Закон про мову. Спростовуємо страшилки й перебріхування
Ухвалення Верховною Радою закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" прогнозовано спричинило хвилю перекручувань та страшилок про заборону, а то й караність, за спілкування російською та іншими мовами.
Не втратила нагоди опанувати цю хвилю й російська пропаганда, звинувачуючи Україну в лінгвоциді та переслідуванні російськомовних.
На нашу думку, найкращий спосіб протидіяти цьому – роз'яснити, що ж насправді передбачає закон, і відповісти на найпоширеніші запитання, які виникають у зв'язку з його ухваленням.
Одразу слід зазначити, що остаточної редакції закону, за який проголосували депутати, на сайті парламенту ще немає.
Однак аналіз тексту до другого читання, таблиці поправок та результатів голосування по кожній поправці дозволяє доволі повно розуміти його зміст.
Чи це "примусова українізація" у всіх сферах життя?
Ніт.
Закон регулює питання використання державної мови у публічній сфері. Його дія НЕ поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. Про жодну "примусову українізацію" або примусове вивчення української мови, так само як про обов'язкове вживання української мови "вдома і в церкві" жодним чином не йдеться.
Вивчення української мови в Україні та за кордоном заохочується. Держава забезпечує можливість вільно опанувати державну мову, а не впроваджує її насильницьке вивчення.
Чи можна буде звернутись до публічних органів чи чиновників іншою мовою, окрім української?
Так.
Прямої вказівки на те, що звернення до органу влади має бути виключно державною мовою, немає. Натомість, є обов'язок органів надавати відповідь на звернення українською мовою незалежно від мови звернення.
Крім того, у правоохоронних органах з особою, яка не говорить українською, працівник може розмовляти прийнятною для сторін мовою. Так само прикордонник спілкуватиметься з іноземцем іншою мовою, якою він володіє.
Чи правда що всіх, хто виступає за двомовність, каратимуть?
Ніт.
Закон про державну мову прирівняв до дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу (що є злочином, передбаченим статтею 109 Кримінального кодексу), спроби запровадити на офіційному рівні в Україні багатомовність (надання будь-якого офіційного статусу іншим, крім української, мовам) всупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі.
Чи каратимуть за публічне приниження чи зневажання української мови?
Можливо.
Передбачається, що такі дії будуть визнаватися тотожними публічній нарузі над державними символами України, яка є злочином (стаття 338 Кримінального кодексу).
Однак, на практиці із цим будуть складнощі, а для початку слід ще внести зміни до згаданої статті Кодексу.
Чи обмежили мовні права корінних народів та національних меншин?
Ніт.
Корінні народи та національні меншини залишають за собою право на дошкільну та початкову освіту рідною мовою поряд із державною, а також подальше вивчення рідної мови як окремої дисципліни.
Передбачається використання мов корінних народів та національних меншин під час культурно-мистецьких, розважальних та видовищних, театральних заходів, кінематографії, на телебаченні, радіомовленні у сфері друкованих засобів масової інформації, у сфері обслуговування та інших.
Шкільна та вища освіта буде надаватись виключно українською мовою?
Так.
Але можливе створення окремих класів або груп з іншою мовою навчання поряд із державною мовою, а також через національні культурні товариства.
Крім того, одна або кілька дисциплін можуть викладатися двома чи більше мовами – державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами ЄС.
Крім того, держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, в державних і комунальних закладах освіти.
За бажанням, заклади освіти створюватимуть можливості для вивчення мов корінного народу або національної меншини як окремої дисципліни.
Не можна буде проводити культурні заходи іншою мовою?
Можна.
Застосування інших мов під час проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів дозволяється, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу.
Втім, за загальним правилом, публічні заходи мають відбуватися українською або дублюватися нею.
Вимоги щодо обов'язково проведення культурних заходів не поширюються на застосування мов під час виконання та/або відтворення пісень, інших музичних творів з текстом, фонограм. Отже, дублювати пісні "Muse" або "Jungle" українською на концерті ніхто не буде.
Публічні заходи іншою мовою також не можна проводити?
Можна.
Закон вказує, що вимоги про проведення українською мовою висуваються до зборів, конференцій, мітингів, виставок, навчальних курсів та інших заходів, які відкриті для учасників вільно або за запрошенням.
Інша мова застосовуватись під час заходу може, однак організатор зобов'язаний забезпечити синхронний або послідовний переклад державною мовою, якщо цього вимагає хоча б один учасник публічного заходу.
Якщо ж ви проводите закриту вечірку для обмеженого кола осіб або інший приватний захід, мовні вимоги не розповсюджуються. Тому казати тост на весіллі, або вітання на дні народження можна будь-якою мовою.
Уся інформаційна-довідкова інформація буде тільки українською мовою?
Так. Але з можливістю дублювання іншими мовами.
Наприклад, афіші і оголошення, описи експонатів у музеях тощо поряд з державною мовою можуть друкуватися іншою (проте шрифтом не більшим за той, яким надруковано український текст).
Загалом, інформація для загального ознайомлення (оголошення, покажчики, вказівники, вивіски, повідомлення, написи та інша публічно розміщена інформація) може дублюватися іншими мовами відповідно до закону.
Офіціанти та продавці повинні обслуговувати виключно українською мовою?
Ніт.
На прохання клієнта, його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для сторін.
Так само і щодо мови обслуговування пасажирів у транспорті.
Якою мовою спілкуватимуться лікарі?
Зрозумілою.
По-перше, кожен громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я. Це право не визначається мовними вподобаннями.
По-друге, на прохання особи, яка звертається по медичну допомогу, її персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для сторін, як і у випадку з транспортом або рестораном.
"Мовний Уповноважений" – це той самий мовний патруль?
Ніт.
Детально повноваження "мовного уповноваженого" виписані в законі. Якщо коротко, то більша їхня частина стосується контролю за дотриманням мовного законодавства органами державної влади, місцевого самоврядування, державними та комунальними установами.
На приватні компанії, політичні партії та громадські об'єднання уповноваженому можна поскаржитись тоді, коли вам надали відповідь не українською мовою чи взагалі відмовились нею спілкуватись. Ще один випадок – відмова у наданні інформації про товари та послуги державною мовою.
Використовуючи українську мову на роботі, у повсякденному житті вибір мови спілкування залишається за вами. Звернення до продавця чи офіціанта можливе будь-якою мовою, але треба бути готовим до того, що відповідь буде надана українською.
Якщо ж Ви звернулись до якоїсь установи чи компанії українською та побачили відверте ігнорування вимог закону та небажання спілкуватися з вами державною мовою, найефективніший спосіб реагування – звернення до уповноваженого. Він складатиме протоколи та накладатиме штрафи на порушників.
Для цього Кодекс про адміністративні правопорушення навіть доповнили двома новими статтями, які передбачають адміністративну відповідальність за порушення закону щодо функціонування і застосування української мови як державної, а також невиконання законних вимог " мовного уповноваженого".
Але допоки його не буде призначено, можна керуватись частиною 1 статті 54 Закону та звертатись зі скаргами до інших органів уповноважених здійснювати захист і контроль щодо застосування державної мови. Наприклад, до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів.
"Мовні" порушення розглядатимуться як порушення прав споживача.
Читайте також:
Рада ухвалила закон про мову, який розглядала два місяці
Mova is… Закон про мову у цифрах
Україномовність – наша відповідь на просування русского мира. Ще трохи про мовний закон
Наостанок зазначимо, що закон має запрацювати поступово. Окремі його положення наберуть чинності за кілька років, які мають піти на адаптацію та підготовку суспільства до посилення ролі державної мови.
Це не заборона використання інших мов, а запровадження такої системи функціонування державних органів та сфери обслуговування, коли Ви точно знатимете, що на ваше звернення дадуть відповідь українською мовою.
І головне, про що слід повторити – держава не зазіхає на сферу приватного життя людини, створюючи натомість єдиний україномовний простір за порогом будинку.
Ігор Конєв, Владислав Власюк, спеціально для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
