Прикрити корупційну лазівку для електронних майданчиків
В Україні вже тривалий термін під керівництвом Фонду Державного Майна працюють і – головне – непогано наживаються на своїй діяльності електронні майданчики оцінки майна.
Безкарні посередники і гроші "з повітря"
Такі майданчики з'явилися в державі у грудні 2017-го року, у бюджетну ніч, у вигляді поправки до Податкового кодексу.
Ініціювали поправку кілька народних депутатів, серед яких є очільниця Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.
Депутатська більшість усвідомлювала корупційність такої поправки, але без неї бюджет не міг бути прийнятим. Адже політична група "Відродження" вдалася до звичайнісінького шантажу: не буде поправки – не буде бюджету.
На цьому "чиновницька винахідливість" не зупинилася, і в бюджетну ніч 2018-го року парламент вніс ще одну поправку до законодавства, якою Антимонопольному Комітету України забороняється розгортати розслідування навколо діяльності електронних майданчиків.
У травні 2018-го Фонд держмайна і Держспецзв'язку випустили спільний наказ, яким дозволили запуск цієї системи з введенням посередницьких майданчиків між самою базою та її користувачами – оцінщиками і нотаріусами.
По суті, в Україні з'явився посередник між оцінювачем та Єдиною базою.
Через ці майданчики здійснюється платний вхід до Єдиної бази даних звітів про оцінку та їх використання, який раніше був безкоштовним і не мав приватних посередників.
Станом на 28 грудня 2018 року в Єдиній базі даних звітів про оцінку зареєстровані звіти про оцінку 292 845 об'єктів. З них перевірено нотаріусами близько половини звітів, що опосередковано свідчить про здійснення правочинів.
За даними аналітичного електронного ресурсу з аналізу даних звітів про оцінку, тільки з 18.07.2018 р. по 28.12.2018 р., з оцінювачів та нотаріусів на користь не бюджету, а приватних структур, було примусово стягнуто (іншими словами, вкрадено) 10 млн грн за 164 дні.
Більше того, діяльність цього посередника тепер не регулюється жодним державним органом.
Адже Фонд держмайна України надіслав на виконання доручення першого віце-прем'єра України, міністра економіки Кубіва, в Антимонопольний Комітет України листа з повідомленням про те, що з прийняттям змін до Податкового кодексу АМКУ не має права займатися монопольними справами, що пов'язані з використанням об'єктів прав інтелектуальної власності.
Повністю розв'язавши руки, майданчики отримали безкарність на державному рівні.
Відтак, використання фірми-посередника та платний доступ до бази порушує цей нормативний акт.
Разом з тим, діяльність таких електронних майданчиків не можна назвати ефективною та необхідною.
Електронні майданчики виконують лише посередницькі функції з доступу до Єдиної бази звітів про оцінку майна.
Простими словами, майданчик, отримавши дані, передає їх до Єдиної Бази, дані проходять модуль, а модуль видає відповідь. Після цього, інформація знову потрапляє на майданчик, а потім передається оцінювачу.
Функція майданчика зводиться буквально до електронної пошти, тобто не має жодного функціонального сенсу.
Крім того, що існування таких майданчиків є непотрібним, вони беруть невиправдано велику ціну за свої "послуги".
Як і ким виводилася ціна за доступ до бази, Фонд не інформує.
При цьому розмір такої плати мав би бути співмірним з оплатою за інші подібні адміністративні послуги та враховувати соціально-економічну ситуацію у державі. Але про співмірність тут і не йдеться.
Підняття цін на доступ до державної бази Фонду Держмайна відбулося після того, як у листопаді Верховна Рада прийняла запропоновані поправки до Податкового кодексу.
Згідно з вищезгаданими поправками, монополія існуючих "прокладок" була закріплена нормою про те, що будь-який новий оператор задля отримання офіційного дозволу на надання послуг з доступу до реєстру звітів має отримати погодження також у всіх існуючих операторів.
Вартість послуг цих майданчиків наразі не обмежена жодним нормативно-правовим актом жодної державної установи, а сплачені за послуги кошти громадян йдуть не у бюджет, а у приватні руки, оскільки майданчики є приватними.
Найбільше страждають люди у сільській місцевості, оскільки крім майданчиків необхідно сплатити ще 1% до пенсійного фонду, 1% – нотаріусу, а іноді 5% прибуткового податку та ще й 1,5% військового збору.
Найдешевше в цьому випадку обходиться інтелектуальна праця оцінювачів, які в середньому отримують 300-400 грн за об'єкт.
Ця схема для України не нова, більше того, за змістом і формою вона дуже нагадує систему "тендерної палати". І маю підозри, що і "батьки" у цієї схеми ті ж самі.
Надзвичайно фантастична корупційна лазівка, але й надто жорстока для українського суспільства.
Що з цим робити?
Однозначно, боротися!
Радий повідомити, що 7-го лютого парламентська ініціаторська група за активного сприяння громадських активістів зареєстрували законопроект № 10015, який все це неподобство має скасувати.
Якщо законопроект підтримає депутатська більшість, то приватні електронні майданчики будуть вилучені з процедури реєстрації та перевірки реєстрації інформації звітів про оцінку об'єктів нерухомості.
Таким чином, оцінювачі та нотаріуси разом із суспільством будуть звільнені від необхідності платити приватним електронним майданчикам за нав'язані їм "послуги". А майданчикам буде перекрито канал безпідставних надприбутків за рахунок українців, що бажають відчужити свою нерухомість.
Реєстрація звітів про оцінку об'єктів нерухомості та перевірка їхньої реєстрації буде здійснюватися оцінювачами та нотаріусами напряму через Єдину базу звітів про оцінку.
Такий прямий доступ до бази оцінювачам та нотаріусам поновить Фонд державного майна України в якості адміністратора бази.
Впевнений, що прийняття запропонованого законопроекту сприятиме утвердженню в Україні принципів верховенства права та нетерпимості до корупції, припинить ганебну практику здирництва з оцінювачів, нотаріусів та суспільства на користь приватних суб'єктів господарювання за користування державними електронними ресурсами.
Для суспільства прийняття такого законопроекту означатиме, що єдина база звітів про оцінку стане по-справжньому відкритим, безкоштовним, зручним та інтерактивним сервісом.
Більше того, у законопроекті реалізуються дієві санкції для оцінювачів, які фальсифікують інформацію зі звітів про оцінку.
Разом з тим, проект закону пропонує вилучити норму про блокування всіх розслідувань Антимонопольного комітету України проти порушень законодавства про захист економічної конкуренції із використанням інституту інтелектуальної власності.
Це дасть змогу розібратися у справі електронних майданчиків відповідному та спеціалізованому для цього органу.
Навіть назва цього законопроекту прямо відповідає суті: "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об'єктів нерухомості)".
Голосування за цей законопроект дасть змогу ідентифікувати депутатські групи, які "грають на полі суперника". Більше того, грають за гроші громадян України.
Саме тому, маю надію, що парламентська більшість проявить свідомість своєї діяльності перед суспільством і скасує Закон, який спрямований на неприховане обкрадання громадян України.
Віктор Чумак, спеціально для УП
