Дотримання міжнародних норм щодо військовополонених – не право Росії, а її обов’язок

В контексті нападу Росії на українські кораблі в Керченській протоці найважливішим питанням є доля та правовий статус українських моряків, затриманих ФСБ РФ.  

Що ж відбулося?

У неділю, 25 листопада, катери Прикордонної служби ФСБ РФ атакували і обстріляли три судна українських ВМС, зокрема, два малих броньованих артилерійських катера "Бердянськ" і "Нікополь" та рейдовий буксир "Яни Капу", після їх виходу з 12-мильної зони.

Наші кораблі здійснювали плановий перехід з порту м. Одеси в Чорному морі до порту м. Маріуполь Азовського моря відповідно до норм міжнародного морського права.

В результаті обстрілу поранено трьох українських військових моряків та пошкоджено броньовані катери "Бердянськ", "Нікополь" та рейдовий буксир "Яни Капу", змусивши їх зупинитись.

Українські кораблі разом з екіпажами захоплені в полон спецназом РФ та доставлені до міста Керч – тимчасово окупованої території півострову Крим.

26 листопада слідчими ФСБ РФ опитано українських моряків, стосовно них розпочато кримінальні справи за фактом "порушення ними державного кордону РФ".

Сьогодні, 27 листопада, так званими Київськими районними судами міста Сімферополя та Керченськими міськими судами їм обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.

Який же статус наших моряків? 

З лютого 2014 року внаслідок збройної агресії Російська Федерація окупувала частину території України – півострів Крим.

Ця ситуація визначається як міжнародний збройний конфлікт між Україною та РФ відповідно до загальної статті 2 для чотирьох Женевських Конвенцій 1949 року та звіту про дії з попереднього розслідування ситуації по Україні за 2016 рік Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду.

Отже, на території Криму повинно застосовуватись право міжнародних конфліктів, зокрема Женевська Конвенція про поводження з військовополоненими 1949 року (Третя Женевська конвенція).

Українські моряки, захоплені в полон, мають статус військовополонених та підпадають під захист Третьої Женевської конвенції.

Відтак, Росія зобов’язана дотримуватись відповідних норм міжнародного гуманітарного права при поводженні з українськими моряками. Україні, зі свого боку, вкрай важливо застосовувати ці норми для більш ефективного захисту наших громадян, які опинилися в полоні.

Третя Женевська конвенція детально регулює порядок поводження з військовополоненими. Полон – це не міра покарання. Він застосовується до комбатантів з метою недопущення їх подальшої участі у збройному конфлікті шляхом тимчасового позбавлення свободи пересування.

Військовополонених не можуть засуджувати за сам факт участі в збройному конфлікті.

Росія повинна була повідомити Україні та Міжнародному Комітету Червоного Хреста про всі дії, що вчиняються стосовно українських моряків, як військовополонених, та допустити до них представників цієї міжнародної гуманітарної організації.

Військовополонені залишаються військовими і держава-окупант повинна з повагою ставитись до їх честі та гідності. Їм дозволено носити військові знаки розрізнення та зберігати своє звання. Вбивство, негуманне поводження з військовополоненими, будь-який моральний чи фізичний тиск на  військовополоненого, щоб примусити його визнати себе винним у порушенні, в якому його обвинувачують, є серйозними порушеннями норм міжнародного гуманітарного права.

Крім того, тяжко хворі та поранені військовополонені підлягають поверненню в свою чи нейтральну державу.

Чи знає про це держава-окупант? Безсумнівно.

Чи вони ставляться до наших моряків як до військовополонених? Судячи з наших даних – ні.

Дії держави-окупанта, що спрямовані на притягнення військовополонених українських моряків до кримінальної відповідальності за злочин, який вони не вчиняли, а саме "незаконний перетин державного кордону РФ", є позбавленням їх права на неупереджене та нормальне судочинство, що є серйозним порушенням законів та звичаїв війни згідно зі ст. 130 Третьої Женевської конвенції.

Саме тому прокуратура АР Крим розпочала сьогодні кримінальне провадження за фактом порушення представниками так званих правоохоронних органів держави-окупанта вищевказаних законів та звичаїв війни (ст. 438 Кримінального кодексу України).

Гюндуз Мамедов, прокурор АР Крим, спеціально для УП