Як електронні сервіси створюють доступ до правосуддя

Штучний інтелект у ролі судді, голосування на виборах через соцмережі, довідки онлайн – це реалії сьогодення.

На додачу до онлайнових правових консультацій, додатків для пошуку субсидій чи скарг на комунальників і електронних цифрових підписів.

Це нові способи зробити так, щоб люди мали доступ до сервісів юстиції.

В рамках загальної діджиталізації суспільства доступ до правосуддя поступово переходить на "цифру" і на екрани смартфонів.

Мета проста: аби якнайбільше людей мали доступ до правосуддя, в тому числі за допомогою ІТ-інструментів.

Розберемось, як держава, активісти та бізнес створюють тренди інноваційного доступу до правосуддя.

В центрі – людина, а не система

Доступ до правосуддя для всіх – частина забезпечення справедливості в суспільстві.

Забезпечення цього права стало частиною Глобальних цілей сталого розвитку та Порядку денного у сфері сталого розвитку, ухвалених резолюцією Генасамблеї ООН у 2015 році.

В основі прогресивних практик – принцип "людиноцентризму". Тобто потреби людини.

Наприклад: "Як отримати аліменти?" або "Як оскаржити нечесну платіжку?", або "Що за новий закон про булінг, як він працює?".

Держава формує та впроваджує свою політику з огляду на потреби людини як кінцевого "споживача".

Одним з інноваційних підходів є використання Legal Design Thinking. Особливість дизайн-мислення – створення продуктів та послуг, орієнтованих на людину.

Це процес, під час якого дослідники намагаються зрозуміти користувача та його проблеми, роблять припущення та перевіряють гіпотези, змінюють постановку проблеми та намагаються знайти альтернативні стратегії та рішення.

Legal Design Thinking користується попитом на урядовому рівні. На замовлення уряду Сингапуру провели дослідження щодо обізнаності населення про податок на нерухомість.

Виявилось, що платники податку не розуміють, як розраховується податок і куди надходять кошти від його сплати.

На основі результатів дослідження розробили нову комунікаційну стратегію та створили моделі нових електронних послуг для платників податку.

Схожі дослідження стали звичною практикою і для уряду України.

Там функціонує Legal Design Lab, яка займається розробкою інновацій доступу до правосуддя. За допомогою методу дизайн-мислення лабораторія розробила ряд ІТ-інструментів.

Наприклад, платформу Wise Messenger, яка надсилає користувачу текстове повідомлення із нагадуванням про дати засідань у суді, переговори з іншою стороною процесу тощо.

Схожий функціонал має і український електронний суд.

Слово юрбізнесу, або Just Legal Tech It

Технологічний прогрес не оминув і консервативну юридичну сферу.

Юриспруденція поєдналась з технологіями, утворивши Legal Tech. В його рамках правники-інноватори створюють софт для вирішення юридичних та адміністративних задач.

Legal Tech широко супроводжує юридичну практику: від пошуку правової інформації (LawHelp, JustAnswer) та експертизи контрактів (Diligen, Luminance) до складання юридичних документів (KMStandards) та навіть оцінки вірогідності звернення контрагента до суду (Intraspexion), або прогнозування рішення суду у справі (Gavelytics).

Завдяки існуванню онлайн-платформ вирішення спорів вже зараз назріває технологічна революція і у цій сфері.

Ці системи працюють за принципом one stop shop (відомий в Україні як "єдине вікно"): дозволяють подати заяву про розгляд спору та докази, інформують учасників процесу про їхні права та обов'язки, проводять переговори тощо.

Наприклад, нідерландська платформа Rechtwijzer дозволяє сторонам разом скласти угоду про припинення шлюбу та за потреби залучити медіатора.

Канадський ресурс Civil Resolution Tribunal є майданчиком для розгляду дрібних спорів (на суму 5 тисяч доларів та нижче) та житлових спорів, його рішення підлягає виконанню як будь-яке судове рішення.

Екосистема інновацій доступу до правосуддя

Україна традиційно для ІТ серед лідерів і по напрямку Legal Tech стартапів.

Наприклад, Patent Bot реєструє торгові марки у 30 країнах світу в режимі 24/7.

Стартап AxDraft автоматизує юрдокументи, інвестори оцінили його в 1,33 млн. євро.

Перспективними є українські стартапи, які уособлюють неочевидні та нестандартні підходи до вирішення поставлених задач.

Memelex пропонує оформлення договорів у вигляді коміксів, а Суд на долоні візуалізує судові рішення.

Українцям доступні 118 держпослуг в режимі онлайн. Ще 50 заплановані на 2019-ий рік.

У сфері доступу до правосуддя Е-послуги є такі сервіси Мін'юсту, як онлайн-будинок юстиції, WikiLegalAid та Всеукраїнська карта правових потреб.

Є сервіси й інших інституцій: "Енергетика онлайн", Електронний кабінет платника ДФС.

Враховуючи потенціал України в ІТ сфері, можна розраховувати, що е-послуг стане більше, а ті, що є, стануть повноцінною заміною традиційних сервісів.

Кожен другий громадянин стикається з проблемами правового характеру. Два із трьох користуються смартфонами та/або інтернетом для вирішення повсякденних проблем. Наприклад, дивимось у якій аптеці є потрібний препарат, замовляємо доставку страв чи плануємо поїздку.

Все чи майже все тепер можливо отримати онлайн чи через додатки. Так і user friendly доступ до правосуддя, це логічний інтерфейс для задоволення потреб правового характеру. Додатковою перевагою є доступність: ще ніколи послуги не було так легко отримати: консультація, драфт, вирішення спору тощо.

Владислав Власюк, Сергій Гавриленко, спеціально для УП