Таблиця множення для депутата. Чому курси для няні і м'ясника в парламенті – мастхев
Новообраних депутатів посадять за парти і спитають не лише "А чий Крим?", а змусять згадати таблицю множення.
Гучна реакція на заяву Київської школи економіки про тижневий курс з макроекономіки публічної політики для новобранців Ради 9.0. змушує замислитися: а чому в країні тотальної аристократії значний відсоток підтримки взяли саме весільні фотографи, м'ясники, піцайоло та учительки молодших класів?
Обурення старої еліти та тих, кого винесло на Олімп катапультою за лейбл "Слуги народу", дійшло до неможливого.
Так, Олег Ляшко, чия "Радикальна партія" пролетіла, як фанера над Парижем, бідкається, що "це найганебніші вибори і пародія на диктатора отримала всю владу". І що будемо боротися за Україну. Цікаво, що почесний чотирьохстроковик парламенту забув, що до 2006-го, коли отримав перший мандат, він ходив у звичайних редакторах.
Бідкається на масовий похід черні у велику політику і ще чинний віце-прем'єр-міністр Павло Розенко. Пан, який почав роботу на державній службі аж у 1994-му році бідкається, що людей без знань, освіти, фаху та особливих здібностей одразу використають для маніпуляцій. І феєрично порівняв юних ровесників свого трудового шляху із кульками...
Читайте також:
Обитель Зе! 11 фактів про новий парламент
Вибори до Верховної Ради України 2019. Результати підрахунку голосів
Давайте згадаємо практику попередніх років, коли неабияким досягннням був прихід у парламент колишнього "КВНщика" і весільного оператора Володимира Парасюка або людини із незрозумілою до кінця репутацією Семена Семенченка. Парасюк бодай під кінець каденції здобув диплом економіста. Семен Семенченко завершив свій шлях слави сумнівними пригодами у Грузії.
Або, якщо вже голуба кров українського політикуму так занепокоїлася дилетантами під куполом і тим, що вони екстрено ходитимуть на курси політиків, давайте разом пригадаємо, хто у нас ішов у постмайданні уряди…
Або був у нас такий міністр екології Ігор Шевченко, який начебто мав дипломи престижних Гарварду і Йелю, тільки от потім ці дипломи виявились тижневими програмами для усіх охочих. А завершились ці намагання зійти за високоосвічену професійну людину крадіжками синіх шапок із цьогорічного форуму в Давосі.
Зараз у соціальних мережах пішли нездорові тенденції порівнювати людей непрестижних професій, які уперше потрапили в Раду, то з моряками крейсеру "Аврора", які в 1917 році підтримали більшовицьке повстання у Петрограді, то із партійцями та комсомольцями, які в 1930-х роках знищували дух українського селянства.
У попередніх восьми радах вистачало коханок, водіїв, випадкових людей і "тушок" навіть із юридичними та економічними освітами – що смішного, що люди підуть на курси Київської школи економіки і, можливо, далі схочуть самостійно розбиратися в регламенті і законотворчості?
У няні і м'ясника, тимчасово безробітних, і коміків не могло би бути у руках "зеленої кнопки", яка визначатиме курс країни протягом п'яти наступних років, якби професійні політики не дискредитували на корню саме поняття "досвідчений політик".
Люди вірили їм у 2014-му, але окремі табори цькуваннями і дискредитацією поняття "патріотизм" призвели до того, що народ взагалі перестав вірити політикам.
Тому і вибирають абикого, аби не політика.
Тріумф простих людей без жодного усвідомлення, що таке велика політика, повністю на їхній совісті і їхніх антирейтингах.
Аби професійним депутатам та урядовцям не було так тяжко переживати фіаско, є хороша новина. Раду 9.0 теж зненавидять, як і попередників, але дещо пізніше, коли прийдуть платіжки і ухвалюватимуть не соціальний бюджет.
Якщо і майстри дозвільного та комічного жанру, озброєні тижневим курсом в Київській школі економіки, не виправдають запиту на справедливість і помсту діючій політиці, яка наживалася на народі, їх чекатиме та сама доля, що і тримачів розпіарених західних дипломів із попередньої влади.
Народ навчився не лише палити шини, а й користуватися галочкою у бюлетені, тож дасть комусь знову шанс і вручить золотий ключ в урядовий квартал.
Марина Данилюк-Ярмолаєва, спеціально для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
