притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності осіб активістів Революції Гідності.
- Заборона на зайняття важливих державних посад в Україні протягом 10 років для працівників правоохоронних органів, які брали участь у затриманні активістів, складали рапорти, протоколи про адміністративне правопорушення, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувальні акти, проводили слідчі та оперативні дії стосовно активістів Революції Гідності.
Хто звернувся до Конституційного Суду України
До КС звернулися Верховний Суд України, який перебуває на стадії ліквідації, та 47 народних депутатів України.
А судді хто?
Наразі у Конституційному Суді України працює 17 суддів.
Серед них є троє суддів, які визнавали неконституційним закон України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року, внаслідок чого почала діяти Конституція України в редакції 1996 року. А це, нагадаємо, призвело до збільшення повноважень президента Януковича та створення диктатури в Україні. Це голова Суду Наталя Шаптала, а також судді Гультай Михайло та Запорожець Михайло.
Ще один суддя Віктор Кривенко у жовтні 2017 року вносив подання про нагородження відзнакою КСУ колишніх суддів КС Бауліна Юрія та Вдовиченка Сергія за "вагомий внесок у становлення правової держави, забезпечення конституційних прав і свобод людини". Однак саме ці судді були причетні до ухвалення згаданого сумнозвісного рішення КСУ, яке призвело до збільшення повноважень президента Януковича і, як наслідок, масового порушення прав і свобод людини по всій Україні.
Ще до значної частини суддів є питання щодо їхніх статків, про що проведено не одне журналістське розслідування. Із повним списком суддів та інформацією про них можна ознайомитися на сайті ЧЕСНО. Фільтруй суд!
Як Конституційний Суд України "відзначився" за останній час. Топ-3 рішень
1) Визнання конституційним указу президента "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів".
Громадські організації, які входять до Реанімаційного пакету реформ заявляли про відсутність підстав для дострокового припинення повноважень Ради. У вказаному рішенні президента експерти вбачають порушення Конституції України
2) Визнання неконституційною норми Кримінального кодексу України, яка встановлювала покарання за незаконне збагачення.
Національне антикорупційне бюро України заявило про повне закриття 27 кримінальних проваджень і 38 – в частині незаконного збагачення. Загальна суму статків, законність походження яких досліджували детективи НАБУ у цих справах, становила понад 500 млн грн. Окрім того, Антикорупційна ініціатива Європейського Союзу EUACI заперечила змістовність аргументів, керуючись якими Конституційний суд вирішив визнати статтю про незаконне збагачення неконституційною.
3) Визнання неконституційною норми закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", яка надавала повноваження НАБУ визнавати недійсними угоди за корупційним провадженнями.
НАБУ зазначає, що цим рішенням КСУ захищає організаторів корупційних схем і, фактично, узаконює розкрадання коштів державних підприємств через закупівлі товарів, робіт та послуг за завищеними цінами.
Contra spem spero
Громадськими організаціями було презентовано Порядок денний відновлення справедливості. Однією із ключових вимог є проведення прозорих конкурсів на посади суддів КС. Мета – припинення використання цієї надзвичайно важливої установи для захисту власних політичних інтересів.
Хочеться сподіватися на те, що всі політичні партії, які підтримали цей порядок денний та пройдуть до Верховної Ради наступного скликання, дотримаються своїх обіцянок. А також приймуть законодавчі акти, які дозволять змінити нинішній склад Конституційного Суду та забезпечити призначення на посади суддів КС осіб з бездоганною діловою репутацією за результатами прозорого конкурсу.
Іван П'ятак, спеціально для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
