Кияни незадоволені й готові діяти
Нещодавнє опитування киян продемонструвало, що жителі столиці здебільшого незадоволені рівнем життя у місті.
Та містяни не просто вказали на речі, які їм не подобаються. Вони висловили готовність долучатися до стратегічних змін, бути цими змінами.
Тому зараз важливо створити умови, які б дозволили громаді безпосередньо впливати на управлінські процеси.
Змінюватись і змінювати
Наприкінці 2018-го депутатська група "Київська команда" провела опитування, у якому 2,5 тисячі жителів столиці вказали на головні проблеми міста.
Це дослідження стало цікавим діалогом: ми запитали у киян, що їх найбільше турбує, і отримали щирі відповіді.
А ще кожен третій респондент підтвердив свою готовність змінювати місто, включаючись в управлінські процеси. Решта учасників написали, що не проти, аби їх інформували про стан справ у столиці.
Вся ця активність засвідчила: несправедливо називати людей байдужими. Кияни хочуть змінювати своє місто і шукають ефективні важелі впливу.
Добре, що громада успішно долає хворобливі синдроми байдужості, що тягнуться ще з радянських часів. Тоді людям розповідали, що від них нічого не залежить. Революція Гідності продемонструвала: ми здатні на фундаментальні зміни. Це розуміння підтверджується активністю киян.
Зверніть увагу бодай на те, як завзято містяни подають свої проекти до Громадського бюджету міста. Наприклад, у 2018 році розглядалося більше тисячі (!) проектів.
Це вкотре демонструє готовність включатися до управління містом. Тому треба віднайти ефективний спосіб, який дозволив би людям робити це з максимальною віддачею.
Наприклад, відновити районні ради, завдяки яким кияни могли би реально впливати на управлінські процеси у своїх районах.
"Вершина айсбергу" міських проблем
Які напрямки потребують змін в Києві першочергово? Згідно з результатами опитування, владі міста передусім потрібно зайнятися транспортною інфраструктурою (дороги, організація паркування автомобілів, громадський транспорт – на це вказали 73,9% учасників опитування).
Далі йде збалансована розбудова міста (62,4 % респондентів), модернізація житлово-комунальних послуг (54%) і покращення екологічного стану – 53,7%.
Окремо варто зупинитися на негативній оцінці киянами ситуації з паркуванням. З'ясувалося, що ця проблема турбує не лише водіїв, а й пішоходів. Це означає подвійну невдоволеність.
А з іншого боку, незручне паркування – "вершина айсбергу". Цю проблему необхідно розглядати комплексно: справа у плануванні, характері розвитку столиці, розбалансованості забудови, нагромадженні житлової забудови… і, як результат, – тотальній відсутності паркувальних місць.
Це проблема стратегії міста, бо ж динаміка очевидна: всі ці негативні аспекти пов'язані.
Умовно кажучи, якщо у місті починає жити більше людей, то з'являється більше автомобілів, а це – більше навантаження на дороги, екосистему, системні мережі.
Час діяти
Сучасна історія України підтверджує, що революції – це такий собі "скальпель", який моментально забирає "дурне". Та цього недостатньо.
Щоб отримати направду добрий результат, "організм" потребує щоденної реабілітації, і її рецепт – в узгодженому русі вперед.
Коли йдеться про життя столиці, насамперед необхідно розробити далекоглядну стратегію розвитку Києва, адже саме вона визначатиме збалансований та розумний підхід до вирішення глобальних міських питань.
Зазначу, що у її розробці поруч з експертами мають брати участь звичайні кияни, адже саме діалог дозволяє створити справді збалансований документ – і чим більше голосів буде звучати, тим краще.
Неможливо уявити шлях якісних змін і без дієвої участі киян в управлінні містом. Відновлення районних рад – це не тільки вимога часу, це життєва необхідність. Мешканці столиці хочуть і можуть задавати темп розвитку районів, в яких живуть.
Це демонструють результати опитування, це доводить досвід щоденного особистого спілкування, і це те, що свідомі кияни мають вимагати від чинних і майбутніх представників влади. Як казав класик:"Борітеся – поборете!"
Сергій Гусовський, спеціально для УП
