Ефект фреймінгу у ВККС, або Як зробити судову реформу успішною

В Україні триває кваліфікаційне оцінювання суддів – ключова подія в рамках так званої судової реформи.

Суддівська люстрація з тріском провалилась, і президенту довелося шукати інших способів очистити суддівські лави.

Завдання переатестації, яку зараз проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів(ВККС), – оцінити професійність та доброчесність українських суддів та звільнити тих, хто не відповідає критеріям.

Перші результати кваліфікаційного оцінювання показують, що його навіть косметичним очищенням назвати важко. Йдеться радше про одиничні випадки звільнення суддів, яких приносять у жертву успішності судової реформи. Так, Богдан Санін, який не пройшов оцінювання, став ширмою для інших суддів Майдану, яких успішно переатестувала ВККС.

Натомість Вища кваліфікаційна комісія суддів України комунікує приголомшливі цифри – 10% суддів не підтвердили відповідності займаній посаді. Щоб розібратися, яким чином у ВККС 55 суддів від 694 склали 10%, потрібно добре поламати голову.

Для того, аби отримати такий привабливий та вагомий відсоток, ВККС просто відкинула при розрахунках аж 156 суддів, яких поставила на паузу, але більшість з яких, поза всяким сумнівом, потім успішно переатестує.

Навіть якщо погодитись із такими розрахунками, то чому ВККС говорить про 10% суддів, які не пройшли, і залишає поза увагою решту 90%, для яких оцінювання завершилось успішно?

Необґрунтований вплив формулювань на переконання і преференції вперше дослідили психологи Деніел Канеман і Амос Тверскі. Вони назвали це явище ефектом фреймінгу, або встановленням рамок.

В експерименті лікарям надали статистику результатів хірургічного втручання як способу лікування раку легень. Половину учасників ознайомили зі статистикою виживання: "Рівень виживання впродовж місяця становить 90%", інша група одержала ту ж інформацію, але в категоріях смертності: "Смертність упродовж першого місяця становить 10%".

Обидва варіанти еквівалентні, однак хірургічне втручання обрали 84% лікарів, яким повідомили про статистику виживання, і лише 50% лікарів, яким повідомили про статистику смертності.

Інформація про те, що кожен десятий суддя провалює оцінювання, є серйозним доказом на підтвердження того, що ВККС очищує суддівські лави.

Однак картина рішучої і нетерпимої до недоброчесних суддів ВККС різко змінюється, якщо сказати, що 90% судів успішно проходять переатестацію.

Адже якщо 90% суддів в Україні судять чесно та якісно, то чому Україна лідирує за кількістю звернень до Європейського суду з прав людини, а громадяни шукають справедливості на майданах, а не в судах?

Медіа оперативно підхопили тезу про те, що кваліфікацію провалює кожен десятий суддя. На загал створюється картинка судової реформи, яка відбувається успішно.

Поза увагою, на жаль, залишається те, що процедура переатестації суддів, всупереч закону, відбувається без участі громадськості, в надзвичайно стислі строки, і радше скидається на конвеєр, аніж на реальне оцінювання.

Співбесіди проводять члени ВККС, які фігурують у кримінальних провадженнях, мають проблеми з декларуванням та, ймовірно, фальшували документи, щоб потрапити до комісії.

За таких умов судді, які ухвалювали очевидно незаконні рішення, не можуть пояснити походження своїх статків та брали участь у політичних переслідуваннях, успішно проходять переатестацію, у результаті чого отримуватимуть заробітну плату від 40 до 120 тисяч гривень.

Члени ВККС, які їх переатестовують, теж обходяться нам недешево – по 250 тисяч на місяць кожен. Реформи як не було, так і немає. А це означає, що нам обов’язково потрібно буде до неї повернутися.

Галина Чижик, співкоординаторка Громадської ради доброчесності, спеціально для УП