Вага слова у дипломатії: чому війну важливо називати війною

Час від часу у публікаціях пожвавлюється дискусія навколо того, як називати "ситуацію на Сході України". Недавно величезне обурення викликали слова про "громадянську війну" та про "ополченців".

В дипломатії вирішальне значення має точність формулювань. І ми в Міністерстві закордонних справ ведемо активну роботу над тим, щоб правильні формулювання використовувалися під час переговорів, у мові дипломатичних документів, спільних заявах і позиціях, деклараціях тощо.

Пару прикладів. Існує відома Тристороння контактна група з врегулювання, до якої входять Україна, Росія та ОБСЄ. Російська дипломатія наполегливо називає її Контактною групою, прагнучи вважати її, насправді, п'ятисторонньою, включивши до її складу "представників Донецька та Луганська".

Це повністю відповідає політиці Росії видати окупацію частин Донецької та Луганської областей України за "внутрішньоукраїнський конфлікт", який "має вирішуватися у діалозі Києва, Донецька і Луганська".

І якби дипломати не приділяли увагу точності формулювань, тоді б під мінськими домовленостями стояли б підписи не двох фізичних осіб, а "президентів" "ДНР і ЛНР", а група тихенько стала б п'ятисторонньою.

Та сама історія стосується і "сепаратистів", "повстанців" та "ополченців". Ми відслідковуємо та наполегливо спонукаємо партнерів та ЗМІ до використання правильної термінології.

Без такої роботи окремі держави могли б використовувати дипломатичну мову для створення багатозначності (є такий гріх у дипломатів) замість того, щоб називати речі своїми іменами. Тоді б російська агресія проти України називалася "конфліктом в Україні", а заклики про припинення вогню зручно адресувалися б виключно "обом сторонам" без того, щоб відповідальність покладати на Росію та керовані нею сили.

Для українського дипломата є неприпустимим використання поняття "ДНР/ЛНР", яке виглядає як легітимізація та визнання нав'язуваної Росією реальності.

Так само і наші партнери під час засідання Ради Безпеки ООН, присвяченої проведенню Росією на окупованих територіях Донбасу незаконних виборів у 2018 році, рішуче відкинули спробу Кремля "включити по відеозв'язку" "керівника виборчої комісії ДНР".

Важливо також забезпечити неухильне дотримання партнерами політики невизнання незаконної анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополь – цієї політики дотримуються понад 100 держав світу, які у березні 2014 року підтримали відповідну Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН.

Якби Україна та держави-партнери не протидіяли планам Кремля, то представники "Республіки Крим" були б гостями міжнародних заходів, а бізнес укладав би прямі договори з окупаційною владою в Криму.

Пропоную короткий перелік основних формулювань, які використовують українські дипломати.

1.               Агресія, міжнародний збройний конфлікт

Росія є стороною міжнародного збройного конфлікту з Україною, який розпочався 20 лютого 2014 року з незаконної окупації Криму внаслідок збройної агресії і донині триває на Донбасі.

Використовуються конструкції:

• збройна агресія Росії на Донбасі,
• міжнародний збройний конфлікт,
• війна Росії проти України,
• російсько-український збройний конфлікт,
• цивільні жертви збройної агресії,
• військовополонені,
• пособники,
• комбатанти.

2.               Тимчасово окуповані території України

Автономна Республіка Крим та місто Севастополь, частини Донецької та Луганської областей є тимчасово окупованими територіями України внаслідок збройної агресії РФ.

Використовуються конструкції:

- окупований Крим,

- окупований Донбас.

Для позначення географічних територій "окремих районів Донецької та Луганської областей" замість абревіатури ОРДЛО, яка була актуальною у 2014-2015 році та походить від мови мінських домовленостей, наразі використовується "тимчасово окуповані території окремих районів Донецької та/або Луганської області".

Наші партнери також використовують поняття спроба анексії Росією АР Крим (attempted annexation).

3.               РОА та російсько-терористичні сили

Окупаційна адміністрація Російської Федерації (ОАРФ/РОА) – органи і структури РФ, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України.

Регулярні з'єднання і підрозділи, підпорядковані Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділи та спеціальні формування, підпорядковані іншим силовим відомствам РФ, їхні радники, інструктори та іррегулярні незаконні збройні формування, озброєні банди та групи найманців, створені, підпорядковані, керовані та фінансовані Російською Федерацією.

Використовуються конструкції:

• російсько-терористичні сили/війська,
• терористи,
• російські найманці,
• підтримувані Росією бандитські формування/бойовики,
• незаконні збройні формування (НЗФ).

4.               Терористичні організації "ДНР/ЛНР"

Абревіатури "ДНР", "ЛНР" використовуються виключно для позначення терористичних організацій та застосовуються у термінологічних конструкціях "терористична організація ДНР", "терористична організація ЛНР", як це визнано у постановах Верховної Ради України 145-VIII та 1596-VII, постанові Верховного Суду щодо визнання діяльності терористичною від 16 серпня 2018-го року.

Для інших випадків пропоную використовувати термінологію з пункту 3.

Зауважу, що цей перелік регулярно оновлюється в разі змін нашого законодавства або прийняття міжнародними організаціями відповідних рішень (тут ключовим є, серед іншого, закон України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях").

Певні нюанси можуть змінюватися для використання на різних міжнародних майданчиках.

Запрошую журналістів та лідерів думок використовувати цю термінологію.

Олексій Макеєв, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.