Чи настане децентралізаційна весна?
Рівень довіри до інститутів в Україні завжди тримається на надзвичайно низькому рівні.
Проте, починаючи з 2015 року, єдиний інститут влади, який тримає позитивну довіру – органи місцевого самоврядування.
Відповідно до результатів четвертого всеукраїнського муніципального опитування Міжнародного республіканського інституту, міські голови отримали позитивний баланс довіри на рівні 13%.
Позитивною також є оцінка розвитку міст: 38% членів міських громад вважають, що справи у місті йдуть у правильному напрямку.
Зростання довіри до органів місцевого самоврядування стало можливим завдяки децентралізації – реформі, яка, одна з небагатьох, показує позитивні результати.
Мешканці громад бачать позитивні зміни у гуманітарній (нові дитячі садочки та школи), інфраструктурній (нові дороги, тротуари, транспортна інфраструктура) та комунальній сферах (водопостачання, каналізація, величне освітлення, двори і прибудинкові території).
Розширення повноважень та позитивні зміни в роботі місцевої влади стали можливими також завдяки зростанню локальних економік. Зокрема, за прогнозом Міністерства фінансів, власні доходи місцевих бюджетів у 2018 році зростуть на 20% (до 231 мільярда гривень) у порівнянні з минулим роком.
Проте умовою економічного зростання та формування довіри до влади завжди є законодавча рамка реформи.
Що потрібно зробити для продовження децентралізації?
По-перше, професійна служба в органах місцевого самоврядування.
Ухвалений законопроект про службу в органах місцевого самоврядування ветовано президентом. Проте після доопрацювання у профільному комітеті законопроект вручено в новій редакції на розгляд парламенту.
Законопроект створює можливості для залучення в місцеве самоврядування нових професійних службовців, що підвищує ефективність публічного управління. Ресурси, повноваження та кадри – формула успішного врядування.
Парламент має шанс поставити крапку в реформі публічної служби, ухваливши законопроект №2489 "Про службу в органах місцевого самоврядування", вже 3 квітня. Саме на вівторок у порядку денному заплановано його розгляд народними депутатами.
По-друге, вкрай важливо визнати міста обласного значення спроможними громадами. У нових умовах центрами економічного розвитку є міста обласного значення. Міста мають тісні економічні, соціальні (особливо в гуманітарній сфері) та політичні зв’язки з навколишніми громадами.
Проте сьогодні навколишні з містами громади не можуть ухвалити рішення про приєднання до міст.
Парламент цього не дозволив. І цю помилку потрібно виправити.
Робить це законопроект №6466 "Про внесення змін до закону "Про добровільне об’єднання територіальних громад" щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст обласного значення".
Ухвалення законопроекту, розгляд якого в порядку денному теж заплановано на 3 квітня, очікують 25 мільйонів людей, які проживають у 150 містах обласного значення та близько 1000 навколишніх територіальних громадах.
Причому всі міфи про поглинання містом сіл та, як підсумок, їхнє зникнення не мають нічого спільного з реальністю. Яскравий приклад – Тячівська міська об’єднана громада, яка за останні три роки вклала в розвиток приєднаного села тільки в інфраструктуру більше 10 мільйонів гривень.
По-третє, критично важливо реформувати райони, які неспроможні у своєму нинішньому вигляді.
Перший крок для цього – ухвалення законопроекту №6636 про порядок утворення, ліквідації, встановлення і зміни меж районів. Уже сьогодні 16 районів повністю покриваються об’єднаними територіальними громадами.
Усі ці законопроекти парламент може розглянути вже на пленарному засіданні 3 квітня.
І цей тест для парламенту на його спроможність ухвалити необхідні для децентралізації закони, є, по суті, тестом влади на шанс повернути довіру громадян.
Іван Лукеря, експерт групи "Децентралізація" Реанімаційного пакету реформ, спеціально для УП
