Не виборами єдиними, або Як восьма сесія Верховної Ради всіх здивувала
"Плітки та міфи об’єднують людей", – стверджує популярний історик Юваль Ной Харарі у своєму бестселері Sapiens. Як це працює, ми бачили на початку цього року.
Експерти, журналісти та навіть депутати чи не в один голос пророкували недієздатність Верховної Ради в передвиборчий рік, а "поінформовані джерела" раз у раз змушували країну пліткувати про розпуск парламенту та дострокові вибори.
Проте сесія закінчилась, український політикум не змінився, а Верховна Рада попри все продемонструвала свою готовність працювати та показувати непогані результати.
У них було 6 місяців, 11 пленарних тижнів та 137 законопроектів. Насправді законопроектів було більше, але саме стільки народні депутати ухвалили протягом сесії за основу або в цілому.
Якщо подивитися на статистику минулих передвиборчих років та врахувати, що пройшло лише півроку – політ нормальний.
Зараз саме час збирати каміння та підвести підсумки, над чим працювали парламентарі, та що маємо в результаті.
Економічний топ-35. В останній день січня 2018 року прем’єр Володимир Гройсман представив пакет з 35 пріоритетних законопроектів. Ці законодавчі ініціативи розроблені урядом, президентом та народними депутатами з важливою метою – стимулювати зростання національної економіки.
На початку лютого на спільному брифінгу голови уряду з головою парламенту Андрієм Парубієм було озвучено спільний намір плідно працювати над його реалізацією.
Сказано – зроблено. За результатами сесії чверть цього пакету – 9 законопроектів – вже ухвалено в цілому.
Ще 5 законопроектів, такі як врегулювання процедури банкрутства та запровадження механізму концесій для реалізації інвестиційних проектів, успішно пройшли перше читання та чекають розгляду в цілому.
Важливо, що увагою не оминули жоден з тематичних напрямів. Ухвалені законопроекти посилили захист прав бізнесу (#7010), сприяли подальшій дерегуляції та поліпшенню бізнес-клімату в країні (##4666, 3096-д, 8152), посили захист прав інтелектуальної власності для сприяння інноваціям (#7466) та розпочали роботу в напрямку підвищення прозорості доступу до державних ресурсів (#8125, ухвалено за основу в першому читанні).
Рекордну підтримку комітетів та сесійної зали знайшли питання фінансового блоку. В цілому ухвалено ініціативи, розроблені для стимулювання іноземних інвестицій (#6141), запровадження кредитного реєстру позичальників (#7114-д), захисту прав кредиторів (#6027-д) та розвитку стандартів корпоративного управління в держбанках (#8331-д).
Тож можна з впевненістю заявити, що в цьому півріччі парламент провів найбільшу кількість результативних голосувань з економічних ініціатив.
"Дорожня карта" євроінтеграції. Ще одне досягнення цієї сесії – це розробка парламентом спільно з урядом чіткого переліку євроінтеграційних ініціатив. 57 законопроектів – саме стільки законодавчих кроків має зробити країна в бік ЄС.
За результатами сесії, вже відбулось 20 результативних голосувань по євроінтеграційних питаннях. Практично кожен пленарний тиждень зменшував кількість "боргів" парламенту за зобов’язаннями гармонізувати українське законодавство з європейськими стандартами.
І це ще не все. Кількісні KPI – добре, але вкупі з якісними ще краще. А по якісним парламенту теж є, чим похвалитися.
На цій сесії ухвалено низку ключових рішень для розвитку країни та посилення позицій на міжнародній арені.
Тут, перш за все, варто згадати пакет законів про створення незалежного Вищого антикорупційного суду, який не тільки дає можливість значно посилити боротьбу з корупцією, але й без перебільшення врятував країну від фінансової кризи.
У передостанній пленарний день народні депутати ухвалили зміни щодо норми про розгляд апеляцій у корупційних справах. Тепер можна сміливо переходити до формування останньої ланки антикорупційної інфраструктури.
Крім того, прийнято законопроекти про національну безпеку, розвиток дипломатичної служби, захист прав дітей та інші важливі ініціативи для підвищення якості життя в країні.
Звичайно, нам усім хотілося б більше і швидше, але об’єктивно Верховна Рада показала хороший результат, а депутати вкотре довели, що їхнє скликання чи не найбільш орієнтоване на реформи за всю історію незалежної України.
Далі буде. Зараз час перепочити, але ще рано казати, що парламент "все, що міг, уже зробив". На період після літніх канікул залишається завершення роботи над топ-35 та низка інших важливих економічних змін.
Крім того, на порядку денному можуть актуалізуватися й політичні питання, на кшталт змін до Виборчого кодексу, оновлення ЦВК та скасування депутатської недоторканості.
Оскільки наступна сесія – остання без виборів, можна очікувати ще більший тиск на депутатів та все частіше тиражування "експертних пророцтв" навколо теми політичної дестабілізації.
Разом з тим, як показують події, є значний запит на продовження реформаторської роботи і з боку міжнародної спільноти, і з боку бізнесу, і з боку суспільства. А головне – парламент "має потенціал" та навіть у передвиборчий рік може демонструвати досить вражаючі результати.
Тож народним депутатам можна лише подякувати за конструктивну роботу останні півроку, побажати зберігати спокій, залишатися "глухими" до вісників Апокаліпсису та продовжувати робити свою роботу на наступній сесії.
А експертному середовищу та громадськості – об’єднуватися навколо більш позитивних ідей. Зрештою, як вчить історія: все складається якнайкраще для тих, хто здатен витиснути максимум з будь-яких існуючих умов.
Ярослав Железняк, експерт зі зв'язків з ВР Стратегічної групи радників при КМУ (SAGSUR), співзасновник проекту PolitEyes
Спеціально для УП
