Тренди НАЗК для викривачів корупції

Гучні викриття корупції стали трендом останніх двох років. Про історії Ганни Соломатіної, суддів-викривачів Лариси Гольник, Сергія Бондаренка та про багатьох інших ЗМІ пишуть регулярно.

А самі викривачі, що зробили свої викриття на захист закону, прав людини, правосуддя та справедливості, стали бажаними гостями багатьох ефірів.

Проте захист викривачів від переслідувань так і не став трендом для Національного агентства з питань запобігання корупції.

Тренд НАЗК – це піар, статистика та імітування захисту викривачів.

Тренд 1. Піар та імітація

Історія про піар одного законопроекту.

Одним із найкращих своїх продуктів в НАЗК вважають підготовлений агенцією законопроект про захист викривачів корупції. НАЗК витратило чимало ресурсу, щоб повідомити про це українців.

У той самий час НАЗК інвестовано по мінімуму зусиль, спрямованих на розробку законопроекту.

За умови існування номінації "найгірший законопроект у сфері захисту викривачів" НАЗК стало б безумовним переможцем.

Адже, законопроект від НАЗК не передбачає жодної надійної гарантії захисту прав викривачів. Всі норми мають декларативний характер, законопроект не пропонує створення механізму, який буде здатен забезпечити реальний, а не уявний захист викривачів.

Більше того, цей продукт діяльності НАЗК викликав багато дискусій через намагання НАЗК запевнити громадськість, що при розробці даного законопроекту були враховані пропозиції Консультативної місії Європейського Союзу.

НАЗК навіть наважилось поширити інформацію про те, що Консультативна місія схвально оцінила системний підхід НАЗК при розробці законопроекту, що не відповідало дійсності.

Згодом НАЗК оприлюднило іншу інформацію, а саме, що законопроект потребує доопрацювання й уже доопрацьований проект закону буде подано до Кабінету Міністрів.

Однак навіть ці публічні обіцянки не завадили НАЗК передати законопроект на розгляд до Кабміну без врахування рекомендацій Консультативної місії Євросоюзу. Принаймні саме про це свідчить оновлений текст законопроекту, затверджений НАЗК 1 лютого 2019 року.

Іншими словами, законопроект про захист викривачів корупції від НАЗК – це не історія успіху, а історія піару, імітації та провалу.

І цей провал є ще більш очевидний, якщо врахувати, що НАЗК мала колосальну експертну підтримку з боку міжнародних партнерів та поради найкращих експертів для того, щоб розробити якісний законопроект з реальним механізмом захисту викривачів.

Втім, з невідомих причин, НАЗК не почуло міжнародне та українське експертне середовище.

"Піар та імітація – все! Співпраця та якість – ніщо".

Історія з законопроектом про захист викривачів корупції від НАЗК стає ще більш цікавою, якщо згадати, що в парламенті вже знаходиться законопроект про захист викривачів 4038а, який є комплексним і, за оцінкою експертів, має всі необхідні гарантії їхнього захисту.

НАЗК не підтримує цю ініціативу народних депутатів і замість того, щоб приєднатися до робочої групи законопроекту 4038а, витратило власні ресурси, щоб в результаті розробити текст ні про що.

Більше того, НАЗК витрачає ресурси на піар свого законопроекту, який, відповідно до закону "Про регламент Верховної Ради України", в принципі вже не може бути зареєстрованим.

Втім, законопроект про захист викривачів корупції є не єдиною історією про піар та імітацію.

Методичні рекомендації щодо організації роботи із повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами, якими НАЗК так любить хизуватися, це також історія про піар. Адже це лише формальний документ про процедури опрацювання повідомлень на зразок інструкції про діловодство і не більше.

Відповідно, цей документ не пояснює, які зобов'язання бере на себе НАЗК починаючи працювати зі скаргою викривача щодо порушення його прав, який порядок здійснення перевірок таких скарг.

Втім, питання не в тому, чи довіряє викривач представникам НАЗК. Питання у тому, що довіра до інституції формується на підставі ознайомлення з процедурами та порядком, ознайомившись з якими, викривач буде знати, що його очікує в разі звернення до НАЗК щодо порушення його прав. І загальна інформація, яку розміщено на сайті НАЗК, не може його задовольнити.

Отже, піар та імітації діяльності, а не ефективна робота, на жаль, є одним із трендів НАЗК.

Тренд 2. Статистика

Серед результатів своєї роботи у 2018 році НАЗК згадується опрацювання 2207 повідомлень викривачів. Проте іншу інформацію щодо результатів роботи зі зверненнями викривачів неможливо знайти. Відповідно, незрозуміло, про які саме повідомлення йдеться.

Чи мова йде лише про повідомлення про факти корупції, внесені викривачами? Чи цей показник також включає повідомлення викривачів про порушення їхніх прав? І якщо під повідомленнями розуміється саме повідомлення про корупцію, то скільки з них було зроблено анонімно?

Крім того, виникає логічне запитання, а скільки взагалі за цей період часу було звернень від викривачів корупції до НАЗК, в яких вони просили захистити їхні права, і скільки відповідно приписів, спрямованих на поновлення їхніх прав, було ухвалено НАЗК? Ця інформація відсутня.

Незрозумілим залишається також те, яке саме значення НАЗК вкладає у слово "опрацьовано". "Опрацьовано" – в сенсі надана письмова відповідь на повідомлення? Чи "опрацьовано" – в сенсі вжито реальних заходів реагування? І тоді, відповідно, які саме результати цих заходів було вжито?

Неможливо також з'ясувати, звідки взагалі з'явився цей показник, адже в статистичних відомостях про роботу НАЗК за кожен окремий місяць у 2018 році показник щодо повідомлень від викривачів відсутній.

Там є лише показник кількості повідомлень, що надходили від фізичних осіб, кількість яких за 2018 рік значно перевищила показник у 2207 повідомлень. Відповідно не всі повідомлення, що надходили від фізичних осіб, це повідомлення викривачів.

До речі, показник повідомлень від викривачів зустрічається у статистичних відомостях про роботу НАЗК за деякі місяці у 2017 році.

Відповідно, постає питання: якщо повідомлення викривачів як показник з'являється у статистичних даних деяких місяців у 2017-му, чи означає це, що у 2018-му повідомлень від викривачів взагалі не надходило, відповідно до статистичних даних за кожен окремий місяць у 2018-му? Чи цей показник повідомлень від викривачів прибрали з даних у 2018 році?

Втім, незалежно від відповіді, постає серйозне питання до НАЗК, на підставі яких статистичних даних був зроблений висновок, що НАЗК опрацювало 2207 повідомлень викривачів. Адже навіть аналіз новин на офіційному сайті НАЗК та ФБ за 2018 рік не дає підтвердження, що НАЗК опрацьовано 2207 повідомлень викривачів.

Загалом показник про опрацювання 2207 повідомлень викривачів жодним чином не свідчить про ефективність роботи НАЗК у сфері захисту викривачів. Адже сам по собі цей показник взагалі не свідчить про будь-які конкретні результати роботи НАЗК.

Направду важливим показником, який міг би свідчити про результативність роботи НАЗК, є показник зроблених приписів, спрямованих на поновлення прав викривачів. Проте цей показник відсутній.

Навіть якщо припустити, що НАЗК опрацювало 2207 повідомлень, реальне опрацювання означає також системний аналіз всіх звернень та повідомлень, наявність статистичної інформації за різними параметрами, оскільки така інформація є необхідним та обов'язковим інструментом для підготовки якісних процедур та правил захисту викривачів корупції та надання узагальнених рекомендацій органам виконавчої влади.

Отже, ця статистика не надає жодних доказів, що робота НАЗК є ефективною у сфері захисту викривачів. А лише свідчить, що головне для НАЗК – це показати цифри.

Саме статистика, а не ефективний захист, є трендом НАЗК.

В очікуванні нових трендів НАЗК щодо захисту викривачів

Власне, тренди на те й тренди, щоб змінюватися. І перезапуск НАЗК принесе нові тренди. Успішний запуск НАЗК в новому форматі гарантує нам новий модний тренд – надійний захист викривачів корупції.

І маю надію, що цей новий тренд стане в майбутньому золотим стандартом роботи НАЗК у сфері захисту прав викривачів корупції.

Сподіваємося, що перезапуск НАЗК стане трендом для нового президента України та Верховної Ради наступного скликання.

Оксана Нестеренко, спеціально для УП