Виборчі поневіряння переселенців
Кілька років тому ЗМІ поширювали новини про те, що в Донецькій та Полтавській областях переселенці були обрані депутатами місцевих рад. Все б нічого, якби новообрані депутати змогли самі віддати голоси за себе.
За інформацією Міністерства соціальної політики, на кінець січня в країні було обліковано понад 1 млн 350 тис внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Ці люди покинули, окрім всього, свої виборчі округи, де зазвичай голосували. Для участі в президентських виборах це не є перешкодою, оскільки законодавством передбачена тимчасова зміна місця голосування, про яку, на жаль, відомо не всім.
За результатами опитування ВПО, проведеного у січні-лютому 2018 року компанією GFK на замовлення Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), майже 70% переселенців хотіли б голосувати на національних виборах в приймаючій громаді, однак лише чверть знають, як змінити місце голосування.
Якщо загальнонаціональні вибори проходять раз на п'ять років, то голосування у новостворюваних об'єднаних територіальних громадах відбуваються постійно. Згідно з даними Центральної виборчої комісії, у 2016 та 2017 роках проводилось близько 140 місцевих виборів щороку, а у 2018 році їх було 124. Крім того, 21 місцеві вибори заплановані або вже проведені цього року.
Уже згадане опитування свідчить, що для близько 45% опитаних ВПО можливість голосувати на місцевих виборах є важливою. Однак, навіть змінивши місце голосування, зробити це неможливо.
Аби переселенцю проголосувати на президентських виборах 31 березня, слід зробити не так вже й багато. Про це свідчить і мій досвід, оскільки я також є внутрішньо переміщеною особою.
20 хвилин на візит до Державного реєстру виборців, на моє переконання, варті можливості висловити думку щодо шляху країни у наступні 5 років. Хотілося б також, щоб мій голос був почутий і владою міста, де я проживаю, тому можливість участі в місцевих виборах для мене є важливою.
Місцеві вибори
Перешкода для голосування ВПО на місцевих виборах закладена в законі України "Про місцеві вибори", згідно з яким приналежність громадянина до громади визначається зареєстрованим місцем проживанням.
Переселенець з донецькою "пропискою", який виїхав з окупованої території, продовжує залишатись членом громади окупованого міста та має реалізовувати своє право на участь в місцевому самоврядуванні шляхом обрання мера Донецька та депутатів місцевої ради.
Більше того, виключення ВПО з процесу муніципального життя не обмежується виборами. Правом місцевої ініціативи (порушення перед місцевою радою розгляду питання, віднесеного до її компетенції) також володіють лише члени громади.
Парламентські вибори
Процедура тимчасової зміни місця голосування дозволяє переселенцям проголосувати й на парламентських виборах. Проте, лише за партійний список, оскільки в Законі України "Про вибори народних депутатів України" прямо вказано, що мажоритарного кандидата можуть обирати тільки постійні мешканці виборчого округу.
Округи переселенців лишились в Криму або на Донбасі, і вибори там не проводяться. Тому до Верховної Ради VIII скликання було обрано не 450 депутатів, залишивши місця мажоритарників від окупованих округів вакантними.
Позиція Верховного Суду
Влітку 2018 року Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у своїй постанові підтвердив позицію, що право участі в місцевих виборах повинні мати лише ті громадяни України, які постійно проживають на відповідній території та мають реєстрацією місця проживання на території відповідного села, селища, міста.
Верховний Суд зазначив, що "саме місце реєстрації у паспорті громадянина України має ключове юридичне значення при вирішенні виборчих спорів щодо включення до списків виборців для голосування на чергових виборах".
Зарубіжний досвід
Національне законодавство встановлює доволі суворі вимоги допуску громадян до голосування в громадах, тоді як багато країн-членів Європейського Союзу надають право участі в муніципальних виборах іноземцям.
Наприклад, Конституція Словаччини визначає, що іноземці, які постійно проживають в країні, мають право обирати та бути обраними до органів самоврядування громад та районів.
Війна у Боснії та Герцеговині закінчилась у 1995 році укладанням Дейтонської угоди, яка гарантувала усім переселенцям право вільно повернутись до покинутих місць проживання, повернення майна або компенсації за нього.
Однак, внутрішньо переміщені особи у цій балканській країні існують до сьогодні. Закон Боснії та Герцеговини про вибори передбачає можливість ВПО голосувати в громаді, де вони проживали протягом 6 місяців перед голосуванням.
Чому ВПО мають голосувати?
Громадянські права не повинні залежати від місця проживання або його відсутності, про що вказується, зокрема, в законі України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". Відмінне поводження може бути визнано дискримінацією.
Так, ООН у Керівних принципах з питання про переміщення осіб всередині країни вказує, що переселенці не підлягають жодній дискримінації при користуванні правом голосувати та брати участь у веденні державних і суспільних справ.
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Азіс проти Кіпру" (Aziz v. Cyprus) визнав дискримінацією позбавлення права участі в парламентських виборах турків-кіпріотів, які проживають на контрольованій Кіпром території.
У Боснії та Герцеговині право бути обраними до Палати народів (верхньої палати парламенту) мають громадяни, що належать до одного з "державотворчих народів" (босняків, хорватів та сербів). При розгляді справи "Сейдіч та Фінци проти Боснії і Герцеговини" (Sejdić and Finci v. Bosnia and Herzegovina) ЄСПЛ також назвав дискримінацією позбавлення права обиратись громадян інших національностей.
Вирішення питання
Оскільки причини ситуації з голосуванням переселенців закладені в законі, її вирішення можливе шляхом законодавчих змін. Це й передбачено планом дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року.
У ВР майже 2 роки перебуває законопроект № 6240 "Про внесення змін до деяких законів України (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян)". У середині січня 2019 року його було схвалено профільним парламентським комітетом.
Пропонується визначати належність громадянина до громади за виборчою адресою, визначивши чіткі умови її зміни. Значна кількість людей, які проживають в населеному пункті без "прописки", таким чином зможуть повністю реалізовувати право голосу на виборах до парламенту, а також впливати на прийняття рішень у своєму муніципалітеті.
Ухвалити зміни варто було б уже на цій сесії, адже окрім осінньої парламентської кампанії, у 2020 році чергові місцеві вибори мають пройти вже на новій територіальній основі.
Ігор Конєв, спеціально для УП
