Без житла, без голосу і тепер без грошей

Якщо поставити собі за мету знайти в українському суспільстві найбільш дискриміновану групу, довго шукати не доведеться. Ця група налічує, за різними даними, від 700 тисяч до 1 мільйона громадян.

Представники цієї групи позбавлені права на вільне пересування. Вони не можуть без наслідків покинути місце реєстрації.

Вони позбавлені права голосу. Їм не надано можливості голосувати на місцевих виборах та за мажоритарними списками до парламенту.

Представників цієї групи постійно контролюють та перевіряють державні органи. Вони зобов'язані регулярно звітувати про своє місцеперебування та користуватися послугами лише одного, дозволеного їм банку.

Це – пенсіонери-переселенці зі східних регіонів України.

Більшість із них втратили житло. Майже 450 тисяч були позбавлені єдиного джерела існування – власної пенсії. Держава офіційно відмовилася виплачувати їм борги, які створила через свою непродуману політику.

І ні, це не засуджені за тероризм чи державну зраду громадяни. Це не військовополонені-громадяни держави агресора. Навпаки, це громадяни України, які постраждали внаслідок війни та окупації.

Це дивно звучить, однак українці, які стали першими жертвами військової агресії з боку північного сусіда, замість підтримки та допомоги держави отримали сплановану, послідовну та безапеляційну політику дискримінації.

Чому сплановану? Бо починаючи з 2015 року нормами постанов Кабінету міністрів, які спиралися на закон "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" було прописано обов'язковість отримання довідки ВПО для отримання пенсії.

Крок за кроком держава обмежує права пенсіонерів-ВПО. У 2016 році КМУ приймає постанову №365 "Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".

Вводиться процедура фізичного контролю фактичного місця проживання пенсіонера-ВПО. Якщо людина з різних причин не була вдома за зазначеною адресою на час перевірки, її позбавляють пенсії.

За місяць, у липні 2016-го, набуває чинності інше рішення Кабміну, яким пенсіонерів-ВПО позбавляли права обирати собі банк, у якому вони можуть отримати свою пенсію.

Одним з останніх прикладів цієї логіки стала постанова Кабміну №335 "Про внесення змін до постанови КМУ від 8 червня 2016 року №365", яка блокує повернення пенсійних боргів до прийняття спеціального порядку – картина пенсійної дискримінації буде завершена.

Тобто пенсіонер-ВПО в Україні може перестати отримувати пенсію, йому не повертатимуть пенсійні борги, а у випадку, якщо він виграє суд, це рішення просто не виконуватиметься. Для цього також є окрема постанова Кабінету міністрів №649 від 22 серпня 2018 року.

У діях держави простежується чітка логіка, метою якої є максимально ускладнити для громадян України, які мають право на пенсію та були змушені переселитися з зони конфлікту, отримання своїх грошей.

Зрозуміти мотиви дій чиновників легко: економити треба на найслабших, бо в них немає ні сил, ні здоров’я на протести та боротьбу за свої права.

Втім, є й інший варіант. Це відкрита колаборація з ворогом, метою якої є змусити переселенців повернутися на окуповані території, бо жоден феодал-сепаратист не зможе керувати пустелею, без людей.

Історія Ігоря Козловського, вченого з Донецька, який майже два роки провів у полоні "ДНР", а після звільнення був позбавлений українським Пенсійним фондом пенсії за поїздку до Європарламенту, продемонструвала, що в індивідуальних випадках, коли йдеться про порушення прав відомих переселенців, держава може швидко виправити наслідки своїх дискримінаційних дій.

Однак системно вирішити проблеми пенсіонерів-ВПО вона не може.

Чи не хоче, на користь чого свідчить той факт, що вже більше року у Верховній Раді покривається пилом законопроект №6692 "Про внесення змін до деяких законів України щодо права на отримання пенсій окремими категоріями громадян".

Цей документ підготовлено за участі правозахисників та міжнародних експертів. Його мета – зняти дискримінаційні обмеження на отримання пенсії переселенцями. Наприклад, закон пропонує скасувати норму про обов'язковість наявності довідки ВПО для отримання пенсії переселенцем.

Однак народні депутати самовіддано ігнорують цей документ, а голова ВРУ Андрій Парубій так і не наважився хоча би раз винести його на розгляд.

А поки держава продовжує принижувати своїх громадян, які постраждали внаслідок війни та окупації, до міжнародних судів готуються нові позови проти України про повернення незаконно відібраних пенсійних виплат.

Держава, а точніше ми з вами, втрачаємо імідж в очах наших європейських сусідів, бюджет втрачає гроші на виплату по судових справах, а сотні тисяч людей втрачають останню віру і любов до України.

Валерія Вершиніна, менеджерка програми "Радник з питань ВПО"

Спеціально для УП