Рольові ігри України з Євросоюзом: взаємини підлітка з батьками
Підтримує, пропонує, вимагає.
Ці три слова ми найчастіше зустрічаємо в новинах, коли читаємо про якісь дії Європи, її інституцій чи країн щодо України.
Якщо сприймати медіа-тексти як сюжетну оповідь, щось на зразок серіалу, то виходить такий собі роман про підлітків. У дитини потроху настає перехідний період: раніше мирні і безхмарні, стосунки дедалі гострішають.
З одного боку, Україна дедалі менше зважає на настанови старших, з іншого – дехто з батьків (Угорщина, Польща) відверто маніпулює незміцнілою підлітковою психікою.
Ось перелік дієслів, які вживалися у вибірці для опису дій Європи щодо України з липня 2015 року.
Як бачимо, абсолютна більшість дієслів свідчать про хороші стосунки між Україною та ЄС і виражають підтримку та допомогу. Дієслова, які характеризують конфліктні взаємини – скажімо, вимогу чи примус від спікерів із ЄС щодо України – фігурували тільки 84 рази, тобто в близько 24% повідомлень.
Але ситуація змінюється, і стосунки потроху стають більш напруженими.
Тут треба зазначити, що аналіз першого кварталу 2017 року пройшов лише на матеріалі перших півтора місяця, тому не є кількісно достовірним, і наведений тут лише для того, щоб продемонструвати тенденцію.
До того ж, не всі медіа передають нам одну й ту саму історію. Найбільше про "гострі кути" у відносинах з Європою розповідають "Європейська правда", "Страна" та "1+1". Решта медіа приділяють більше уваги оповідям про "дружні" стосунки України з ЄС.
Що ж до інших цікавих спостережень, то інтернет-медіа дещо більше схильні використовувати лексику, якою виражається тиск, а не сприяння, підтримка чи заохочення. Вочевидь, це можна пояснити як стилем інтернет-видань, так і більшим різноманіттям форматів, у тому числі наявністю авторських блогів.
А от умовно проросійські і проєвропейскі медіа однаково висвілюють теми євроінтеграції України, на відміну від позиції цих видань у часи Євромайдану.
Імовірно, це пояснюється тим, що в умовах війни дійсно рейтингові проросійські видання намагаються дуже обережно артикулювати свою позицію, щоб не бути обвинуваченими у співпраці з окупантом.
До того ж, усі медіа працюють у єдиному інформаційному полі, а отже, дієслово частіше визначається інформаційним приводом, аніж інформаційною політикою ЗМІ.
Як це підраховано
Для аналізу бралися 5 популярних інтернет-медіа, які часто висвітлюють питання європейської інтеграції: "Європейська правда", "Страна", "Сегодня", "Ліга" і "НВ". Також аналізувалися сюжети на телеканалах "1+1", "Інтер", ICTV, "Україна", "5 канал".
Як на телебаченні, так і в інтернеті формувалася збалансована вибірка: ми намагалися включити до неї ЗМІ різного формату та симпатій власника.
Користуючись загальноприйнятою логікою, ми вважали "Європейську правду", "ЛігаБізнесінформ", "НВ", "1+1", ICTV і "5 канал" умовно проєвропейськими медіа. Натомість "Інтер", "ТРК Україна", "Сегодня" і "Страна" – "євроскептичними" ЗМІ.
Аналізувалися повідомлення протягом 5 піврічних періодів, починаючи з початку другого півріччя 2015 року, а також, для порівняння, перші півтора місяці 2018 року.
У кожному півріччі було від 322 до 710 повідомлень, сумарно 2225 публікацій, у яких подавалося ставлення європейських спікерів до України, або містилася позиція видання з цього питання.
До вибірки ввійшли по 100 випадковим чином відібраних повідомлень з кожного півріччя і ще 25 – з останнього півторамісячного періоду. Таким чином, було проаналізовано 525 публікацій, серед яких у 358 підтвердилася наявність характеристики дій спікерів із ЄС щодо України.
Повну версію цього дослідження, включаючи повний розподіл дієслів за різними категоріями медіа, можна знайти у презентації.
Артем Захарченко, Олексій Півторак, Центр контент-аналізу
Спеціально для УП
УП 100. Поза межами можливого
"Українська правда" представить свій другий в історії рейтинг лідерів — сотню українців, які роблять найбільший внесок в незалежність та майбутнє України.
