Чому від киян приховують інформацію про річки та озера столиці?
8% території Києва займають річки, озера та ставки. Це близько 67 квадратних кілометрів. Тобто, територія Черкас чи Житомира.
Тим не менш, донині ніхто в столиці не знає, яка в нас точна кількість водойм.
Абсолютна неконтрольованість цього питання призводить до того, що береги річок чи озер забруднюються, перетворюються на стихійні звалища, або ж взагалі зникають з лиця землі під незаконними будівництвами.
Безіменні озера на карті Києва
Чи знаєте ви про те, що навіть у вашого холодильника є паспорт? Я вже мовчу про вашу машину, квартиру, будинок. Йдеться про документ, у якому є основна інформація про певний предмет власності.
А тепер уявіть: у озера, розташованого неподалік вашого дому, скоріш за все, немає не лише паспорта, а й офіційної назви. Мало кого турбують його заростання, цвітіння, "рибоподихання". На жаль, таку ситуацію й уявляти особливо не треба, адже це звичайнісінька столична реальність.
8% території Києва займають водойми, і коли тут постає питання зведення чергової багатоповерхівки – безіменні озера без документів часто просто засипають землею (до слова, ця проблема часто лягає в основу вже звичних конфліктів між забудовниками і місцевими громадами).
Загадкова кількість столичних водойм
Цікаво, що ніхто зі спеціалістів у місті не знає точну кількість водойм Києва. Їхня кількість в різних джерелах коливається від 350 до 500.
Найменша частина з них ідентифікована – визначена площа, кордони і встановлені природо-захисні смуги. Зокрема, на балансі КП "Плесо" перебуває лише 102 з них. А купатися взагалі можна лише на 13 пляжах міста.
Комунальники стверджують: щоб створити повний реєстр водойм, їм треба 2 роки. А розробка паспортів для 350 водних об’єктів забере не менше 6-7 років.
З іншого боку, кияни не мають доступу до інформації про водойми, немає даних про їхній стан і про порушення, які фіксують екологи.
На різних сайтах доступна тільки вибіркова інформація про ті чи інші річки та озера. А єдиного офіційного ресурсу, де б уся ця інформація збиралась і оброблялася, – немає.
Відсутність контролю призводить до забруднення, стихійних звалищ, а то й знищення водойм.
Контроль громади як перший крок
Відповідно до чинного законодавства, вздовж берегової лінії великих річок, водосховищ існує прибережна захисна смуга завширшки 100 метрів, щодо якої діє низка обмежень (у тому числі забороняється будівництво).
Проте існує нюанс: у Водному Кодексі України зазначено, що "в межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації".
Таким чином, у Києві цей закон часто ігнорується, адже забудовники у своїй документації самі прописують ширину прибережної смуги (як приклад – одіозне будівництво житлового комплексу "Сонячна Рів’єра", яке ведеться на берегах Дніпра).
Аби припинити свавілля столичних горе-забудовників, ми з колегами підготували відповідний проект рішення, яким запропонували Київраді нарешті ввести нові підходи до охорони озер та річок.
Зокрема, йдеться про інвентаризацію і паспортизацію всіх водних об’єктів і встановлення прибережних смуг з винесенням їхніх меж на місцевості.
2 жовтня 2018 року під час пленарного засідання депутати підтримали цю ініціативу. Нарешті ми зможемо забезпечити захист берегів річок і озер Києва від будівель будь-яких розмірів і призначення (включаючи і МАФи). Далі в планах – створення інформаційної бази водойм Києва.
Вірю, що спільними зусиллями нам вдасться не лише врятувати існуючі озера, ставки та річки столиці, але і з часом перетворити територію навколо наших водойм на комфортні та затишні місця відпочинку.
Ганна Сандалова, депутат Київради, член групи "Київська команда"
Спеціально для УП
