Один з 17 тисяч українців в іноземній неволі
20 травня 2018 року в смт. Клімово Брянської області Росії ФСБ затримала українського громадянина, водія міжнародного рейсового автобуса "Вінниця-Москва" Олега Чабана, за підозрою у вчиненні злочину за статтею 222 Кримінального кодексу РФ "Незаконне придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, її основних частин, боєприпасів".
В автобусі, яким керував разом із напарником Олег Чабан, знайшли пістолети австрійської марки Glock, а в громадянина Росії, який забрав пасажирський багаж, знайшли пакети з вибуховими речовинами в його автомобілі.
Показово, що цього громадянина Росії згодом відпустили під підписку про невиїзд, а громадянина України залишили за гратами. Тепер українцю загрожує 4 роки позбавлення волі.
Крім цього, паралельно розслідується і злочин за статтею 226.1 Кримінального кодексу РФ "Контрабанда", за який передбачена відповідальність до 7 років позбавлення волі.
Фактично, єдиним аргументом російського слідства та суду для утримання Олега Чабана під вартою є те, що Олег є громадянином України, до арешту проживав на території України і в разі звільнення з-під варти під підписку про невиїзд може сховатися від слідства і продовжити займатися злочинною діяльністю.
Цей аргумент виглядає для мене дивним, з огляду на той факт, що МВС Росії налічує 894 тисячі осіб, щоб слідкувати за громадським порядком та в разі потреби розшукувати людей, які перебувають у розшуку.
Тобто російський суд своїм рішенням, по суті, визнає, що вся ця "армія" силовиків безсила перед простим українським громадянином.
Олег Чабан свою провину не визнає, до кримінальної відповідальності не притягувався, до зброї жодного стосунку ніколи в житті не мав, у збройних силах не служив, усе життя пропрацювавши звичайним водієм.
Однак, незважаючи на відсутність доказів провини нашого співвітчизника в матеріалах кримінальної справи, слідство продовжує тримати обвинувальну лінію стосовно громадянина України.
Останнім своїм рішенням 14 вересня 2018 року суд у місті Брянськ продовжив арешт Олега Чабана ще на 2 місяці, що разом становитиме вже 6 місяців з дати затримання.
За інформацією Міністерства закордонних справ України, яку я отримав у відповідь на свій запит, станом на вересень 2018 року за гратами в різних країнах світу відбувають покарання 6 тисяч 666 громадян України.
На першому місці – Росія, де покарання відбувають 4 тисячі 152 громадянина України, далі Польща, де за гратами перебувають 486 громадян України, і на третьому місці Італія з 274 громадянами України за гратами.
За даними МЗС України, станом на вересень 2018 року 10 тисяч 450 громадян України затримано чи заарештовано на території іноземних країн світу. Найбільше, 5 тисяч 58 громадян України, затримано або заарештовано в Польщі, далі йдуть Росія (1680 громадян України) та Чехія (1466 громадян України).
Відповідно до статті 3 Конституції України, держава зобов'язана утверджувати і забезпечувати права і свободи людини. Однак, судячи з відповіді МЗС, Україна або не має на це ресурсу, або не може робити цього через бездіяльність посадових осіб дипломатичних установ на територіях іноземних країн.
Протягом 2017 року українськими консулами в пенітенціарних установах на території іноземних країн було відвідано 1043 громадянина України, протягом 1-го півріччя 2018 року – 634 громадянина України.
Тобто лише кожен 10-й громадянин України, якого затримано, арештовано або ув'язнено для відбування покарання на території іноземних країн, мав зустріч з представником української держави.
У випадку з Олегом Чабаном лише численні вимоги мої як адвоката, особисті звернення дружини Олега Чабана Наталії, наша активна позиція та постійний тиск на МЗС України в межах правового поля змусили консула в Росії зустрітися з моїм підзахисним безпосередньо в СІЗО й один раз приїхати на судове засідання під час продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Але чи мають на це сили та час рідні та близькі інших 17 тисяч 115 громадян України, які перебувають у неволі по всьому світу?
Впевнений, що посилення внутрішнього контролю в МЗС України за виконанням консулами в іноземних державах своїх обов'язків з одного боку та внесення відповідних змін до чинного законодавства – з іншого, зможуть хоча б частково вирішити цю проблему.
На мою думку, необхідно внести зміни до Консульського статуту України, який затверджено указом президента України, більш конкретно розтлумачити процедуру, встановити чіткі строки і порядок дій консулів під час отримання інформації про затримання, арешт або ув'язнення для відбування покарання громадян України, які перебувають на території іноземних країн.
Юрій Білоус, адвокат затриманого в Росії українця Олега Чабана
Спеціально для УП
