Авторське право: як розрахувати розмір компенсації по-новому?

22 липня 2018 року набрав чинності закон "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", який ліквідував найефективніший спосіб цивільно-правової відповідальності за порушення авторського права і суміжних прав – компенсацію, яка визначалася судом у розмірі від 10 до 50 тисяч мінімальних заробітних плат.

Точніше, відповідну норму виклали в принципово іншій редакції, наслідки чого можуть виявитися вкрай сумними.

До чорної неділі 22 липня 2018 року компенсація в розмірі від 10 до 50 тисяч мінімальних зарплат була своєрідною дамбою, яка стримувала вал контрафактних об'єктів авторського права і суміжних прав, про що свідчать тисячі рішень суду про стягнення компенсацій.

 Ефективність цього способу захисту авторського права і суміжних прав привела до появи проекту закону №5699 від 23 січня 2017 року, яким вводиться разове грошове стягнення у вигляді компенсації в розмірі від 10 до 50 тисяч мінімальних зарплат за неправомірне використання торговельних марок і промислових зразків.  

Слід також зазначити, що компенсації від 10 до 50 тисяч мінімальних зарплат стягується з порушників прав на сорти рослин і породи тварин.  

І ця тенденції, на мій погляд, є закономірною, оскільки для цього є об’єктивні причини: тотальне порушення прав інтелектуальної власності в Україні.

Виникає питання: навіщо Верховна Рада відійшла від цієї позитивної тенденції?

Гадаю, що відповіді на це питання не знає ніхто. Просто це така гра на виживання, яка запропонована Верховною Радою мільйонам авторів, виконавців, видавців; розробникам програмного забезпечення, виробникам фонограм та іншим суб’єктам авторського права і суміжних прав.

Для того, щоб у цьому переконатися, відкриємо нову редакцію пункту г) ч. 2 статті 52 закону "Про про авторське право і суміжні права", відповідно до якого суд має право постановити рішення чи ухвалу про

"виплату компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а в разі умисного порушення – як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу".

У зв’язку з тим, що ця норма закону діє, то дамо відповідь на головне питання сьогоднішнього дня, яке задають собі мільйони громадян України.

Як розрахувати розмір компенсації по-новому?

 Даючи відповідь на це питання, ми не будемо звертати уваги на те, що в новій редакції норми закону з’явилися нові терміни "паушальна сума" і "комісійні платежі", значення яких у законі не розкриваються.  

Що тепер треба брати дозвіл (ліцензію) не на використання творів, виконань, фонограм, відеограм, програм (передач) організацій мовлення, а на використання авторського права і суміжних прав.  

З цієї нової парадигми – сміх крізь сльози.  

Однак сльозами горю не допоможеш, треба якось виживати суб'єктам авторського права і суміжних прав, відстоюючи свої права в суді. 

Якщо не брати до уваги нісенітницю, яка є в нормі закону про компенсації, то можна вивести формулу розрахунку компенсації за одне самостійне порушення, яка має такий вигляд: 

К(1) = В × 2 (або 3)        

де:

К(1) – компенсація за одне самостійне порушення, яка стягується судом з порушника авторського права і суміжних прав;

В – винагорода, яка були б сплачена, якби порушник звернувся б із заявою про надання дозволу на використання об’єкту авторського права або суміжних прав;

2 – коефіцієнт, який застосовується в тому випадку, якщо авторське право або суміжні права порушенні неумисно;

3 – коефіцієнт, який застосовується в тому випадку, якщо авторське право або суміжні права порушенні умисно.  

Слід зазначити, коефіцієнт 2 може бути застосований до осіб, які не здогадувалися про порушення авторського права і суміжних прав, наприклад, до розповсюджувачів книжкової продукції та осіб, які давали посилання на веб-сайти з контрафактними об’єктами авторського права і суміжних прав. Сума компенсації зростає зі збільшенням кількості самостійних порушень авторського права на твір.  

За два самостійні правопорушення виплачується два К(1), за три самостійні правопорушення – три К(1) і так далі.

З урахуванням кількості самостійних правопорушень формула розрахунку компенсації матиме такий вигляд:  

К = N × К(1)  

де:

К – компенсація, яка стягується за рішенням суду;

N – кількість самостійних правопорушень, зокрема самостійних способів неправомірного використання об’єктів авторського права і суміжних прав, доведених у суді.  

Виникає запитання: як визначити розмір винагороди (В), яка була б сплачена, якби порушник звернувся б із заявою про надання дозволу на використання об’єкту авторського права або суміжних прав? 

Можуть бути як мінімум три джерела для визначення розміру винагороди (В). 

По-перше, цією винагородою може бути винагорода, яку було нараховано за договором автору твору, виконавцю і будь-якому іншому суб’єкту авторського права і суміжних прав.  

По-друге, цією винагородою можуть бути тарифи, що пропонуються організаціями колективного управління для застосування в договорах з користувачами. Ці тарифи можна буде знайти на офіційному веб-сайті організації колективного управління.  

По-третє, цією винагородою можуть бути мінімальні ставки винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав (постанова КМУ від 18 січня 2003 року №72). 

Мінімальні ставки винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав можна розділити на дві групи.

1) Мінімальні ставки винагороди, для розрахунку яких позивачу необхідно відкілясь взяти дані про суми валового збору, що надходили від продажу квитків за публічне виконання твору, чи дані про відпускну ціну кожного примірника твору (виробу) та іншу недоступну для позивача інформацію, яка використовується в додатках 1, 2, 3, 4, 6, 7. 

Зазвичай, цю інформацію можна витребувати тільки через суд.  

2) Мінімальні ставки винагороди, для розрахунку яких використовується мінімальна заробітна плата (додаток 5).  

Вважаю, що для позивача практичний інтерес представляють мінімальні ставки винагороди, для розрахунку яких використовується мінімальна заробітна плата. 

Для другої групи мінімальних ставок винагороди формула розрахунку винагороди має такий вигляд:

В = min ЗП × min C.B.  

де:

min ЗП – мінімальна заробітна плата;

min С.В.— мінімальна ставка винагороди, для розрахунку якої використовується мінімальна заробітна плата. 

Таким чином, формула розрахунку компенсації має такий вигляд: К = N × min ЗП × min C.B. × 2 (або 3).

Наведемо приклади розрахунку компенсації за порушення авторського права на віршовані тексти пісень. 

Порушником будемо вважати розповсюджувача контрафактних текстів пісень, який не знав про порушення авторського права. Порушено право на розповсюдження творів. 

К = 1 (одне порушення) × 3723 (мінімальна заробітна плата) × 0,5 (ставка винагороди – п. 3 розділ Г додатку 5) × 2 (неумисне порушення) = 3723 грн.

Для порівняння: розмір компенсації по-старому дорівнює 37230 грн.  

На жаль, наведену формулу розрахунку компенсації можна застосувати тільки до порушень авторського права на твори, ставки винагороди за які нараховуються відповідно до додатку 5 постанови КМУ №72. 

Правовласникам комп’ютерних програм, баз даних, фотографічних творів, творів образотворчого мистецтва, декоративно-ужиткового мистецтва, архітектури та іншим суб’єктам авторського права доведеться шукати інші шляхи визначення розміру компенсації.  

Вважаю, що мільйони громадян України стали жертвою банальної помилки Верховної Ради в сфері захисту авторського права і суміжних прав, яка в недалекому майбутньому зведе нанівець цивільно-правовий захист авторського права і суміжних прав у судах.

Крім того, нова норма закону про компенсацію відкриває шлях для корупції в судах. Цю помилку треба виправляти, повернувши стару редакцію цивільно-правової відповідальності про компенсацію.

Володимир Коноваленко, спеціально для УП