Не президенту вирішувати, чи розпускати парламент
Розпуск парламенту в руках самого парламенту.
Кому з кандидатів вигідно розпустити парламент?
Найсвіжіша соціологія до другого туру обіцяє Володимиру Зеленському 71,4%, Петру Порошенку – 28,6%.
Якщо на голосуванні 21-го квітня перемогу отримає не чинний президент, не маючи своєї більшості в парламенті, реалізувати свої обіцянки новообраному президенту буде майже неможливо.
Наразі розраховувати Зеленський зможе гарантовано лише на 1 депутата – Віталія Купрія, керівника і єдиного члена міжфракційного депутатського об'єднання "За Зеленського".
Аби не повторити шлях Віктора Ющенка і не втратити підтримку українців до чергових парламентських виборів через неможливість прийняття потрібних законів, все частіше з'являється інформація про дострокове припинення чинного складу парламенту.
Петро Порошенко також вже не має тієї підтримки у парламенті, як на початку скликання. Для прийняття потрібних законопроектів, все частіше доводилося залучати голоси колег з опозиції – групи "Відродження" та "Воля Народу".
Проте це не лякає чинного президента, адже від такого сценарію він категорично відмовився, називаючи це "шляхом до тоталітаризму".
Що каже Закон?
Порядок та вичерпний перелік підстав для розпуску парламенту встановлений статтею 90 Конституції.
Серед трьох підстав, які передбачені законом, майбутній президент зможе використати лише одну – відсутність сформованої коаліції.
Для реалізації інших підстав (неможливість формування нового складу КМУ після відставки старого та відсутність пленарних засідань парламенту протягом 30 днів) забракне часу.
Нагадаю, у 2016 році після виходу "Самопомочі", "Батьківщини" і Радикальної партії, в коаліції "Європейська Україна" залишилися лише 2 фракції – "Блоку Петра Порошенка" (БПП) та "Народного фронту" (НФ). Разом вони мали 219 голосів із законодавчо необхідних 226.
Саме тому іноді для голосування за потрібні законопроекти доводилося вести перемовини з колишніми членами Партії регіонів.
За позовом Андрія Деркача Окружний адміністративний суд міста Києва в межах витребування доказів ухвалив вимогу до Верховної Ради, її апарату та до координаторів коаліції (Артура Герасимова та Максима Бурбака) підтвердити інформацію про наявність коаліції та надати відомості про її персональний склад.
Але сподіватися, що ВР надасть списки коаліції, не варто. Відповідь на запит суду досі не була надана, хоч строк встановлений до 12-го березня.
Такі запити (щоправда, не від суду) парламент вже отримував і відмовлявся їх виконувати, посилаючись на відсутність такого обов'язку: "Після вилучення законом "Про внесення змін до регламенту Верховної Ради України" від 08.10.2010 №2600-VI положень щодо парламентської коаліції, подання чи ведення таких списків не передбачено чинним законодавством".
Але!
Які б не були підстави для дострокового розпуску парламенту, наріжним каменем є обмеження в строках –"Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України".
Чинний парламент набув повноважень 27 листопада 2014 року, строк повноважень складає
5 років. Тому розпустити парламент можливо до 27 травня.
Новий президент набуде своїх повноважень лише після складення присяги, яка за статтею 104 Конституції має відбутися протягом 30 днів після оголошення результатів виборів.
Коли будуть оголошені остаточні результати виборів? За законом – не пізніше 10 днів після голосування, тобто 1 травня.
Хоча на практиці це відбувається раніше.
Так, результати 1-го туру виборів президента 2019 року були оголошені на 7-ий день після голосування. Результати виборів президента 2014 року – на 8-ий день. Результати виборів президента 2010 року – також на 7-ий день.
Таким чином результати виборів можна очікувати орієнтовно 28 квітня.
Читайте також:
У переможця виборів будуть формальні підстави розпустити ВР – ЗМІ
Сергій Березенко: Порошенко залишиться в українській політиці незалежно від результатів виборів
Порошенко: Можливість розпустити ВР у будь-який час – шлях до тоталітаризму
Коли буде прийнято присягу?
Приміром, Петро Порошенко прийняв присягу вже через 5 днів після оголошення результатів, Віктор Янукович – через 11 днів.
Але, як вже було зазначено, зробити це слід не пізніше ніж через 30 днів після оголошення результатів голосування.
День інавгурації, відповідно до статті 165 регламенту ВРУ, встановлює парламент за погодженням з новообраним президентом України.
У разі неприйняття такого рішення дата і час проведення урочистого засідання визначаються головою Верховної Ради України.
Відповідно парламент вільний призначити дату на будь-який день як до, так і після 27 травня.
Таким чином, якщо парламентарі самі не захочуть ризикувати своїми мандатами, наступні вибори в парламент гарантовано відбудуться не раніше 25 жовтня 2019 року. І не важливо, є коаліція чи її немає.
Тетяна Хутор, спеціально для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
