Україна з сенсом. Як покращити туристичний імідж країни

Брендинг держави і розвиток її туристичної привабливості стали зараз популярною темою в політичних колах України. І це непогано. Адже прискорений розвиток туризму – один з найбільш результативних способів зміцнити і політичний імідж для будь-якої країни.

Але давайте об'єктивно подивимося, які ж ми маємо реалії?

Іноземець, який вирішив подорожувати в Україну, стикається зі знанням в основному її негативних сторін: війна, корупція, нерозвинена і при цьому дорога інфраструктура, особиста небезпека тощо.

Причому український чиновник традиційно вважає, що ключовими для збільшення туристичного потоку в Україну повинні стати такі її невиразні й розмиті характеристики, як:

– гарний клімат;

– національний колорит;

– національна кухня;

– привітність населення.

Але хіба ці характеристики не можна застосувати до більшості традиційно туристичних країн світу?

Хіба не через розмитість туристичних акцентів такі ключові події міжнародного рівня, як Євро-2012, два фінали Євробачення, фінал Кубка УЄФА принесли для туристичного іміджу України хоч і позитив, але не реальний прорив?

Туристичному іміджеві України не вистачає ключового – СЕНСУ!

"Україна з сенсом" – ось таким має стати формат пропозицій по туризму в Україні.

Саме з таким форматом не вміє працювати державний сектор, який відповідальний за державний брендинг. І з ним не особливо поки вміє працювати й вітчизняний туристичний бізнес.

Україна повинна настільки бути наповнена сенсом для подорожей, щоб іноземців не особливо лякала навіть теза "адже там війна".

Чи реалістичною є задача, запитаєте ви? Так. І досвід інших країн це доводить.

Ізраїль

Країна перебуває в стані постійної війни. Однак розвиває не тільки економіку, а й туристичну галузь. Туристи туди їдуть, незважаючи на небезпеку терористичних загроз, бомбардувань тощо.

Ізраїль обрав для себе СЕНСИ, за якими приїжджають туристи з усього світу: медицину, паломництво, стародавні артефакти й архітектуру, освіту.

Таїланд

У 2014 року в Таїланді стався військовий переворот, у результаті якого влада в країні перейшла в руки збройних сил Королівства. У державі було оголошено надзвичайний стан, що катастрофічно обвалило туристичний потік.

Уряд Таїланду оперативно розробив стратегію з відновлення туристичного іміджу. Було організовано масштабний прес-тур з журналістами з понад 40 країн світу, метою якого було показати рівень безпеки в країні.

Крім цього, Таїланд почав продукувати так само нові "СЕНСИ" для мандрівників, обравши сферу шопінг-туризму. Саме так і з'явилася акція "Amazing Thailand Grand Sale", яку щорічно проводить Туристичне Управління Таїланду спільно з платіжною системою VISA.

Єгипет

Грудень 2010 року – "Жасминова революція" в Тунісі, яка перекинулася на Єгипет. Оголошення надзвичайного стану не сприяло розвиткові туризму.

Здавалося б, ситуація вкрай негативна. Але влада Єгипту зважилася на нестандартний крок.

Користуючись кризовим моментом, вона запропонувала нові "СЕНСИ" туристам і представила в Європі на кількох найбільших туристичних виставках меседжі: "Єгипет – країна революцій", "Тут відбулася перша онлайн-революція". Були підготовлені спеціальні тематичні туристичні екскурсійні програми на площу Тахрір.

Можна приводити як приклад й інші успішні кейси. Хорватія, Туреччина, Албанія, низка країн Південно-Східної Азії – всі вони змогли успішно переломити негативні наслідки політичних криз або військових дій і реанімувати свій туристичний імідж.

Більшість з них вчасно усвідомили, що туризм – це один з видів дипломатії. Приїхавши в країну і зрозумівши, що там комфортно, змістовно, безпечно можна провести свою відпустку, турист починає сприймати її абсолютно по-іншому, ніж так, як її представляють у ЗМІ. Він повертається на батьківщину вже як носій абсолютно позитивної інформації про країну.

Що здатна запропонувати Україна іноземному туристу?

Нестандартні й потенційно успішні формати – на кожному кроці!

Для любителів урбан-культури може стати цікавим Київ як місто муралів всесвітньо відомих авторів. Багато з них за своєю майстерністю не поступаються муралам Берліна або Нью-Йорка.

Для прихильників еко-туризму, турів по крафтових виробництвах, унікальних виноградниках будуть цікавими Карпати й Закарпаття.

Для поціновувачів дикої природи – колосальна кількість таких унікальних місць, як Асканія-Нова, майже все Полісся, Національний парк "Прип'ять-Стохід" та озеро Світязь на Волині, озеро Синевир на Закарпатті.

Для фанатів архітектури соцреалізму – велика кількість цікавих локацій у багатьох містах України. Чого тільки варта архітектура Харкова або Дніпра. На цьому напрямку давно вже заробляє Краків та Берлін.

Для туристів з Європи та Америки, захоплених популярним зараз "urban exploration" (туризм, з метою дослідження територій і об'єктів, виробничого або спеціального призначення, а також будь-яких покинутих споруд) буде цікавим не тільки Чорнобиль, а й маса локацій у великих українських містах-мільйонниках.

Але важливі не тільки презентація й "упаковка"! Під час формування пропозицій щодо "туризму з сенсом" для іноземців потрібно ще й зрозуміти, що їм потрібен зрозумілий формат сервісу.

Так, наприклад, на практиці зіштовхнулася з такими реаліями: заможні туристи з ОАЕ готові приїжджати в Україну на відпочинок, країна цікава їм своєю природою, ландшафтами, кліматом, історією.

За даними дослідження Master Card, у 2014 році 108 мільйонів мусульманських туристів принесли світовій індустрії гостинності 145 мільярдів доларів США. І ця цифра зростає щороку.

Але цей турист вимогливий. Йому потрібен певного рівня сервіс у готелі та продукти харчування. А більшість готелів та ресторанів України, навіть у Києві, не готові такий сервіс надати. Що вже казати про Західну Україну.

Тож для успішної реалізації формули "Україна з сенсом" потрібно три складові.

Перше. Бізнес гостинності повинен усвідомити, що важливо створити належний рівень сервісу, цін і умов для різної категорії туристів. Важливі інновації, оригінальність, відкриття нових сенсів.

А завдання держави – не заважати бізнесу.

Друге. Компетенція вітчизняної туристичної галузі повинна серйозно підвищитися.

Важливо не продукування "заїжджених", нудних навіть внутрішньому туристу програм, а професійні, нестандартні підходи до формування туристичних продуктів для різної категорії іноземців. Для цього треба слідкувати за туристичними трендами, розвитком іноземного ринку туризму.

Третє. Потрібна щира зацікавленість державної влади в розвитку туристичного іміджу України, а не бурхлива імітація й освоєння бюджетних коштів на безглуздих програмах.

Що швидше ми донесемо світу, хто ми як країна, які в нас меседжі та зміст – то швидше й легше нам буде шукати союзників у політичному сенсі.

Як тільки таке розуміння буде, тоді чиновники знайдуть гроші і на необхідні національні офіси українського туризму в інших країнах, і на якісні рекламні кампанії.

Погодьтеся, від цього виграють усі. І держава, і влада, і бізнес. І навіть політики.

Ірина Дворська, засновниця TravelHUB

Спеціально для УП