Оформлення спадщини без черг: як полегшити доступ селян до нотаріальних послуг

2018 рік: людиноподібні роботи дають інтерв’ю, у космос запускають електромобілі, великий адронний колайдер прискорює елементарні частинки.

А в цей час значна частина мешканців українського села не може оформити спадщину, бо найближчий державний нотаріус розташований за сотню кілометрів.

У чому проблема?

Складнощі з доступом до державних нотаріальних послуг у селах та віддалених районах існують уже давно. Головна причина цього — кадровий дефіцит.

Тільки одиниці нотаріусів, які складають професійний іспит, виявляють бажання йти працювати в державні нотаріальні контори в невеликих містах чи районних центрах.

Усі решта хочуть працювати у великих містах або ж займатися приватною практикою, бо заробітки приватного нотаріуса і державного — неспівмірні. Сьогодні у близько 120 районах України є держнотконтори, де всі посади нотаріусів є вакантними.

Різні спроби вирішення цієї очевидної всім проблеми поки не дали результату. Проект "сільський нотаріат", у рамках якого Мін’юст готовий навчати співробітників сільрад або ОТГ для виконання нотаріальних функцій, на жаль, поки не спрацював.

Громади виявилися не спроможними знайти в себе людей, які б хотіли навчитися вчиняти нотаріальні дії і які готові потім повернутися в село чи ОТГ працювати. На сьогодні з усієї території України простажувалося всього 33 особи.

З іншого боку, залучити більше нотаріусів до роботи в держнотконторах ми намагалися шляхом фінансового стимулювання. Минулого року ми підняли винагороду державних нотаріусів (яка є більшою частиною зарплати), але і це кардинально не змінило цю ситуацію, бо потенційна можливість заробити гроші в селі чи в райцентрі суттєво відрізняється від облцентрів.

Тому люди в сільській місцевості й далі змушені їхати за сотню кілометрів, ставати зранку в чергу, щоб тільки потрапити до держнотконтори.

Але ж є приватні нотаріуси, до яких можна звернутися, якщо немає державного, — скажете ви.

Так, є. Але їхні послуги в середньому втричі дорожчі, ніж послуги державного. Тому виходить, що державні нотаріуси виконують ще й соціальну функцію.

І ще один важливий момент: одна із найзатребуваніших нотаріальних послуг у сільській місцевості — це оформлення спадщини. Ми підрахували, що у 2017 році по всій Україні 967 державних нотаріусів видали 520 тисяч спадкових свідоцтв, а в цей час 5,5 тисяч приватних нотаріусів — всього 395 тисяч.

Що робити?

Для вирішення цієї проблеми Міністерство юстиції разом із народними депутатами розробило законопроект №9140, який передбачає надати право уповноваженим особам Мін’юсту вчиняти найбільш необхідні в селі нотаріальні дії — оформлення спадщини та дарування, оформлення заповіту та договору довічного утримання, посвідчення копій документів, а також видача свідоцтв про народження і смерть.

Уповноваженою особою може стати лише людина з вищою юридичною освітою та не менш як трирічним стажем роботи в органах юстиції на посадах, безпосередньо пов’язаних з державною реєстрацією, або на посаді консультанта державної нотаріальної контори. Окрім того, кандидат пройде обов’язкове стажування в органах нотаріату і державної реєстрації.

Законопроект передбачає, що уповноважена особа може з’явитися лише в тих нотаріальних округах, де відсутні нотаріуси, а також у тих округах, де працює менше нотаріусів, ніж потрібно на визначену кількість населення.

У контексті не тільки фізичної, але й фінансової доступності послуги передбачено, що малозабезпечені громадяни, особи з інвалідністю, діти-сироти, внутрішньо переміщені особи та ветерани війни, котрі мешкають у сільській місцевості, платитимуть лише 50% ставки державного мита за нотаріальні дії, які будуть вчиняти уповноважені особи.

Що заважає?

Здавалось би, абсолютно чітка, логічна й зрозуміла ініціатива для людей на селі.

Але Нотаріальна палата України виступила категорично проти і поводиться як собака на сіні: і в села їхати працювати не хоче, і когось іншого туди теж не хоче допустити. Окрім того, веде досить агресивну інформаційну кампанію, поширюючи недостовірні факти про законопроект.

Невідомо де в законопроекті Нотпалата побачила загрози рейдерських захоплень землі в селян. Навпаки, уповноважені Мін’юсту не матимуть жодного потенційно можливого корупційного функціоналу, адже не зможуть здійснювати реєстрацію земельних ділянок, договорів купівлі-продажу чи корпоративних прав.

Дивно чути закиди про нібито створення квазінотаріату, адже законопроект чітко передбачає, що уповноважені не будуть конкурувати чи відбирати хліб у нотаріусів.

Якщо в конкретному населеному пункті є нотаріус і громадяни мають доступ до цієї послуги — уповноваженого Мін’юсту там не буде апріорі.

І найсмішніше чути від Нотаріальної палати побоювання щодо корупційних ризиків у роботі уповноважених, бо вони, бачите, будуть держслужбовцями.

Хочу наголосити, що за останні півтора року до Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації не надійшло жодної скарги щодо рейдерського захоплення за участю державного нотаріуса, який є співробітником системи юстиції.

Водночас є десятки випадків участі приватних нотаріусів у таких злочинних діях і кримінальних справ, де нотаріуси є фігурантами як учасники захоплення.

Зрозуміле бажання Нотаріальної палати зберегти монополію на нотаріальні дії, зрозуміла потреба керівництва цієї організації демонструвати активну діяльність у відстоюванні інтересів палати, зрозумілий факт політичного моменту й наближення виборів.

Але абсолютно не зрозуміло, чому одномоментні інтереси представників нотаріальної спільноти повинні бути вищими за потреби українських громадян.

Олена Сукманова, перший заступник міністра юстиції України

Спеціально для УП