Матриця для президента: червона чи синя пігулка від "свинарчукгейту"
Вибори відгомоніли. А значить, вже час першим особам держави повернутися до реформи концерну "Укроборонпром". Адже президенти можуть змінюватися, а ворог на східних воротах залишився той самий, смертоносний.
Більше двох місяців тому після гучного "свинарчукгейту" президент Петро Порошенко наказав терміново підготувати "Укроборонпром" до перетворень.
Міжнародний аудит, поліграф для директорів, відкрите державне оборонне замовлення… Ось не повний пакет змін, який задекларувала влада.
Щоправда, час минає, і увага суспільства до обіцяних реформ гасне. А з нею можуть згаснути і самі реформи. Тим більше, що притаманні нинішнім високим кабінетам саботаж та хитрість ще ніхто не скасовував.
Тож, аби повернути суспільну увагу до модернізації військових заводів, є сенс навести фокус на деякі перешкоди, які можуть стати на заваді зміцненню обороноздатності держави.
На старт, увага, стоп!
На початку квітня Кабінет міністрів детально пропрацював наказ президента, який ввів у дію рішення РНБО "Про реформування оборонно-промислового комплексу та підвищення рівня прозорості виконання державного оборонного замовлення". Для реалізації наказу був розроблений офіційний урядовий план.
Даний документ містить конкретний перелік завдань з календарними датами і з чітко визначеними виконавцями. Здавалося б, от вона дорожня мапа реформ. Та, як нерідко буває, на Банковій йдуть своїм шляхом, у той час, як на Грушевського поспішають протилежним, а депутати вигадують третій путь.
Наприклад, Мінекономрозвитку має опрацювати питання "щодо доцільності утворення центрального органу влади з реалізації державної військово-промислової політики, управління об'єктами державної власності в тому числі концерном "Укроборонпром".
У владі досі немає єдиного бачення, що конкретно має з'явитися. Окреме Агентство оборонних проектів на зразок американського DARPA – Defense Advanced Research Projects Agency. Чи особливий профільний департамент у структурі Мінекономрозвитку. Чи нове міністерство ОПК.
І що в такому разі робити з концерном "Укроборонпромом"? Логічно – ліквідувати. Адже концерн нічого не виробляє, а лише перерозподіляє ресурси між державними заводами. І часто на свою користь і на шкоду останнім.
Але з формулювання урядового плану виходить, що у владних кабінетах не полишають надій зберегти структуру, яка професійно готує відповіді на питання "когда будут гроши".
Затягнулася ситуація з нашумілим аудитом.
РНБО прийняла рішення, що проведення такого аудиту має забезпечити уряд. Хоча ще з грудня минулого року стоїть на паузі аукціон "Укроборонпрому" в системі Prozorro якраз на закупівлю послуг аудиту орієнтовною вартістю 130 млн грн.
Грубо кажучи, треба провести торги, визначити переможця і підписати угоду. Максимальний час на все про все близько місяця. У такому випадку уряду залишиться лише проконтролювати, щоб аудитори отримали необхідний доступ до канцелярії концерну.
Та місяць минув, а "Укроборонпром" так і не обрав собі аудитора. Чим змусив прем'єра Володимира Гройсмана на останньому засіданні поставити концерну ультиматум розпочати фінансовий аудит протягом наступних 10 днів.
Ще більше сплутав карти з аудитом Сергій Пашинський, голова парламентського комітету з питань нацбезпеки і оборони, який на чолі групи депутатів зареєстрував законопроект про ліквідацію "Укроборонпрому". Через що наштовхнувся на критику експертів, оскільки законодавча ініціатива не містить жодної згадки про задекларований РНБО комплексний аудит концерну.
Врешті-решт для того, щоб щось змінити, потрібно для початку проаналізувати, що не спрацювало в попередній моделі. Та й наскільки етично ліквідовувати "Укроборонпром" саме Сергію Пашинському, який донедавна ніс відповідальність за перебіг справ на концерні.
Раптом хто забув, з 2014 по 2016 рік одіозний народний депутат за сумісництвом очолював Наглядову раду "Укроборонпрому". Це орган відповідальний за контроль над фінансово-господарською діяльністю концерну.
Тобто ті численні кримінальні справи, які відкривалися через корупцію на заводах концерну 3-4 роки тому, це або недопрацювання команди Пашинського, або навпаки – перепрацювання.
Власне, Державна аудиторська служба, яка перевіряла ефективність Наглядової ради концерну "Укроборонпром" за часів головування Пашинського, так підсумувала його діяльність:
"Більш як рік Наглядова рада Концерну як вищий орган його управління, що забезпечує захист інтересів держави, контролює та регулює діяльність інших органів управління Концерну, фактично не здійснювала повноважень, визначених Законом".
То чи не намірився Сергій Володимирович ліквідувати "Укроборонпром" без аудиту передусім для того, щоб прикрити власний тил?
Читайте детальніше:
Менеджер по-президентськи: три роки "схем" в Укроборонпромі
Не "хлопчиками" єдиними. Чому справа Гладковського – лише верхівка айсберга
Шлях головнокомандувача: зупинити грабіж в обороні
Аудит: згадати все
Історія з аудитами не нова. На початку війни влада затіяла перевірки на військових заводах. Хоча не зробила висновків з тих аудитів. Відкриті кримінальні провадження через зафіксовані мільйонні втрати не стали запобіжником від розкрадань у майбутньому.
У квітні 2015-го року прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк доручив Державній фінансовій інспекції провести комплексний аудит основних авіаційних, бронетанкових та інших критичних для армії державних підприємств, які входять до концерну "Укроборонпром".
Зазвичай, цифри офіційних перевірок є заниженими, та отримані результати не могли не нажахати. Мабуть, тому вони не були представлені громадськості.
Загалом ревізори занотували фінансових порушень на 845 мільйонів гривень. А 19 заводів концерну на момент перевірок взагалі не здійснювали свою діяльність, оскільки перебували "в стані ліквідації". Людською мовою, остаточно розграбовані.
Багато це чи мало – 845 мільйонів гривень для армії, яка на 6-му році війни досі потребує підтримки волонтерів? Думай.
Та біда навіть не у втрачених грошах, а як наслідок у низькій якості ремонтних послуг від державних заводів.
"Із придбаних Міністерством оборони України у ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова" 20 одиниць БТР-4Е наразі 8 бронемашин не використовуються через технічні несправності", – йдеться у підсумках фінансових інспекторів за 2017 рік.
Ось деякі цифри з того аудиту окремо по заводах. На державному підприємстві "Антонов", флагмані літакобудування, зафіксовані фінансові порушення на 159 млн грн. Матеріали передано в поліцію Святошинського району міста Києва.
ВАТ "Меридіан", виробництво безпілотників. Столична поліція отримала матеріали про зниклі 11 млн грн, виручені за оренду цехів.
Миколаївському підприємству "Зоря" – "Машпроект", яке виробляє газотурбінне обладнання, завдано збитків у сумі 22,9 млн грн. За матеріалами аудиторів обласна поліція розпочала розслідувати дану справу в 2016-му році. Втім, того ж року справа була закрита через смерть підозрюваного.
Це, до речі, ще один бич нашої правоохоронної системи. Складні економічні злочини розслідують районні відділи поліції. Виникає закономірне питання: чи достатньо там висококваліфікованих фахівців?
Між іншим, у травні Господарський суд Києва розгляне позов військової прокуратури в інтересах Національної гвардії до все того ж Харківського конструкторського бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова про стягнення 17,2 млн грн штрафів та пені через чергове порушення контракту з постачання техніки.
Поліграф поліграфович
Родзинкою урядового плану реформи "Укроборонпром" має стати використання поліграфу для перевірки корупційних ризиків серед керівництва концерну.
Мінекономрозвитку та..."Укроборонпрому" дали місяць на опрацювання питання, як організувати неупереджений допит директорів на детекторі брехні.
Тож чи можна вірити такому поліграфуванню, коли на чолі концерну досі залишається Павло Букін?
Це той самий Букін, який у скандалі "свинарчукгейт" запам'ятався як "Паше я бы ничего не давал". А конкретніше, саме Букін інформував групу Гладковського-молодшого, що, за якою ціною і на який завод поставляти за державні гроші.
Це саме той Букін, який у 2010-2012 роках був помічником на громадських засадах у депутата від Партії регіонів Петра Цюрка.
Це саме той Букін, який у 2012 -2013 роках при розквіті пограбунку оборонного комплексу за Януковича був заступником директора "Укроборонпрому".
Звичайно, і сам Павло Букін, і будь-хто на його захист можуть заперечити, що прямих доказів участі в "оборудках" немає в публічному просторі. Те, що він працював на попередників ще нічого не значить. НАБУ його не затримувало. Тому навіщо звільняти фахівця?
Втім, у президента, саме в повноваженнях якого звільнити директора концерну, мають переглянути послужний список Павла Юрійовича під іншим кутом. Під кутом фінансових порушень, які сталися на іншому державному підприємстві "Укрспецекспорт", яке донедавна очолював Букін.
З 2016-го року слідче управління Нацполіції розслідує неналежне виконання службовими особами "Укрспецекспорту" своїх обов'язків під час закупівлі спеціалізованих автомобілів "Volkswagen" для потреб Управління державної охорони України, що спричинило тяжкі наслідки.
Деталі угоди і сума наслідків не розкриваються через державну таємницю. Однак це був важливий дзвіночок, що під керівництвом Букіна відбувалося щось не те.
Під час "свинарчукгейту" публіці стало відомо, як у 2017 році "Укрспецекспорт" закупив висотоміри для військово-транспортних літаків у сім разів дорожче від їхньої стартової ціни, переплативши 460 тисяч доларів.
Дивлячись на дані оборудки "Укрспецекспорту", які роками розслідуються слідчими, так і напрошується питання: де тобі ще поліграфа не вистачає?
Читайте також:
Молодший партнер президента: що відомо про бізнес Олега Гладковського
Війна і бізнес. Як друзі Порошенка контролюють мільярдні замовлення Укроборонпрому. Частина 1
Війна і бізнес. Укроборонпром та його золотий менеджер. Частина 2
***
П'ять років тому перед новою президентською командою Петра Порошенка постав складний вибір: трансформувати загрузлий в корупції концерн "Укроборонпром" у відкриті до інвестицій та інновацій авіа- та бронекластери, які здатні конкурувати з міжнародними гравцями, чи залишити все, як є.
Частково через агресію, хоча переважно через таких прихильників приватно-державного партнерства як Олег Гладковський, вибір був зроблений на користь косметичного ремонту концерну без реальної модернізації.
Особисто для Порошенка це закінчилося "свинарчукгейтом" та поразкою на виборах.
Для країни наслідки набагато глибші.
Втрачені десятки мільйонів доларів на оновлення стратегічних заводів. Продовжує руйнуватися виробнича база, створена ще за радянських часів.
Красномовна історія з Сумської області. Виборчий слоган "Країні потрібен порох" особливо іронічно звучить для колективу Шосткинського заводу "Зірка", що виробляє порох, та робітники якого минулого року сиділи без зарплати через відсутність замовлень. Не складно уявити, як подібні історії гріють серце кремлівським пропагандистам.
Нова президентська команда незабаром постане перед тією ж дилемою, що і попередники.
Неначе в "Матриці": червона пігулка жорсткої реальності, довгої складної роботи, яка призведе до економічного зростання та міцної оборони країни. Або синя пігулка омани, яка законсервує стан справ, швидко озолотить нових керівників, проте в найближчі роки залишить українського солдата без сучасної розумної зброї перед значно переважаючим ворогом.
І, якщо вибір буде зроблений неправильний, то в недалекому майбутньому Володимир Зеленський отримає свій "свинарчукгейт".
Гліб Канєвський, StateWatch, проект "Марлін", для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
