Мандатні рейдери
Уявіть: кожен із чотирьох з лишком сотень депутатів Верховної Ради може бути законодавцем.
Комітет Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції, в команді якого я працюю, аналізує законопроекти на наявність в них корупційних ознак та індикаторів. Однак трапляється, що творчість народних обранців іноді навіть переходить рамки здорового глузду.
Ось, до прикладу, проект закону №5557 "Про підвищення рівня обороноздатності держави та соціального захисту громадян за допомогою застосування механізмів цивільної конфіскації".
Група депутатів-авторів цього документа вважає за необхідне вжити додаткових заходів щодо предмету законопроекту і пропонує дуже цікаві способи для втілення свого законодавчого "шедевру".
Проект закону включено до порядку денного Верховної Ради 3 жовтня 2017 року. У документі низка законотворців у складі Тетяни Чорновол, Андрія Тетерука, Максима Бурбака й Ігоря Алексєєва пропонують порівняно нову систему "механізмів громадянської конфіскації".
А саме – вилучати пропонується кошти в готівковій і безготівковій формі в національній та іноземній валюті, цінні папери, платіжні документи, банківські метали і дорогоцінне каміння, якщо їх вартість перевищує одну тисячу розмірів мінімальної заробітної плати.
Автори пояснюють, що забирати добро будуть тільки у нечесних на руку. Як і чим будуть вимірювати "чесність" заробленого – автори чомусь не деталізують
На додачу, "спеціальний режим конфіскації майна" запропоновано вводити ще до закінчення кримінального провадження. У цьому полягає головна небезпека. Виходить, що у потенційного підслідного заберуть усе ще до того, як суд доведе провину або ж виправдає цю особу.
Чи встигне підозрюваний довести законність права на власність – справа десята. Навіть, якщо потім виявиться, що він білий і пухнастий та не винен взагалі – повернути конфісковане навряд чи вдасться. Адже в законопроекті геть відсутня інформація про повернення конфіскованого, якщо слідство "припустить" можливу незаконність нажитого майна.
Позбавити власності, забрати і поділити – це, звісно, не новий підхід. Щось подібне вже було у більшовиків.
Такий законодавчий нігілізм – звичайно, штука весела. Але за умови байдужості експертного середовища може стати законом України.
Найкращим та найбільш дієвим запобіжником таких речей є громадська антикорупційна експертиза законопроектів та пильний нагляд за діяльністю "талановитих" законотворців.
Причому методологія громадського аналізу проектів законів та рішень органів місцевого самоврядування давно розроблена та загальнодоступна, за що велика подяка Центру політико-правових реформ.
Євген Калінін, експерт комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції, спеціально для УП
