Чому реформа самоврядування потрібна Києву вже зараз
Київ ще в 15 столітті отримав Магдебурське право. Після певного періоду занепаду цей крок став визначальним для відновлення міста, пожвавлення його економіки.
У системі державного управління дарування Магдебурського права місту лише укріплювало саму державу, підсилюючи громаду та зменшуючи вплив феодалів.
А нині столиця України впродовж тривалого часу позбавлена системи самоврядування та залишається поза процесом реформи децентралізації.
Уже кілька років поспіль в країні впроваджується децентралізація. Уряд визначив підтримку цієї реформи в Україні як одну з пріоритетних, адже вона сприятиме розвитку місцевого самоуправління й економічному розвитку країни в цілому.
Однак столиця – як серце країни, яке повинно задавати ритм життя та бути рушійною силою всіх життєважливих процесів для держави – й досі стоїть незайманою, поза процесом.
Сьогодні в столиці існує спотворена система управління. Ще в 2010 році були ліквідовані районні ради, а з цим зруйнована система самоврядування. Нині можна стверджувати, що через КМДА та РДА в Києві здійснюється пряме президентське управління, і це до самоврядності не має ніякого стосунку.
Що ж залишається мешканцям столиці? У чому ж полягає їхня участь в управлінні містом?
Наразі мешканці столиці обирають своїх представників до Київської міської ради в кількості 120 депутатів. Зважаючи на кількість людей, які проживають у столиці, кожний депутат представляє інтереси не менше ніж 30 тисяч осіб.
До відання депутатів належать як питання стратегії розвитку міста, так і дуже локальні питання, що турбують містян. Наприклад, законність розміщення гаражу... чи ямковий ремонт у дворі.
Гроші розподіляються по районах з погляду з висоти печерських пагорбів чи провладних кабінетів, а не виходячи з нагальних потреб мешканців.
Так чи можна вважати таку систему управління в місті дієвою? Чи здійснюється передача повноважень та фінансів від державної влади якнайближче до людей?
І чи є столиця України прикладом того, як державна політика України у сфері місцевого самоврядування спирається на інтереси представників територіальних громад? Ні.
Райради в Києві: бути чи не бути?
Очевидним є одне – люди повинні мати представницький орган, розташований до них якнайближче та наділений повноваженнями та правами. В існуючій системі чинного законодавства найкоротший шлях до встановлення самоврядування – це відновлення районних рад.
Власне, питання відновлення самоврядування в Києві порушували неодноразово. І на крок до реалізації цього шляхом повернення районних рад місто було в 2015 році, коли ухвалили рішення Київської міської ради "Про управління районами міста Києва".
Цим рішенням було утворено районні в місті Києві ради. Та внаслідок політизації процесу вибори до райрад так і не провели.
Через судовий позов було заблоковано постанову ЦВК щодо призначення виборів, а згодом рішення КМР щодо звернення до ЦВК про призначення виборів заветовано мером.
Очевидним є те, що питання самоврядності стало жертвою політичних процесів. Але воно повинно вийти за рамки політики, адже це питання управлінського процесу. Це питання ефективного господарювання в місті.
Важливим є усвідомлення представниками інституцій міста, політичних партій, що необхідно відкинути власні амбіції та поставити на перше місце інтереси самого міста. Нарешті дати новий подих у розвитку Києва та лідерство в процесах державотворення.
Архаїчна модель управління "з центру" вже віджила своє. В епоху глобальних процесів у світі, активного розвитку міст як центрів економічного та соціального життя Київ, столиця європейської держави, не може залишатись у старій парадигмі.
Система управління потребує змін. І Київ має стати прикладом трансформаційних перетворень.
Як кияни можуть вирішити проблему?
Громадою міста усвідомлення важливості змін уже відбулося. Проводилися численні круглі столи та експертні зустрічі в пошуках шляхів вирішення ситуації, яка склалася.
І сьогодні ми констатуємо беспрецедентний крок, який було зроблено представниками громади на шляху до управління своїм містом – це відновлення районних рад шляхом подання місцевої ініціативи.
Це прекрасний демократичний інструмент, який дозволяє людям бути безпосередніми ініціаторами змін у своєму місті. А районні ради – дієвим інструментом в системі управління.
Що ж конкретно пропонується в місцевій ініціативі? У документі йдеться про два кроки:
1. Скасування 4-го пункту рішення Київради від 2015 року, де йдеться про те, що перші вибори райрад у столиці мають відбутися 27 березня 2016 року. Ця дата вже минула, а тому цей пункт неможливо виконати.
2. Звернення Київради до ЦВК з вимогою призначити конкретну дату перших виборів до райрад у столиці.
Тепер рушійною силою, яка спонукатиме до змін, має бути громада. Якщо ви з цим погоджуєтеся, то підписати місцеву ініціативу можна за посиланням.
Світлана Бондаренко, громадська діячка, експерт з питань місцевого самоврядування
Спеціально для УП
