Відкриті дані, що змінять країну в 2018 році

Четвер, 01 лютого 2018, 07:30

Відкриття державних даних – це великі можливості для громадян та бізнесу.

На їх основі громадські організації аналізують, наскільки ефективно працює уряд, забезпечуючи належний контроль та прозорість, а бізнес та стартапи створюють нові моделі роботи, продукти та сервіси.

Протягом останніх двох років Україна демонструє стабільний ріст у міжнародних рейтингах відкритості, але саме 2018-й обіцяє стати визначальним.

Наприкінці 2017 року уряд схвалив оновлену постанову №835, якою подвоїв кількість наборів даних до 600, що мають оприлюднюватися органами влади у формі відкритих даних на єдиному національному порталі data.gov.ua.

Кожен з наборів має свою цінність і дає краще розуміння роботи ключових сфер життя: від того, як працюють суди, до того, яким повітрям ми дихаємо.

Тож ми спробували визначити, відкриття яких саме даних найбільше вплине на розвиток країни в 2018 році?

Відкриті дані Державної судової адміністрації

Єдиний державний реєстр судових рішень можна з упевненістю назвати одним з найбільш популярних наборів відкритих даних в Україні. Оновлена постанова дасть доступ до додаткової інформації, що дозволить більш детально аналізувати судову владу.

Реєстр судових справ з результатами автоматичного розподілу між суддями дасть змогу аналізувати ефективність та завантаженість кожного судді.

А Реєстр судових засідань – створити сервіси, які будуть сповіщати користувачів, якщо на них надійшли позови та скарги, а отже – вчасно підготуватися і не пропустити засідання.

Перелік судів дозволить написати звернення до судів будь-якої інстанції без довгих пошуків контактів.

В Україні вже діють сервіси Opendatabot та Суд На Долоні, які аналізують державний реєстр судових рішень. Використовуючи європейські аналоги Amiqus і OpenLaws, можна розібратися з європейським судочинством.

Додаткові набори відкритих даних дозволять громадянам відслідковувати ефективність судової реформи – розвантаження судів та підвищення якості розгляду справ, що є одним із зобов'язань України перед європейськими партнерами.

Відкриті дані "Укравтодору"

Якість доріг – одна з найбільш болючих тем для кожного українця. Йдеться не лише про належне покриття та безпеку на дорозі, але й про економіку. За словами голови уряду Володимира Гройсмана, кожна гривня, вкладена в будівництво дороги, забезпечує 2,5 гривні приросту ВВП.

Проте сфера будівництва та ремонту доріг має багато корупційних ризиків. Саме тому оновлена постанова включає дані "Укравтодору" про об’єкти будівництва, реконструкції та ремонт автодоріг державного значення, у тому числі з обов’язковим публікуванням вартості робіт, строку виконання та змін.

Публікація цих наборів забезпечить прозорість та підзвітність будівництва, яке здійснюється за кошти українців.

Відкриті дані про якість повітря

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, забруднення повітря – одна з основних причин погіршення стану здоров’я. Тому моніторинг та покращення якості повітря є пріоритетом для багатьох розвинених країн.

Міжнародні проекти OpenAQ та World Air Quality Index збирають та публікують дані про якість повітря у понад 600 містах світу.

Відкриті дані про якість повітря допоможуть дослідникам краще зрозуміти вплив та стан якості повітря в різних регіонах України.

Відкриті дані про ліси

Упродовж останніх років проблема знищення лісів, у тому числі через незаконну вирубку, дедалі більше непокоїть громадськість. Організація Глобального моніторингу лісів стверджує, що за останні 15 років Україна втратила майже 800 тисяч га лісу.

Це – глобальна проблема, адже за останні 50 років людство загалом знищило понад 50% усіх лісів.

Дані про існуючі заповідники також є цінними, адже створення природоохоронних територій є одним із поширених методів обмеження вирубки.

В Україні вже існують проекти, що моніторять вирубку лісів – візуалізація від TEXTY та Znaydeno.

Відкриті дані Державного лісового кадастру, дані моніторингу лісів та про межі заповідників дозволять ухвалювати більш розумні рішення щодо управління та захисту лісів. А громадськість зможе більш ефективно проводити регулярний моніторинг та контролювати їх використання і нелегальну вирубку.

Відкриті дані Центральної виборчої комісії

Відкритим даним ЦВК додає цінності передвиборчий рік в Україні.

Анонімізовані відкриті дані з держреєстру виборців, адреси місцезнаходження та межі виборчих комісій дадуть змогу проаналізувати кількість виборців, їх вікові та гендерні ознаки за дільницями.

Не менш важливу роль мають дані про фінансові звіти щодо надходження та використання коштів виборчих фондів, адже неконтрольований та непрозорий обсяг фінансових внесків у партійні каси сприяють політичній корупції.

Відкриття цих даних може значно підвищити довіру громадськості до виборчої кампанії-2019.

Відкриті дані охорони здоров'я

Західні країни найбільше цінують такі дані через можливість контролювати якість та обирати заклади охорони здоров’я чи медичні послуги.

Під час реформи системи охорони здоров'я відкриття даних про стан та ресурсне забезпечення лікувальних закладів є важливим для кожного пацієнта – кількість лікарняних закладів у місті, кількість лікарняних ліжок у тій чи іншій лікарні тощо.

Усі ці дані також можуть використовуватися громадянами для моніторингу та аналізу результатів забезпечення рівного доступу до якісних медичних послуг. 

Відкриті дані про енергетичний ринок

Міністерство енергетики та вугільного промисловості має опублікувати рекордну кількість наборів даних у порівнянні з іншими міністерствами. Значно розширений список наборів до 49 показує, наскільки питання енергетики хвилює громадськість.

Набори щодо видобутку, запасу, імпорту та експорту нафти, вугілля, газу можуть показати більш цілісно український енергоринок та його тренди. На сьогодні вже існують такі сервіси як, онлайн-карти енергетичного сектору України та інструменту, що відстежує запаси вугілля.

Енергонезалежність України є найбільшим пріоритетом. До 2020 року Україна має досягнути щонайменше 27 мільярдів кубометрів щорічного видобутку українського газу.

Відкриті дані про природній газ стануть ключовими для аналізу громадськими організаціями та експертами виконання цього завдання.

Відкриті дані про дорожньо-транспортні пригоди

У 2017 році в Україні сталося понад 76 тисяч ДТП. Відповідно до оновленої постанови, відкритими стануть реєстр зареєстрованих порушень правил дорожнього руху та інформація про зареєстровані транспортні засоби і їх власників.

Безумовно, відкриття цих даних дозволить більш цілісно аналізувати ДТП в Україні. Наприклад, уряд Північної Ірландії створює рейтинг мережевої безпеки, щоб класифікувати безпеку національної дорожньої мережі та визначити найпроблемніші місця. Crashmap та CrimeMapping показують громадянам інформацію про кожну ДТП у кожному районі.

Якщо реєстр зареєстрованих порушень буде оновлюватися щоденно, то такі сервіси стануть можливі і для українців.

Відкриті дані ДФС

Відкриті дані ДФС мають найбільшу цінність для бізнесу. Фіскали посідають друге місце за кількістю даних до оприлюднення – 40. Серед них реєстр податкового боргу та реєстр податкових накладних.

Майно податкового боржника потрапляє у безумовну податкову заставу, тому нагромадження боргу призводить до втрати такого майна і можливості виконання підприємством своїх договірних зобов’язань.

Додатково кожна українська компанія може втратити податковий кредит, тобто 20%, при закупівлі у компанії з податковим боргом або за сплату за послуги чи товари з отриманням "неробочої" податкової накладної.

Ухвалення та оприлюднення оновленої постанови №835 – це величезні можливості для громадян та бізнесу. Відтепер органи влади мають три місяці, щоб опублікувати ці набори в форматі відкритих даних, а громадські організації та бізнес повинні максимально сприяти й моніторити виконання постанови.

Подальша аналітика даних та нові інструменти на їх основі дозволять створити значну додаткову вартість та новий рівень прозорості країни. Саме завдяки громадським організаціям та бізнесу відкриті дані змінять Україну в 2018-му.

Олексій Вискуб, перший заступник голови Державного агентства з питань електронного урядування

Катерина Оніліогву, керівник напрямку відкритих даних проекту USAID/UK Aid "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах"

Спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування