Нам залишилось пройти найвищу із вершин
Щоб закінчилась епоха бідності, має закінчитися епоха безкарності. І це має настати вже цієї осені.
Ми живемо в парадоксальній країні. Спочатку ціною багатьох життів ми виборюємо право на зміни, а потім – вагою багатьох гаманців ці зміни відкочуються назад.
Спочатку ми приймаємо найкраще в світі антикорупційне законодавство, а потім – спостерігаємо, як сучасні інструменти очищення влади перетворюються на механізм тиску та розправи.
Спочатку ми починаємо судову реформу, а потім – довіряємо процес відбору нових суддів старим суддям.
Спочатку ми виборюємо інструмент невідворотності покарання – нові антикорупційні органи: НАБУ, САП та Антикорупційний суд. А потім – стаємо свідками не гучних справ, а гучних суперечок між цими інституціями.
Ми дійшли до того, що жартуємо над тим, як корупціонерів ловлять, загортають у ковдри, а потім відпускають.
Але найгірше, що відбулося за останні роки – це переслідування активістів та журналістів, тиск на них та навіть фізична розправа. Жахливим прикладом цього стало вбивство Катерини Гандзюк. Система безкарності проявила тут себе на повну силу – слідство саботують, а судові засідання переносять. Чи буде покарано виконавців та замовників вбивства?
Сьогодні ми бачимо, що хорошого інструменту недостатньо. Важливо те, хто тримає цей інструмент в руках. Про які зміни ми можемо говорити, поки всі наші закони ухвалюють корумповані депутати?
Що треба змінити?
Коли ми говоримо про реформи, то зазвичай розмова починається з переліку змін до законодавства. Але, за принципами партії "Голос", на першому місці – інтереси людини. Тому головний виклик – це покарання винних в організації нападів на активістів та журналістів.
Для того, щоб повернути в суди справедливість, нам треба очистити судову систему від недоброчесних суддів. Старі судді не можуть контролювати оновлення судової системи і добір нових. Механізм відбору до Антикорупційного суду себе добре зарекомендував. Тож можна його сміливо використовувати й надалі.
Необхідно оновити прокуратуру. Перетворити її із радянського монстра на компактну європейську інституцію.
Поки антикорупційні органи остаточно не дискредитовані, треба терміново повертати до них довіру. Для цього – змінити керівництво САП, повністю перезавантажити НАЗК, забрати в СБУ можливість тиснути на бізнес під виглядом боротьби з економічною злочинністю.
Крім силового скальпеля нам необхідні економічні ліки. Потрібно захистити систему державних закупівель ProZorro від постійних намагань її скасувати або зламати. Важливо продовжити дерегуляцію бізнесу. Погодьтеся, чим менше бізнес має контактів з чиновниками, тим легше йому працювати.
Важливо приватизувати держпідприємства, які досі залишаються корупційними пожирачами бюджету. Обмежити участь олігархічних та корумпованих груп у цій приватизації.
І, нарешті, найголовніше. В країні, де воля олігархів вже 28 років підмінює політичну волю, не можуть відбуватися справжні зміни. Нам треба покласти край ручному управлінню державою. Ми маємо позбавити олігархів контролю над політичними партіями та медіа-простором.
Саме тому першою законодавчою ініціативою партії "Голос" стане комплексний законопроект про деолігархізацію.
Святослав Вакарчук, спеціально для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
