Прогнози-2017: рейтинг найбільших помилок

Четвер, 21 грудня 2017, 08:00

Друга половина грудня – це традиційно пора прогнозів на наступний рік. Не був винятком і грудень 2016-го. Рік тому в медіа з’явилося понад 900 медіа-повідомлень з прогнозами на 2017 рік, ці публікації мали близько 8 мільйонів контактів з аудиторією.

Про те, яка це невдячна справа – прогнози, написано немало книжок. Насім Талеб радить не займатися прогнозуванням, якщо ви не можете врахувати всіх факторів.

А зважаючи на те, що економічна та політична ситуації у світі, й особливо в Україні, лишаються нестабільними, точність прогнозів апріорі не могла бути високою.

Звісно ж, медіа не припиняють через це полювати на експертів-аналітиків, які насмілюються передбачити майбутнє. Адже за рік читачі, як правило, забувають про прогнози і не перевіряють, хто насправді мав рацію.

Тому Центр контент-аналізу вирішив усе ж таки згадати торішні прогнози і з’ясувати, які з них виявилися правдивими, які аналітики найчастіше помилялися, і чому, а також який медіа-вплив мали торішні прогнози.

Правдиві і неправдиві прогнози, залежно від їх теми і в цілому. Кількість контактів з аудиторією публікацій, що містили такі передбачення
Правдиві і неправдиві прогнози, залежно від їх теми і в цілому. Кількість контактів з аудиторією публікацій, що містили такі передбачення

Короткі висновки такі:

– У більшості тем від різних експертів і політиків звучали як правдиві, так і неправдиві прогнози.

– Помилкові прогнози в цілому мали менше контактів з аудиторією, аніж правдиві. Тобто, люди завдяки медіа в цілому правильно уявляли собі майбутнє.

– Найчастіше експерти помилялися в гірший бік, а в підсумку ситуація виявлялася кращою, стабільнішою, ніж очікувалося.

Видання, які найбільше долучилися до поширення неточних припущень, у цілому не були сюрпризом – це, перш за все, медіа зі слабкою репутацією та ЗМІ, близькі до "старої опозиції".

Медіа, які опублікували найбільше неправдивих прогнозів
Медіа, які опублікували найбільше неправдивих прогнозів

Серед експертів, чиї помилкові прогнози отримали найвищу увагу медіа, найбільше було чиновників та міжнародних аналітиків: вочевидь, ЗМІ вважали їх вислови найбільш авторитетними і вартими цитування.

Експерти, чиї хибні прогнози поширювалися найактивніше
Експерти, чиї хибні прогнози поширювалися найактивніше

Детальний аналіз прогнозів за всіма темами ви можете переглянути в нашій презентації. А тут подамо короткі висновки.

У прогнозах, що не справдилися, аналітики найчастіше посилалися на два фактори.

Перший – перемога Дональда Трампа на виборах у США, що мала, на думку експертів, кардинально змінити геополітику, у тому числі вплинути на надання безвізу для України, ситуацію на Донбасі і навіть на ціни на нафту.

Другий – це політична турбулентність в Україні, ознаки якої були помітними вже наприкінці 2016 року.

Дійсно, Трамп став потужним фактором світової непередбаченості, далеко не завжди відповідаючи очікуванням як скептиків, так і оптимістів. Проте далеко не всі помилки прогнозів можна "списати" на нього.

Так, частина аналітиків помилялися в прогнозах курсу долара, зростання економіки (називаючи завищені цифри), цін на бензин (передрікаючи занижені значення), і навіть імовірності дострокових виборів (більшість експертів стверджували, що вони відбудуться).

Безумовно, у деяких випадках були "чесні" помилки, базовані на некоректному трактуванні поточних трендів, неврахуванні важливих факторів, які на ці тренди впливали впродовж 2016 року.

Проте в багатьох випадках можна припустити політичну або комерційну упередженість прогнозистів.

Наприклад, запевнення Олександра Турчинова, що 2017 рік мав би стати переломним для Донбасу, звісно, дуже схожі на звичайний популізм. Так само, як і завищені очікування зростання вітчизняного ВВП, що прозвучали від Степана Кубіва.

Фінансовий аналітик Олександр Охріменко, який для більшості видань прогнозував помірне послаблення гривні, роблячи єдиний свій помилковий прогноз для газети "Вести" про "курс долара за 30", навряд чи сам у нього вірив. Занижений прогноз щодо ціни бензину теж давали, як правило, аналітики, пов’язані з паливними ритейлерами.

Особливий випадок – питання дострокових виборів. Безумовно, його пророкували, перш за все, проопозиційні політологи, адже в той час опозиційні партії добивалися проведення таких виборів.

Однак виявилося, що тенденцію ці аналітики і справді визначили правильно: зараз політична ситуація більш напружена, ніж рік тому. От тільки ця напруженість не мала організаційної сили, і в позачергові вибори так і не вилилася.

А отже, читаючи прогнози на 2018 рік, варто звертати увагу на такі показники:

– Чи є в аналітика інтерес у тому, щоб фальсифікувати прогнози в той або інший бік? Як правило, просто загугливши прізвище, можна багато дізнатися про зв’язки аналітика з політичними партіями, олігархами чи учасниками ринків.

– Чи помилявся він минулого року. У згаданій вище презентації є детальніший перелік різних прогнозів та їх авторів.

Звісно, жоден із цих факторів сам по собі не може гарантувати, що цього року прогнози певного експерта виявляться помилковими.

Зрештою, хороші прогнозисти вчаться на своїх і чужих помилках, а найчорніші прогнози опозиціонерів виявляються найближчими до реальності. Проте забувати про торішні помилки все ж не можна.

Артем Захарченко, Олексій Півторак, Олена Воронова, Центр контент-аналізу, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування