"Междусобойчики" і 500 сільських клінік Порошенка
Мешканка волинського села Олена Некрашевич скористалася медичною реформою та підписала декларацію з сімейним лікарем. Правда, щоб дістатися до лікаря, вона мусить проїхати десятки кілометрів до районного центру автобусом, який вранці йде до райцентру, а ввечері – додому.
Вирішувати проблему Олени та інших мешканців сіл у 2017 році взявся президент Петро Порошенко, подавши до парламенту закон про розвиток сільської медицини, який швидко ухвалили на додаток до загальної медичної реформи.
Уже рік потому в бюджеті країни було закладено 5 мільярдів гривень на побудову сільських амбулаторій або міні-лікарень з сімейними лікарями для надання базових медичних послуг. У 2019 виділили ще 1 мільярд. Загалом нових клінік протягом 2 років має з'явитися 517.
Але замість того, щоб стати порятунком для сільських мешканців, президентська ініціатива з солідним бюджетом стала новою корупційною "годівницею" – при тому, що президент погрожував покаранням, якщо таке станеться.
"Якщо виявиться, що десь порушено умови тендеру чи умови конкурсу, чи хтось організував "междусобойчик", якщо підтвердиться будь-яка інформація, яку оприлюднено, я сподіваюся, що правоохоронні органи дадуть відповідну оцінку подібним діям. А урядові представники просто відкличуть ліцензії у махінаторів. Для того, щоб не було права доступу махінаторів до участі у подібних тендерах", – сказав Петро Порошенко в листопаді 2018 року.
Президентські "погрози" не переконали чиновників. Тендери на будівництво продовжують проводитися з порушеннями – як і саме будівництво.
Без пожежної безпеки
У трьох областях – Івано-Франківській, Тернопільській та Донецькій – зводити нові амбулаторії почали з порушенням пожежної безпеки.
Зокрема, в Івано-Франківській області під час проведення тендерів у селах Середній Березів, Рудники, Витвиця та Зелена переможцями визнали компанії, які не надали ліцензії на встановлення протипожежних сигналізацій.
Аналогічна ситуація і в Тернопільській області під час зведення амбулаторії у селі Ангелівка.
Тендер на будівництво 21 амбулаторії у Донецькій області виграла компанія, що не надала до своєї тендерної пропозиції ліцензій не лише на монтаж протипожежної сигналізації, а й на будівництво і монтаж зовнішніх інженерних мереж, до яких, зокрема, входять водопостачання, водовідведення, газопостачання та електропостачання.
Юристи Центру протидії корупції (ЦПК), які відслідковують долю тендерів, звернулись до Державної аудиторської служби, що відповідає за нагляд, та обласних держадміністрацій, що організовують зведення нових клінік щодо усунення порушень. Але відповідей наразі не отримали.
"Той факт, що чиновники нехтують пожежною безпекою в медичних установах, викликає величезний подив", – каже юрист ЦПК Олексій Бойко.
У 2017 році країна вже мала ситуацію, коли відсутність належного захисту від пожеж призвела до загибелі дітей у таборі, який також будувався за бюджетні кошти. Це сталося на Одещині. Троє дітей загинуло під час пожежі, ще троє отримали серйозні опіки.
Але ні забудовники, ані чиновники, очевидно, уроків не винесли.
Попри те, що юристи ЦПК оскаржували результат тендеру Донецької ОДА на 116 мільйонів гривень через будівельника-порушника, компанія все ж будуватиме 21 сільську амбулаторію.
На звернення юристів щодо порушень профільне комунальне підприємство Донецької ОДА не відповіло.
Схеми підтасовки результатів тендеру
Причина, через яку недобросовісні компанії виграють тендери, доволі проста.
Умови, які висувають обласні держадміністрації (або їхні спеціалізовані департаменти чи комунальні підприємства), прописуються так, щоб заздалегідь перешкодити участі у конкурсі компаніям, які мають значну кількість техніки і можуть швидко виконати таке замовлення.
Наприклад, у Донецькій області оголосили один тендер на будівництво відразу 21 клініки. Такий підряд може виконати далеко не кожна компанія.
Крім того, тендери за законом мають проводитися окремо, а не гуртом, бо клініки знаходяться в різних районах, але часто ця норма не виконується.
Більше того, у деяких випадках пропозиції компаніям пропонують не завантажувати у відкритий доступ на Prozorro, як вимагає закон, а надсилати на приватну поштову скриньку чиновників.
Ще Донецька ОДА, наприклад, замість опублікувати онлайн креслення клінік, запрошувала учасників тендеру переглянути їх у своєму приміщенні.
У селі Татарів, що неподалік від Буковеля на Івано-Франківщині, так поспішають втілювати президентську реформу, що відповідальний підрядник почав будувати клініку, навіть не уклавши відповідного договору з місцевою владою.
6 грудня Татарівська сільська рада опублікувала фотозвіт про старт будівництва новенької амбулаторії – уже за 2 дні після оголошення переможця тендеру. Місцеві жителі у коментарях дякують голові сільради за таке швидке виконання роботи.
Але цілком серйозним порушенням є те, що після оголошення конкурсу мало пройти 10 днів, протягом яких діє процедура оскарження результатів, якщо щось пішло не так.
"Забудовник, очевидно, був впевнений, що договір через 8 днів з ним точно укладуть і ніхто тендер за цей час не оскаржить, тому й почав будівництво до підписання документів та отримання передоплати", – коментує Олексій Бойко.
Тендери-міжсобойчики
На сході країни, у Харківській області, є власна специфіка порушень. Наприклад, амбулаторії будує компанія, у якій працює син заступника Харківської ОДА Євгена Шахненка.
Місцеві активісти із Харківського антикорупційного центру виявили, що договір про будівлю нової клініки у селі Шарівка на 11,4 млн грн уклали із ТОВ "Індіго-Груп", що належить Павлу Бабенку й Віталію Говорусі.
У своїй декларації за 2017 рік Євген Шахненко вказав, що його син отримував зарплату за основним місцем роботи від Павла Бабенка, а також від "Індіго Груп" – за цивільно-правовою угодою. Тобто, бюджетні гроші йшли в кишеню компанії, у якій працює син голови обласної адміністрації.
Матеріали для цього будівництва купували за значно завищеними цінами. За суміш для будівництва переплатили 60 тис грн, а віконні блоки для нової клініки закупили вдвічі дорожче від ринкових цін. Це означає, що кошти, виділені на зведення амбулаторії, можна було використати набагато ефективніше.
Перемогла у тендері на 5 млн гривень компанія "РБК ІНТЕРРЕСУРСИ", пропозиція якої до копійки повторювала суму, вказану в тендерних умовах місцевими чиновниками.
Єдиний конкурент цієї фірми запропонував власні послуги лише на 1503 грн дешевше. Така маленька різниця в ціні вказує на можливу змову, на думку юристів Центру протидії корупції.
Пов'язані фірми – досить часте явище на тендерах. У селі Панчево тієї ж Кіровоградської області у тендері брали участь також лише дві компанії. Документи, які вони подали на тендер – зроблені на одному комп'ютері.
У властивостях файлів зазначено однакове ім'я користувача, що їх створив, вони мають ідентичний розмір та створені з різницею в один день. Більше того, самі тендерні пропозиції завантажені в передостанній день подачі пропозицій із різницею в одну годину.
І знову ж таки, компанія-переможець запропонувала ціну лише на 43 грн нижчу від очікуваної вартості продажу, а друга фірма всього на 3,5 тис грн нижче.
Учасники взагалі не змінювали вартість власних послуг протягом аукціону – хоча суть тендеру полягає в тому, щоб закупити максимально якісні послуги за мінімальною ціною, яка знижується через конкуренцію під час торгів.
Кіровоградські тендери взагалі юристи радять вивчати як прекрасний приклад схем, за якими можна визначити (чи принаймні запідозрити) змову на тендері.
У селі Обозівка, наприклад, у тендері взяли участь дві компанії, що подали ідентичні за змістом документи, які відрізняються лише назвою підприємств та прізвищами підписантів. Ці документи так само були створені на одному комп'ютері з різницею в кілька годин.
Але ситуація з ідентичними документами є доволі частою. Такі ж порушення ЦПК знайшов у ще двох областях – у селі Біляївка Харківської області та Житомирській області, де фірми вдавали конкурентів відразу на трьох тендерах.
"Такі тендери проходять із псевдоконкуренцією", – каже юрист ЦПК Олексій Бойко.
Центр протидії корупції звернувся до Антимонопольного комітету України, який може перевірити тендер, розірвати договори через порушення конкуренції та відправити компанії до "чорного списку". Фірмам-порушницям можуть заборонити брати участь у державних закупівлях протягом трьох років.
Антимонопольний комітет уже почав дослідження можливих узгоджених антиконкурентних дій.
Якщо у більшості регіонів амбулаторії станом на кінець року, хоч подекуди із порушеннями, вже збудували чи активно це робили, то в трьох областях – Вінницькій, Дніпропетровській та Чернігівській, – попри майже рік існування програми, так і немає планів на будівництво. При тому, що в усіх трьох регіонах спорудити нові сільські клініки влада обіцяла до кінця 2018.
Нові старі авто для медичної реформи
У рамках президентської програми, крім будівництва клінік, закуповують також автомобілі для лікарів, які у них будуть працювати.
Загалом минулого року на це виділили 250 млн грн. Це по 500 тис на кожну амбулаторію.
Зовнішній вигляд лікарських автівок викликає дежавю. Вони дуже нагадують ті, які помпезно закуповувала прем'єр-міністр Юлія Тимошенко 2009 року через маркування, яке нагадує, хто саме заснував програму купівлі цих авто.
Згідно з правилами дорожнього руху, на передньому та задньому склі автомобілів, якими користуються лікарі, повинні бути спеціальний знак "Лікар".
Додаткові позначення, які вказують на "героя", фактично є несанкціонованою рекламою.
Реклама президента коштом платників податків
На автомобілях президентська кампанія не зупинилася. У деяких клініках напис про президентську програму майже всюди – від годинників на стіні до бейджика лікаря. Хоч і без прізвища президента Порошенка, як було у випадку з прем'єркою Тимошенко.
Враховуючи, що президентська програма фінансується з державного бюджету, на машинах, годинниках та бейджиках лікарів найточнішим написом був би наступний: "Кампанія платників податків України".
Щороку українська родина з двома працюючими в середньому віддає державі 4 тисячі доларів податками.
Вікторія Савчук, спеціально для УП
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проекту "Впровадження ефективного механізму забезпечення збереження та відновлення здоров'я населення України". Матеріал відображає позицію авторів і не обов'язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження"
