Відповідальний містянин: який він може бути?
Закон про децентралізацію значно пришвидшив темп розвитку українських міст. Міські ради стали більш відкритими та прозорими, а головне – намагаються бути проактивними.
Поки що міста більше конкурують між собою. Однак треба розуміти, що відповідальність за місто лежить не лише на плечах мера чи мерії: мешканці теж творять своє місто.
У багатьох містах України впроваджено кілька корисних онлайн-сервісів, які дозволяють громадськості долучитися до розвитку свого міста та відповідально виконувати функції містян.
Але який же він, відповідальний та активний мешканець?
Контролює міську владу
Перше завдання містянина – вибрати гідного мера, перед тим оцінивши його команду та політичну програму. Надалі основною задачею стає контроль виконання міською радою її обов’язків. Бенджамін Франклін говорив: "Відповідальність кожного громадянина – ставити запитання владі".
Питання міській владі можна ставити на офіційних сайтах рад за допомогою електронного звернення, яке існує в більшості міст. Мери Житомира і Дрогобича, наприклад, проводять особисті прийоми громадян.
Також існує Єдина система місцевих петицій, до якої будь-яке місто може підключитися безкоштовно. Через електронну петицію можна зініціювати ремонтні роботи та навіть заборонити розміщення пересувних зоопарків.
Мерії Тернополя, Івано-Франківська, Миргорода проводять онлайн-трансляції своїх засідань. А в мера Вугледара є камера в кабінеті, і можна бачити все, що він робить впродовж дня.
Проте не все так прекрасно. У деяких меріях – один мейл на кількох працівників, в інших – є спеціальна людина, яка відповідає за електронну пошту. Тому інновації в містах рухаються з різною швидкістю.
Переважна більшість міст веде електронний документообіг, публічна інформація про доходи та витрати міста доступна онлайн різною мірою. До слова, Transparency International Ukraine зробив аналітичний звіт про прозорі міста "Як зробити владу прозорішою?".
Серед сфер відповідальності влади найменше інформації – про житлову політику, найбільше – про доступ та участь. Оцінюється наявність інструментів участі для громадян (громадський бюджет, можливість направити електронне звернення), рівень активності громадян у користуванні сайтом міськради, можливість безперешкодно потрапити на засідання міськради та комісій.
Міські ради здійснюють електронні закупівлі та підключені до системи Prozorro. До речі, на початку реформи держзакупівель приєднатись до системи було "справою честі". Проте навіть тоді, коли закон зобов’язав зробити це всі державні органи, деякі міста навіть бойкотували такі зміни.
Ще існує проект "Відкритий бюджет", який допомагає громадянам отримати та візуалізувати інформацію про бюджетні кошти. До нього так само, як і до системи петицій, будь-яке місто може підключитися безкоштовно.
Просто зайдіть і перевірте кошти свого міста. Ваше місто не підключено до системи? Запитайте свого мера, чому. Інструменти контролю є, і про них мають знати всі мешканці.
Я знаю, що деколи це звучить легко – "візьміть і зробіть". Але з владними структурами це не так. Тому дуже потрібна участь більшої кількості містян, щоб створити відповідний тиск.
Мені імпонує те, що за кордоном місія мера – служіння тим, хто його обрав. Важливо, щоб така місія була в українських мерів.
Наглядає за своїм містом
Кожен у своїй фейсбук-стрічці не раз читав скарги містян щодо неправильно припаркованої автівки, невивезеного сміття чи інших проблем на вулицях. Однак пост у соціальній мережі не вирішує такі задачі. Незадоволеність та скарги у віртуальному вимірі проблем не вирішують.
Якщо ви бачите, що автомобіль стоїть у неналежному місці і заважає пішоходам, скористайтеся сервісом BadParking – або сайтом, або додатком на Android. За допомогою нього можна скласти скаргу на автомобіль, прикріпивши фото- чи відеоматеріали. Після цього скаргу необхідно роздрукувати та надіслати до управління ДАІ.
Згідно зі статтею 40 Конституції та закону про звернення громадян, ДАІ зобов’язана розглянути скаргу протягом 30 днів, встановити особу порушника та покарати його. Чи готові містяни так робити? Це, звісно, складніше за обурливий пост у Фейсбуці, але набагато ефективніше.
Якщо ви помітили яму, розкидане сміття або зламаний ліхтар, повідомте про це місцеві органи влади та комунальні підприємства, просто скориставшись сервісом "Відкрите місто" (додаток можна завантажити собі на телефон).
Проект створений для взаємодії громадян, місцевих органів влади, комунальних підприємств, громадських об’єднань, благодійних фондів та бізнесу. Він дозволяє повідомити про проблему, зазначити її категорію та місце на карті. До системи підключено вже 50 міст України, а кількість вирішених проблем на сьогодні становить вже 12751.
Про екологію свого міста має піклуватися кожен містянин, адже це стосується, як мінімум, повітря, яким він дихає. Сьогодні на переробку можна здати практично все, починаючи зі старих речей і закінчуючи пластиком і поліетиленом.
Так, сервіс "Куди здати відходи" налічує на мапі вже 122 населених пункти і 2825 місць, де приймають вторинну сировину і відпрацьовані елементи живлення. Просто раз на місяць здавайте сировину у пункти прийому – і ви зробите суттєвий внесок в покращення екосистеми свого міста.
Цікаво спостерігати, як турбуються про своїх мешканців невеликі міста. Наприклад, Дрогобич вирішує проблему незаконного розміщення рекламних конструкцій за допомогою електронного сервісу "Відкрита реклама".
Кожен мешканець може залишити повідомлення про несанкціоновану рекламу і зазначити її місцезнаходження. Усі повідомлення моніторить Дрогобицька міська рада, обов’язок якої полягає у задоволенні скарги та вирішенні проблеми.
А місто Гадяч відтепер підключено до системи "Безпечне місто": 26 камер відеонагляду цілодобово відстежують ситуацію на вулицях та автошляхах міста та передають запис на центральний сервер Національної поліції. Це робить життя мешканців міста безпечнішим та спокійнішим.
Додам, що 26 камер в Гадячі та 5000 камер у Києві – звучить не рівноцінно, але тут важливі потреби міста, а також якісна обробка даних із цих камер.
Підтримує інших
Увага і турбота про сусідів, колег, співмешканців є ключовою складовою у формуванні комфортного міста. І сьогодні виконувати таку функцію стає легше й цікавіше.
У містах наразі активно впроваджується програма "Бюджет участі", яка дає можливість кожному містянину брати участь у розподілі коштів місцевого бюджету. Так, якщо у місті існує проблема, що негативно впливає на життя його мешканців, її можна вирішити за кошти місцевого бюджету.
Створити проект для покращення міста та/або голосувати за проекти можна на платформі "Громадський проект", до якої підключено вже 10 міст України.
Проект запустився лише цього року, однак тільки в Києві було подано 809 заявок. Окрім небайдужості мешканців, помітна також активність тих, хто підтримує зміни та голосує за проекти – 131449 киян проголосували за проекти протягом місяця. На сьогодні 93 проекти вже у стадії реалізації.
Якщо бути відвертою, люди вибирають пасивне скарження, ніж активну боротьбу. Це пов’язано з низкою причин, історичних і екзистенційних.
Найлегшим прикладом є будинок, у якому я живу. Я в’їхала туди, як тільки завершили його будівництво – одна з перших. Усе було новим. За два роки в нас почали ламатись ліфти, і зараз періодично один просто стоїть. Я люблю ходити сходами, але на 24 поверх щодня важкувато, а якщо з валізою, важкою сумкою, дитячим візочком – тим паче.
Але зібрати всіх мешканців для колективної скарги, чи сформувати ОСББ – практично нереально. Ми навіть встановлення шлагбауму аргументували довше, ніж монтували.
Тут закінчується відповідальність мерів, але починається відповідальність громадян. І ми маємо вибір – творити, що потребує часу і зусиль, власну якіснішу реальність, чи миритись і скаржитись.
До речі, цікавий факт, що лідером з кількості ОСББ в Україні є місто Маріуполь, неподалік від лінії фронту.
Доступні інструменти для впливу на місто, міську владу та комунальні підприємства вже є. Вони ще недосконалі, але публічність стає дедалі дієвішим важелем впливу. Але для введення цих інструментів у дію, і ще й ефективну, потрібно, щоб люди не хотіли миритись чи пристосовуватись.
Я сумую за Кахою Бендукідзе, ми з ним подружилися в останній рік його життя. Він казав: "Якщо ви не боретесь з корупцією, схемами, то значить – недостатньо болить".
Так само і з містом – якщо ми недостатньо залучені, значить, усе влаштовує.
Ірина Озимок, керівник програми місцевого економічного розвитку Western NIS Enterprise Fund, співзасновниця Міжнародного саміту мерів, спеціально для УП
