Катастрофи-2018, які не сталися: рейтинг неправдивих прогнозів-2017
Наприкінці 2017 року нинішній, 2018, рік виглядав загрозливо. Особливо для закордонних експертів. Через те українські медіа переповнилися неправдивими прогнозами. Віщування, які не справдилися, контактували з вітчизняною аудиторією удвічі частіше за правдиві.
Це шалене падіння якості: минулого року неправдивих передбачень було лише 26%. Проте винуваті в цьому, передусім, не українські аналітики, а закордонні: саме їхнім помилковим уявленням про майбутнє рік тому найбільше довіряли наші ЗМІ.
Мало хто з читачів пам'ятає про передбачення, які виголошувалися рік тому. Щоб виправити цю ситуацію, вже другий рік Центр контент-аналізу продовжує соціальний проект контролю якості прогнозів в українських медіа.
І ми підбиваємо підсумки 2018 року для того, щоб підказати українським експертам та ЗМІ, в чому вони торік помилялися, і як цих помилок не повторити знову.
Ми знайшли 334 медіа-повідомлення у вибірці ТОП-100 українських інтернет-медіа, в ефірах центральних телеканалів, радіо та у пресі.
Детальний аналіз за кожним пунктом ви можете прочитати у нашій презентації. А тут – його короткі підсумки.
Отож, що нафантазували торік аналітики?
- Зростання кількості та масштабів масових простестів в Україні.
- Зростання суперечностей в Європі аж до остаточного розвалу ЄС.
- Ядерні удари між США та КНДР.
- Зупинка Facebook через навалу фейків.
- "Посадка" Міхеїла Саакашвілі до української в'язниці.
Іще немало помилок було у таких сферах:
- Рівень зростання економіки (НБУ мав найточніші прогнози)
- Залучення миротворців на Донбас (були оптимісти, які вважали, що Курт Волкер "продавить" це рішення)
- Курс гривні (виявився в межах бюджетного)
- Ціна біткоїна (дехто обіцяв, що вартість "крипти" складе до $1млн)
Ключові висновки такі:
- Найбільша увага медіа була до міжнародних тем, у яких майже всі прогнози виявилися помилковими. Особливо відзначився "Bloomberg", похмурі віщування якого підхопила величезна кількість медіа.
- Прогнози уряду та Нацбанку виявилися несподівано близькими до правди, на цьому тлі негарно виглядає лише бравада Степана Кубіва, який наприкінці 2017 припускав 6-8% зростання ВВП.
- У більшості тем прогнози різних експертів були одностайними.
- Майже всі помилкові прогнози були негативними, і в результаті 2018 рік виявився набагато спокійнішим, аніж ми могли очікувати наприкінці року минулого.
Чому аналітики помиляються?
Минулого разу, коли аналізувалися прогнози 2016 року, природа помилок була цілком зрозумілою: перемога Дональда Трампа, несподіваний Brexit, урядова криза в Україні.
Але у 2017 році всі уже навчилися жити в умовах нестабільності. І нібито не мали би впадати в такий песимізм.
Скоріш за все, в інформаційному просторі було багато як позитивних, так і негативних прогнозів. Але українські медіа обрали якнайпохмуріші – напевно, сподівалися, що такі віщування будуть поширюватися краще.
- Перш за все, не повторювати за іншими виданнями перекладені західні прогнози. А самостійно читати англомовні медіа і обирати найбільш вірогідні та оригінальні передбачення.
- По-друге, намагатися робити хоч якийсь аналіз. Порівнювати прогнози кількох експертів на одну тему, добиватися аргументації замість необґрунтованого пророкування.
- По-третє, звертати увагу на ознаки критичного мислення у своїх експертів. Якщо аналітик, даючи прогноз, припускає його неоднозначність і описує ситуацію, в якій результат буде протилежним, він більше вартий довіри, аніж впевнений у своїх словах коментатор. "Чорних лебедів" ніхто не скасовував.
І наостанок. Дехто може спитати, навіщо стежити за якістю прогнозів, якщо за рік ніхто все одно про них не згадає? А справа не в прогнозах. Річ у відповідальності – політиків, медіа та експертів, у їхній повазі до аудиторії.
Артем Захарченко, Олексій Півторак, Альона Воронова: Центр контент-аналізу, спеціально для УП
