Глобальний головред Цукерберга, або Які українські ЗМІ найбільш Facebook-залежні
VoxUkraine, Центр вдосконалення економічної журналістики та компанія Artellence проводять перше дослідження поведінки найбільших українських ЗМІ у Facebook: хто має найбільшу аудиторію, які ЗМІ найбільш ефективні, яка тактика приводить до успіху й хто може втратити найбільше після зміни правил гри.
Після тривалих стосунків Фейсбук та медіа взяли курс на розлучення. Усвідомивши, що ситуація патова, заяву в РАГС відніс Марк Цукерберг.
У своїх спробах зняття відповідальності за ситуацію, у якій найбільша соцмережа, перетворившись на монополіста новин, стала загрожувати одній з основних функцій медіа (що часто визначається як "підтримка демократії та свободи слова"), Фейсбук намагається за власними критеріями відсіяти ненадійні джерела зі стрічок новин і вводить горезвісний і страшний "новий алгоритм" (після десятків старих).
Марк Цукерберг під час прес-конференції щодо нових алгоритмів, зокрема, сказав, що мета Фейсбуку – "створити ідеальну персоналізовану газету для кожної людини в світі".
Що буде головним критерієм відбору? Надійність, точність та інформативність чи локальність? Це залишається таємницею, і Фейсбук як комерційна організація має на неї право.
Калев Літару в колонці на "Форбс" назвав Фейсбук глобальним "головредом". Рекомендації Фейсбуку новинним сторінкам справді нагадують добрі настанови головного редактора молодій команді журналістів.
Проте з таким абстрактним визначенням критеріїв надійності ЗМІ (наприклад, що вважати "meaningful" — таким, що має значення?) існують деякі побоювання, що Фейсбук із "хижацької" комерційної організації, яка разом із медіа йшла до мети максимізувати аудиторію фейсбук-сторінок, може перетворитися на комісію з моралі і намагатися централізовано вирішити, що є "meaningful," "informative" чи "accurate."
Аудиторія
Та поки процес розлучення триває, і Фейсбук переживає чергову кризу довіри (зокрема, через нещодавній скандал із витоком персональних даних), соцмережа все ще лишається значним каналом доступу українських (і не тільки) ЗМІ до аудиторії.
Ми дослідили, як змінювалася кількість фейсбук-підписників у 20 великих україньских ЗМІ.
Кількість читачів українських медіа у Фейсбуці останнім часом тільки зростає: так, за останній рік аудиторія всіх ЗМІ, які ми відібрали для дослідження, тільки зросла. Наприклад, РБК Україна за рік збільшили свою аудиторію майже втричі, а Gazeta.ua – більш як вдесятеро.
Також зі збільшенням популярності відео на Фейсбуці за останній рік значно зросла аудиторія телеканалів.
Курс на значущу взаємодію
В останньому зверненні щодо зміни алгоритмів у Фейсбуці Марк Цукерберг зауважив, що медіа варто орієнтуватися на так звану значущу взаємодію з користувачами: тобто порушувати теми, які призводитимуть до дискусій та обговорень, а не просто заманювати сенсаційними заголовками на власні сайти.
Так, якщо брати до уваги лише кількісні показники, значуща взаємодія найкраще вдається Deutsche Welle: сторінка серед лідерів як за кількістю коментарів від користувачів, так і за кількістю відповідей від імені сторінки.
Крім DW найбільше коментарів збирають "Страна.ua", "Радіо Свобода" та телеканал "ZIK", а самі коментують найбільше "Новое Время" та "BBC Україна".
Підсадили на відео-гачок
Метью Інґрам, відомий експерт у сфері цифрових медіа, вважає, що якщо ЗМІ і стали залежними від Фейсбуку, то це саме Фейсбук "підсадив" їх на цей гачок, оскільки пропонував легкий спосіб приваблення нової аудиторії.
Фейсбук роками штовхав ЗМІ до інтеграції в мережу через відео, живі трансляції та інші формати. Так, добре відомий проект, коли Фейсбук платив мільйони доларів медіа (включаючи, наприклад, The Times), щоб вони інвестувати ці кошти в розробку відео для соцмережі.
Так, з часом Фейсбук приховує частину постів сторінок, які алгоритм вважає "невдалими" у плані охоплення. Так, відео займає вагому частку "вдалих" постів українських медіа – тобто тих, які не приховують алгоритми Фейсбуку.
За листопад-грудень 2017 року частка відео-контенту як на сторінках телеканалів, так і на сторінках інших медіа, є значно вищою, ніж у січні 2018-го, коли Фейсбук ще не встиг приховати "невдалі" пости.
Загалом частка візуального контенту (фото та відео) на сторінках телеканалів майже вчетверо вища, ніж на сторінках інших ЗМІ.
Однак, оскільки з часом ФБ ховає велику частину не-відео контенту, різниця в частці відео на сторінках телеканалів та інших ЗМІ скорочується. Втім, найбільше "всихає" частка фото-постів, розміщених на сторінках телеканалів.
Що далі?
Якщо Фейсбук, попри те, що аудиторії ЗМІ в соцмережах зростають, а отже, сторінки медіа у Фейсбуці бачать більше людей, вирішив узяти курс на віддалення від ЗМІ та навіть робить спроби залагодити стосунки з медіа через освітні проекти – це справді може означати кінець ери безхмарних стосунків соцмереж та медіа, коли здавалося, що поява медіа в соцмережах лише покращує виконання їхньої соціальної функції.
Насправді все виявилося дещо складніше.
Незважаючи на те, які будуть наслідки такого віддалення, чи відчують, наприклад, українські ЗМІ спад уваги аудиторії і чи спрацюють спроби примирення, очевидним є те, що медіа, розвиваючи концепції свого розвитку, повинні розраховувати на власні сили й будувати сталі моделі розвитку, які користуватимуться благами соцмереж, але не залежатимуть цілковито від них.
* * *
З дослідженням можна ознайомитися за посиланням. Вдячні компанії Artellence та особисто Володимиру Лозовому та Віталію Жукову за збір даних та допомогу в написанні статті.
Дослідження написано в рамках Центру вдосконалення економічної журналістики, заснованого KSE, VoxUkraine, ICU, Visa за підтримки Kyivstar.
Євгенія Кузнєцова, дослідниця Київської школи економіки, спеціально для УП
