Крим і кримськотатарське питання у майбутньому скликанні парламенту

Напередодні позачергових виборів до Верховної Ради України кожна політична партія, яка планує взяти у них участь, має не словами, а справами продемонструвати готовність боротись за Крим.

Колективна заява

Ми, громадяни України, мешканці тимчасово окупованого Криму, внутрішньо переміщені особи, кримські татари, вважаємо важливим залучення кримськотатарських активістів, правозахисників, науковців, фахівців до формування політичного порядку денного парламенту нового скликання.

Нас цікавить бажання та готовність політичних партій не на словах, а на ділі боротись за Крим, за громадян України в Криму і внутрішньо переміщених осіб з Криму на решті території України.

Нашою вихідною позицією є те, що Крим є невід'ємною частиною України, без якої неможливе цілісне сприйняття історичної спадщини цих земель.

Політика України щодо Криму стане перевіркою парламенту нового скликання на зрілість і відповідальність перед українською нацією та кримськотатарським народом.

Ми закликаємо проєвропейські політичні партії, що претендуватимуть на представницькі мандати в Верховній Раді України ІХ скликання, підтримати включення до списку кандидатів у народні депутати України за списками своїх партій тих, хто зможе знайти в межах своїх фракцій у парламенті підтримку з реалізації наступних принципів державної політики щодо Криму:

ПРИНЦИП 1. Крим має бути деокуповано.

Кожне рішення, кожна дія політичного керівництва Української держави щодо Криму мають мати кінцевою метою звільнення тимчасово окупованої території.

Для цього Українська держава активно використовуватиме міжнародно-правові та міжнародно-політичні механізми для деокупації Криму. Це також передбачає створення дієвого міжнародного майданчику для деокупації Криму.

Українська держава гармонізує українське санкційне законодавство із найбільш ефективними міжнародними практиками, що означатиме розширення персональних санкцій та застосування секторальних санкцій по відношенню до держави-агресора.

ПРИНЦИП 2. Крим має бути реінтегровано.

Україна посилюватиме інформаційно-аналітичну, правову, інституційну, кадрову готовність реінтегрувати Крим.

Ця реінтеграція означатиме реально повернення території, її мешканців у державні, суспільні інститути і процеси сучасної України.

Така реінтеграція, зокрема, включатиме забезпечення доступності адміністративних послуг для мешканців Криму і ВПО, облаштування КПВВ на адміністративній межі з Кримом; проведення інформаційного стримування і експансії через підтримку ЗМІ і культурних проектів на підконтрольній Україні території і підтримку незалежних ЗМІ в Криму; забезпечення реального доступу до освіти і охорони здоров'я на підконтрольній Україні території для мешканців Криму.

Українська держава розробить та втілюватиме правосуддя перехідного періоду щодо окупованої території.

Українська держава продовжуватиме тиск на Російську Федерацію задля скасування заборони діяльності Меджлісу кримськотатарського народу із метою відновлення його повноцінної роботи в Криму та задля звільнення всіх політичних в'язнів.

ПРИНЦИП 3. Права корінного кримськотатарського народу має бути відновлено.

Права кримськотатарського народу, які були порушені внаслідок тривалої антигуманної політики колонізації Кримського півострова Російською державою, що кульмінувало геноцидом кримськотатарського народу – депортацією всього корінного народу Криму з його рідної землі, мають бути відновлені.

Державна політика України в цьому питанні буде спрямована на забезпечення реалізації права кримськотатарського народу на самовизначення в межах України у вигляді національно-територіальної автономії. Кримськотатарський народ отримає підтримку від держави в справі відновлення комплексу інших політичних, лінгвістичних, культурних, соціальних та економічних прав.

Іса Акаєв, учасник АТО, комбат добровольчого батальйону "Крим"

Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому

Арсен Жумаділов, Голова правління Кримського інституту стратегічних досліджень

Рустем Ірсай, Президент Канадської асоціації кримських татар

Аніфе Куртсеітова, голова ГО "Кримська родина"

Сулейман Мамутов, координатор Кримського регіонального центру УАМП

Айше Меметова, Вашингтонський університет

Осман Пашаєв, продюсер UA: Крим

Денис Сєйдалієв, нотаріус

Рустем Скибін, кераміст

Ібрагім Сулейманов, голова Херсонського міського меджлісу, директор з розвитку БО ККСЦ Куреш

Мухаммед Умеров, активіст

Недім Усеінов, Інститут європейського ісламу Варшавського університету

Лєранє Хайбуллаєва, підприємниця, громадська активістка

Халіл Халілов, співзасновник Кримського Дому у Львові

Приєднались:

Наталя Лютікова, ВПО, фінансист

Ксенія Фесік, волонтер, громадський активіст

Яшар Фазилов, ВПО, викладач, підприємець

Лейла Яшлавська, мешканка Криму

Володимир Ханас, експерт Тернопільської кінокомісії

Шевкет Наматуллаєв, ВПО, журналіст та ведучий телеканалу ATR

Лєнара Бобрик, ВПО, державний службовець

Людмила Сиворотка, мешканка Криму

Андрій Мелешевич, ректор Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Іслям Усеїнов, проектний менеджер ДУ "Офіс з просування експорту"

Євген Матюшкін, підприємець у сфері громадського та промислового будівництва

Ляля Озерчук, журналістка, активістка

Максим Саплев, ВПО, юрист

Катерина Листван, біолог

Ескендер Меметов, журналіст, Університет Мармара

Асан Чарухов, державний експерт Директорату медичних послуг МОЗ України

Рустам Авдєєв, редактор інформаційного ресурсу "Радіо "Куреш"

Еріка Авдєєва, ведуча ранкової програми філії ПАТ "НСТУ", Херсонська регіональна дирекція

Арсен Жумаділов

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.