Чому землі Міноборони стали поживним ґрунтом для корупціонерів
47% земель Міноброни потребують правоустановлюючих документів – це площа Люксембурга або Львівської області.
Всім відомо, що війни виграють сильні економіки. Але історія про зловживання на полігоні Широкий Лан у 2014-2016 роках показала, що цю істину українські військові не до кінця засвоїли.
Тоді військові прокурори резюмували, що командир однієї військової частини зареєстрував фірму на своїх родичів та уклав з ними договір про спільну обробку 477 га земель загальновійськового полігону "Широколанівський".
Попри явний конфлікт інтересів у 2016 році він збільшив площу переданих земель до 617 га, при цьому сплата за користування землями була вдвічі нижча за ринкову: 771 грн за га замість 1,5-1,8 тис грн.
При цьому умови проживання солдат були жахливими – щовесни та щоосені табір розбитий на чорноземах буквально плавав у багні. Збитки за 4 роки склали за підрахунками правоохоронців близько 75 млн грн, а це п'ята частина вартості новозбудованого військового містечка.
Ми знаємо, що витрати на армію з 2014 року зросли втричі і становлять сьогодні майже 5% ВВП. Попри це військові продовжують допускати економічну доцільність у користуванні державним майном.
На наш запит у Міноборони нам відповіли, що на сьогодні 47% всіх земель оборони потребують оформлення правовстановлюючих документів – а це 240,991 тис. га з 518,601 тис. га.
Площа у 2410 кв. км співставна з площею Люксембурга або ж Львівської області.
Яким чином використовується сьогодні ця земля – відповісти складно.
З впевненістю можна стверджувати, що необлікована земля – це рай для чиновників та правоохоронців на місцях, які за хабарі закривають очі на незаконну обробку землі.
Звісно, ані українська армія, ані бюджет загалом не отримує з цього жодних дивідендів – лише втрати, адже і контролю за орендарями ніхто не здійснює.
Такий хаос у користуванні земельними ресурсами вже призвів до того, що Україна втрачає свої чорноземи. Так, вміст гумусу в ґрунті за останні 130 років зменшився на 30% і, якщо справи так підуть надалі, наступні покоління можуть цей чорнозем втратити.
Корупцію у земельній сфері підтверджує НАБУ – понад 25 кримінальних проваджень детективів стосуються земельних схем, обвинувальні акти складені стосовно 14 осіб. Збитки, які завдали ці схеми бюджету, оцінюються у майже півмільярда гривень через втрату 7 тис гектарів землі.
Відповідь на запит до МІноборони:
Юристи Міноборони відстоюють право володіння землями, яке вони втратили за різних обставин. На виконання судових рішень лише у 2018 році поновлено право постійного користування землями оборони на площу 5,62 тис га, а у період з 2008-2017 років – 67,5 тис га.
Найбільше Міноборони повернула земель по Житомирській та Одеській областях – 3009 та 2265 га відповідно. Далі ідуть: Запорізька область – 65,79 га, Хмельницька – 198,7 га, Львівська – 62,8 га. Решта повернутих земель – у Київській, Харківській, Дніпропетровській та Івано-Франківській областях.
При цьому станом на 1 квітня 2019 року квартирно-експлуатаційними органами укладено договори спільної обробки землі з суб'єктами господарювання на загальну площу 43,420 тис га. Дізнатись середню орендну ставку по цих землях чи кількість проведених аукціонів не вдалось, Міноборони вважає, що немає правових підстав для проведення аукціонів для здачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у їхньому розпорядженні.
Право власності на будівлі Міноборони теж відстоює в судах: з 2014 по 2018 рік до складу нерухомого майна Міноборони повернуто 172 будівлі площею 68,09 тис кв. м: у Львівській області – 2 будівлі площею 338,9 кв. м, Хмельницькій – 2 будівлі площею 1293,7 кв. м., Чернівецькій – 1 будівля площею 1202,7 кв. м, Полтавській – 3 будівлі площею 1362,1 кв. м,
Вінницькій – 15 будівель площею 807,4 кв м, Миколаївській – 13 будівель площею 10007,4 кв. м, Одеській – 51 будівля площею 3593,8 кв м, Запорізькій – 7 будівель площею 1228 кв. м, Дніпропетровській – 20 будівель площею 15347 кв. м., Харківській – 58 будівель площею 32866,9 кв. м.
Міноборони – не єдина державна структура з хаосом у землевпорядних відносинах. Близько 8 млн державних земель нема у Держгеокадастрі.
Лише ринок землі, якого так бояться корупціонери та чиновники, що відстоюють їхні інтереси, зможе змотивувати як приватних, так і державних землевласників більш уважно ставитись до наявності повної та актуальної землевпорядної документації.
Адже при відкритому ринку земля стає активом для наповнення бюджету, а не корупційною годівницею.
Цікаво, коли президент України Володимир Зеленський відкриє ринок землі, як і обіцяв у своїй передвиборчій програмі.
Адже відкриття ринку дозволить збільшити економічне зростання на 1,6% до ВВП щороку в країні, де вартість гектару землі через мораторій занижена у 2-3 рази.
Ольга Євстігнєєва, спеціально для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
