Вища рада правосуддя: вибори без вибору
Протягом останніх трьох місяців Вища рада правосуддя отримала 8 нових членів: 4 було обрано на Всеукраїнському з'їзді суддів, ще по 2 члени обрали делегати конференції прокурорів і з'їзду адвокатів.
І ось, черга обирати 2 нових членів ВРП з'їзду представників Вищих навчальних закладів, який відбудеться в Києві 28 лютого.
Після цього майже половина (10 членів) Вищої ради правосуддя закріплять свої повноваження на наступні 4 роки.
З'їзд суддів, конференція прокурорів та з'їзд адвокатів вже продемонстрували, що вибір делегатів є достатньо прогнозованим ще до його початку. Окрім того, голосування за заздалегідь погоджений список кандидатів навряд чи можна назвати демократичним вибором.
Так, імена всіх чотирьох переможців, обраних на з'їзді суддів, були відомі ще за кілька днів до його проведення. У випадку конференції прокурорів та з'їзду адвокатів вибір між кандидатами був фактично відсутній.
Чи повториться ситуація з виборами без вибору і цього разу? Щоб зрозуміти це, ми традиційного проаналізували всіх кандидатів, які претендують на посаду членів Вищої ради правосуддя та розділили їх на рівні ризику, який несе обрання цих кандидатів.
Зокрема, на посади членів Вищої ради правосуддя претендують двоє чинних членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів – Сергій Прилипко та Андрій Василенко.
Повноваження обох кандидатів як членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів закінчуються вже цього року і, очевидно, вибори до Вищої ради правосуддя ще й на з'їзді, який 4 роки тому делегував їх до ВККС, – гарна можливість зберегти посаду "суддів над суддями" ще на 4 роки.
Обидва кандидати несуть безпосередню відповідальність за провал судової реформи. Нам обіцяли очищення та оновлення судової влади, але цього не відбулось. І Василенко, і Прилипко активно допомагали кандидатам з негативними висновками Громадської ради доброчесності стати переможцями конкурсу до Верховного Суду.
Особливо у цьому відзначився Андрій Василенко. Адже саме він був доповідачем на пленарному засіданні по судді Ользі Ступак і відверто її "протягував".
Вона живе у будинку, оформленому на свекруху, і безкоштовно отримала службове житло від суду. Потім зняла з нього статус службового завдяки підробленим документам.
Наразі НАБУ проводить розслідування кримінальної справи за фактом незаконного збагачення та неналежного декларування суддею Ступак свого майна, і в ході розслідування встановила багато фактів, які містять ознаки злочину. Але найважливіше, що ці факти були відомі Василенку ще під час співбесіди. Ймовірно він навмисне їх приховав.
За нашою інформацією, проходження Ступак у Верховний Суд було умовою голосування деяких депутатів за судову реформу.
З другого боку, Андрій Василенко дуже вороже поставився до судді-викривача Сергія Бондаренка. На співбесіді він не приховував свого неприязного ставлення до цього кандидата. У підсумку Колегія поставила Бондаренку очевидно занижений бал.
Відзначились ці члени ВККС і "протягуванням" суддів Майдану на кваліфікаційному оцінюванні, що надало їм право довічно вершити правосуддя.
Андрій Василенко голосував за допуск до конкурсу у Верховний суд судді Кізюн, яка арештувала учасника Революції Гідності. Крім того, нещодавно Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднила переписку фігурантів справи мера Одеси Геннадія Труханова, у якій адвокати обвинувачення обговорюють, як домовлялися з суддею Кізюн про зняття арешту з 92 мільйонів гривень, арештованих НАБУ.
І Сергій Прилипко, і Андрій Василенко вже мали 4 роки повноважень та можливостей провести реальне очищення судової системи, втім, не зробили цього, а лише сприяли створенню видимості проведення судової реформи.
Претендує увійти до ВРП і член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Олександр Ковальчук.
Саме Олександр Ковальчук як член КДКП аналізував скарги подані директором НАБУ та Генеральним прокурором на керівника САП Назара Холодницького.
Незважаючи на те, що дії керівника САП заслуговували на звільнення, Олександр Ковальчук у своєму висновку постановив, що КДКП не може звільнити Холодницького, а може лише винести йому догану.
Цікавою є також і майнова декларація кандидата: у власності Олександра Ковальчука 2 квартири в Києві загальною площею 218 кв. м та чималий будинок під Києвом площею 376 кв. м.
Кандидатка на посаду членкині ВРП Оксана Блажівська з 2010 року є суддею Господарського суду міста Києва.
Її молодша сестра – Наталія Блажівська у 30 років стала суддею Вищого господарського суду, а зараз бере участь у конкурсі до нового Верховного суду.
Такою стрімкою суддівською кар'єрою сестри Блажівські завдячують своєму батькові Євгену Блажівському – колишньому заступнику генпрокурора часів Януковича Віктора Пшонки та екс-ректору Національної академії прокуратури України.
Оксана Блажівська брала участь у конкурсі до Верховного суду, але вибула з нього на етапі тестування.
Намагався потрапити до Верховного суду й інший кандидат на посаду члена ВРП – Володимир Гринюк, втім, не з'явився на складання анонімного письмового тестування.
Доцент кафедри правосуддя КНУ ім.Т.Шевченка є в той же час керівником і двох нетипових, як для юриста, компаній – ПАТ "Укргрохімхолдинг" та ТОВ "Укртрансхім".
Засновником "Украгрохімхолдинг" є кіпріот Андреас Софоклеус, якого пов'язують з народним депутатом та фігурантом справи НАБУ Олександром Онищенком.
А от кандидат на посаду члена ВРП – Андрій Ковальчук може похизуватися чи не найбільшою кількістю столичної нерухомості серед кандидатів.
У його власності 4 квартири в Києві (остання – площею 131 кв. м – придбана в 2017 році) та 3 паркомісця. Також у декларації кандидата можна побачити 2 автомобілі, більш ніж 1,5 млн грн готівкових коштів та ще 600 тис. грн на банківських рахунках.
Претендує на посаду члена Вищої ради правосуддя й учасник конкурсу до Вищого антикорупційного суду – Віталій Косович.
Крім Антикорупційного суду в 2017-му році Віталій Косович претендував на посаду судді Конституційного суду.
Із оприлюдненого звернення до конкурсної комісії від ГО "Фундація DeJure" відомо, що Косович не зазначив у своїй декларації за 2016 рік, що він є засновником ГО "Львівська правнича школа", а велика частина мотиваційного листа взята зі статті самого кандидата "Конституційна скарга і критерії конституційності законів".
Кандидатом на посаду члена ВРП є також завідувач кафедри Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Ольга Шило.
У власності її родини – 3 танхаузи в Харкові площею 147,4; 155,9 і 155,2кв. м, придбані в 2016-2017 роках, та частина нежитлових будівель площею 524 та 59 кв. м.
Чоловік кандидатки – колишній податківець, а син – оперативний співробітник СБУ. Родина кандидатки також має бізнес із дружиною очільника СБУ Дніпропетровщини Іриною Кріциною.
Претендує на посаду члена ВРП і перший заступник директора Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України – Дмитро Журавльов.
У власності його родини – 4 квартири в Києві, одна з яких площею 211 кв. м, квартира в Запоріжжі, будинок під Києвом площею 260 кв. м, більше 3 млн грн на банківських рахунках та майже 24 млн грн готівкою.
Кандидат також декларує два елітні автомобілі – Mercedes-Benz GLE 2016 р.в. та Mercedes-Benz GLC 2015 р.в.
Кандидатом до складу ВРП є і ректор Хмельницького університету управління та права – Олег Омельчук.
У його власності незавершене будівництво будинку площею 275 кв. м у Хмельницькій області, 5 земельних ділянок та майже 2 млн грн готівкою.
Останнім кандидатом до ВРП, про якого ми ще не згадали, є Віктор Грищук.
Професор Львівського державного університету внутрішніх справ тричі безуспішно балотувався до Верховної ради. Двічі він намагався це зробити, коли був у списку Соціалістичної партії України.
У власності родини кандидата чималий будинок у Львівській області (373 кв.м), 2 квартири у Львові та понад мільйон гривень готівкових заощаджень.
Нагадаю, що з'їзд суддів, адвокатів та конференція прокурорів уже обрали 8-х членів Вищої ради правосуддя.
Серед обраних: судді Майдану, судді з непрозорими статками, кандидати повністю підконтрольні генпрокурору Юрію Луценку і навіть, всупереч закону, чинні члени ВРП.
Тому з'їзд юридичних шкіл – остання можливість випустити "агентів змін" до надважливого органу на найближчі кілька років.
Від вибору, який наприкінці тижня зроблять делегати з'їзду, залежить, чи з'явиться бодай надія на те, що ВРП все ж таки почне проводити суддівське очищення, а чи залишиться органом, який виправдовує недоброчесних суддів і утискає незалежних служителів Феміди.
Катерина Бутко, спеціально для УП