Автоматична перевірка е-декларацій: реальність чи імітація?
Що трапилося?
25 вересня НАЗК запустило систему логічного та арифметичного контролю поданих електронних декларацій. Вона рахуватиме рейтинг ризику конкретної декларації. Якщо він високий, Агентство перевірятиме всю інформацію в декларації. Якщо низький – тільки в частині виявлених ризиків.
Ок, і чому це важливо?
Запуск автоматизованої перевірки декларацій неодноразово майорів як одне з міжнародних зобов’язань України. Він згадувався як у контексті збереження безвізового режиму, так і умов для отримання макрофінансової допомоги.
Раніше Україна вже втратила транш у 600 мільйонів євро від ЄС. Автоматична перевірка декларацій була однією з чотирьох невиконаних вимог.
Стоп, а що це взагалі таке?
Логічний та арифметичний контроль містить, за Порядком, дві складові:
1) Контроль відповідності відомостей декларації .
Це порівняння між собою розділів декларації (наприклад, видатків та фінансових зобов'язань з доходами та грошовими активами) та порівняння з минулою декларацією, наприклад, щодо кількості активів тощо.
2) Контроль відповідності відомостей декларації відомостям баз даних.
Це порівняння декларації з державними реєстрами та базами даних.
Тож завтра більше двох мільйонів декларацій будуть нарешті звірені з реєстрами і між собою?
Ні. Порівняння з реєстрами, за Порядком, не проводиться до, в тому числі, забезпечення технічної можливості. Про те, що технічну можливість забезпечено, НАЗК має повідомити на своєму сайті. Натомість НАЗК повідомляє про протилежне.
А що зараз з цими реєстрами?
Перед дедлайном подачі щорічних е-декларацій НАЗК мало доступ (неавтоматизований, тобто через ручні запити) до 13 реєстрів та баз даних. Бракувало доступу до 16 (або вони не містять інформації в повному обсязі, що є окремою проблемою).
У серпні НАЗК повідомило, що уклало протоколи автоматизованого обміну інформацією з Пенсійним фондом, Укртрансбезпекою та Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку.
До вересня НАЗК погоджувало протоколи з Міністерством юстиції, Міністерством внутрішніх справ, Державною фіскальною службою, Держгеокадастром та Держприкордонслужбою. Цього недостатньо.
А скільки і які реєстри треба під’єднати?
Розпорядження КМУ містить перелік усіх реєстрів та баз даних, з якими НАЗК треба затвердити протоколи. Адміністратори реєстрів мають надати, а НАЗК отримати безпосередній автоматизований доступ до реєстрів, у тому числі тримачем яких є Міністерство юстиції України.
(Йдеться про Державний реєстр речових прав на нерухоме майно; Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; Державний реєстр обтяжень рухомого майна; Державний реєстр актів цивільного стану громадян; Єдиний реєстр довіреностей; Спадковий реєстр).
Більше того, існує позиція, що для отримання доступу до реєстрів Мін’юсту необхідні зміни до законодавства. Хоча раніше Мін’юст вважав "дивним підхід, за яким державним органам доведеться збільшувати штат за рахунок чиновників, які застарілими методами в ручному режимі перевірятимуть декларації замість того, щоб скористатися сучасними автоматизованими системами".
А ще в 2016 році між НАЗК та Мін’юстом було укладено меморандум про співробітництво та обмін інформацією. Тоді міністр обіцяв повне сприяння щодо підключення НАЗК до всіх реєстрів, які оперуються Міністерством.
Інакше що?
Якщо процес підключення НАЗК до всіх реєстрів не буде прискорено, половина автоматичної перевірки декларацій так і не запрацює. Агентство продовжуватиме надсилати письмові запити і далі вручну перевіряти декларації зі знайденими ризиками. З усіма наявними мінусами.
Може, хоч перспектива неотримання грошей від міжнародних партнерів дозволить зрушити ситуацію з місця після двох років невдач?
Олександр Калітенко, Transparency International Україна
Спеціально для УП
