Що змінить електронний реєстр переселенців

Події останніх чотирьох років в Україні призвели до появи великої кількості переміщених осіб. Зараз реальну кількість ВПО не знає жодна служба.

Держава не може системно та ефективно вирішувати проблеми переселенців, бо не знає, яку допомогу вони отримують, який у них соціальний статус та чого вони потребують у першу чергу.

Майже 3% українців опинилися на узбіччі багатьох процесів. Чому? Бо дані про них не систематизовані, бо всі містяться на папері, розкидані по містах, загублені.

Аби отримати довідку, змінити одну цифру в інформації про ВПО, переселенцю треба витратити тижні.

Півтора роки тому я змінив орендовану квартиру. Нове житло розташоване в 5 хвилинах від старого, але вже в Деснянському районі Києва, до цього був Дніпровський. Я вирішив повідомити про зміни в Управління праці та соціального захисту.

На це я витратив тиждень. Спочатку відстояв у черзі, позбирав купу довідок, написав заяву та дізнався, що процедура зміни адреси реєстрації може зайняти близько трьох місяців, бо йде листування між відділеннями двох районів і пересилання "моєї справи". "Справа" – це паперова папка з усією інформацією, з усіма тими довідками, які я ретельно збирав.

Впевнений, що з подібним стикалися сотні. Оформлення дитини в садок чи школу, зміна адреси, отримання пенсії – на все це треба виділяти дні.

У час, коли на 3D-принтері можна зробити будинок та "роздрукувати" людські органи, в Україні переселенці витрачають купу часу на обтяжливу бюрократію.

Ситуацію можна спростити. Треба лише запустити електронну базу ВПО. За такої новації всі відділення Управління праці та соцзахисту отримають свій рівень доступу, і здійснити процедуру зміни адреси реєстрації можна буде "в один клік". І не лише це.

Започаткувавши реєстр, в Україні проведуть перереєстрацію всіх переселенців, і ми нарешті дізнаємося їхню реальну кількість на підконтрольній території.

Це дасть змогу встановити також їхні потреби, рівень освіти і соціальний статус. Реєстр має відображати, яку допомогу отримує сім'я від держави і міжнародних донорів.

Реєстр повинен містити не лише персональну інформацію, але і сімейний стан, що може допомогти під час вирішення житлового питання. Будуть там і відомості про професію та місце роботи.

У базі треба започаткувати так званий коефіцієнт вразливості. Тобто, окрім власне даних, внесених в електронний реєстр, у ньому має відображатися певна кількість балів.

Бали отримає кожна сім'я в залежності від її складу, наявності неповнолітніх дітей і людей з інвалідністю, учасників АТО та загиблих у результаті бойових дій.

Після введення такого коефіцієнту вразливості буде простіше формувати чергу на отримання житла, бо держава зможе допомогти в першу чергу найбільш нужденним.

На перший погляд може здаватися, що електронна база – це марна ідея, але без реєстру ми не зможемо вести аналітику основних проблем переселенців, відстежувати, як вони вирішуються, і передавати інформацію в профільні державні служби.

У Грузії, яка добре знає, що таке переміщені особи, вже роками працює подібний реєстр. Їхня база дійсно дозволяє зібрати всю інформацію про переселенців. Саме цього не вистачає Україні, щоб на основі цих даних розробляти подальший план дій.

Отже, реєстр дозволить:

– дізнатися реальну кількість переселенців, які проживають на підконтрольній території;

– зменшити черги у відділеннях Управління праці та соціального захисту населення;

– зробити більш зручною зміну адреси проживання чи інших особистих даних;

– з'ясувати соціальний статус, потреби переселенців (житло, робота, перекваліфікація, ліки).

З цією інформацією зможуть працювати державні органи. Наприклад, Служба зайнятості отримає список тих, хто потребує роботи, та зможе цілеспрямовано пропонувати вакансії. Окрім цього, ми зберемо інформацію, яку допомогу отримують переселенці від міжнародних донорів і держави.

База дозволить аналізувати, як вирішуються питання ВПО та як змінюються їхні потреби. Ці дані мають бути основою річного стратегічного плану з вирішення проблем переміщених осіб.

Подібний проект не потребує величезних фінансових чи часових ресурсів. Його можна впровадити буквально за рік. Треба лише створити робочу групу при Міністерстві соціальної політики.

До її складу мають увійти представники Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, Міністерства соціальної політики, представники Міністерства у справах вимушено переміщених з окупованих територій осіб, біженців і розселення Грузії, міжнародні партнери і керівники громадських організацій.

Після цього треба провести тендер на розробку реєстру, запустити його та перереєструвати всіх переміщених осіб.

Доки ми не будемо знати їхню точну кількість, держава не зможе розробити чітку стратегію вирішення проблем ВПО, а значить – переселенці і далі будуть неначе невидимі громадяни у своїй країні.

Ідею електронної бази ВПО я неодноразово доносив до Кабінету міністрів. Аби справа пішла швидше, я вирішив взяти участь у проекті "Нові лідери", на якому виступаю саме з впровадженням реєстру переселенців.

Якщо вас хвилюють проблеми переміщених осіб, прошу підтримати мене своїм голосом.

Руслан Калінін, радник віце-прем'єр-міністра, голова ГО "Всеукраїнська Асоціація Переселенців"

Спеціально для УП