Концепція-2020: Як побудувати інформаційне суспільство в Україні

Демократія без прозорості – це як будинок без вікон: довіри не викликає. А держава – це будинок, побудований для і на кошти громадян.

Тому громадяни, по-перше, мають право "зазирнути у вікно" й бути в курсі всього, що в ньому відбувається. А по-друге, повинні мати не лише можливість слідкувати за тим, як йдуть справи у власному "будинку", але й змогу впливати на його устрій та внутрішні процеси управління у різний спосіб – починаючи від консультацій і закінчуючи виборами.

Обидва ці стовпи, на яких тримається демократія, можна посилити за допомогою сучасних електронних технологій. Таким чином, ми отримуємо електронне врядування, що не тільки покращує взаємодію держорганів між собою, а й спрощує спілкування громадськості, преси і юридичних осіб з державою та надає їм вільний доступ до спільного "будинку".

Уряд минулого місяця схвалив Концепцію розвитку електронного врядування в Україні-2020. Це було зроблено для того, щоб узгодити цілі впровадження електронного врядування та механізми їх досягнення шляхом багаторівневої співпраці.

Це не перша спроба розвитку інформаційного суспільства в Україні. Запровадження цієї політики почалося ще 2003 року, й більшість законів, на яких вона ґрунтується, датуються саме цим роком.

Останню урядову Концепцію розвитку електронного урядування схвалено ще 2010 року. З того часу, коли в Україні востаннє масштабно планували інформатизацію, у нас з’явилося 3G покриття, відкрилися численні ІТ-кластери, сучасні ЦНАПи, відкриті бази даних. Необхідність нової Концепції полягала саме в актуалізації наявної нормативно-правової бази.

Про що ж конкретно у ній ідеться?

Концепція охоплює широкий спектр напрямків, що мають на меті дві цілі: модернізація публічного управління та модернізація публічних послуг.

Що стосується сфери освіти, перш за все планується розвиток інфраструктури та використання актуальних технологій у діяльності органів влади. У нещодавно ухваленому законі "Про освіту" зазначається, що "Кожен має право на доступ до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів".

Один з базових принципів реформованої освіти в Україні – "інтеграція у міжнародний освітній та науковий простір", що досягається впровадженням відповідних інструментів та розвитком інфраструктури електронного врядування.

Щоб українській освіті та науці бути на високому рівні та займати гідне місце у світі, необхідно щонайменше мати доступ до електронних ресурсів.

З метою цифровізації освіти Міносвіти планує рухатися в такому напрямку:

– створення Єдиної освітньої платформи та довідкової системи;

– створення інформаційно-ресурсного центру з упровадження ІКТ у сферу освіти;

– розробки сховища для електронних навчальних ресурсів та їх інтероперабельність з освітнім процесом;

– розвиток і поширення цифрових ресурсів та е-сервісів;

– полегшення та організація доступу до відкритих освітніх ресурсів і підтримка інтерактивних освітніх можливостей;

– запровадження системної інтероперабельності інформаційних технологій в освіті, що підтримують процеси навчання, наукових досліджень та організаційного управління;

– побудови і розвиту єдиного освітнього інформаційного простору;

– розроблення та впровадження інноваційних комп’ютерних, мультимедійних та комп’ютерно орієнтованих засобів навчання та обладнання для створення цифрового навчального середовища (науково-технічні (STEM) лабораторії, інклюзивні класи, класи змішаного навчання тощо).

Усі ці заходи спрямовані на те, щоб зробити освіту цікавою для молодого покоління. Це покоління вже неможливо привабити нинішніми засобами навчання в Україні. Найчастіше це – дошка, крейда і паперовий підручник.

Сучасний учень не бачить свого майбутнього без електронних девайсів. Якщо увага учня прикута до електронних засобів, то і знання слід доносити до нього звідти, із віртуального світу. Це зробить навчання цікавішим та доступнішим, а молодь ростиме як digital native, тобто буде з технологіями на "ти".

Однією з форм освіти, яка є пріоритетною для розвитку, є дистанційна освіта, що також базується на інформаційно-комунікаційних технологіях.

Середня школа має розвивати у дітях інноваційність та інформаційно-комунікативну компетентність. Оновлення методів навчання та формування єдиного освітнього середовища є неможливим без осучаснення шкіл та автоматизації їхньої роботи.

Від сільської школи до Кабміну – інформатизація, що окреслена в Концепції-2020, оптимізує внутрішню роботу державних установ на всіх рівнях. Розвиток систем електронного документообігу, внутрішнього та міжвідомчого, запровадження електронних архівів та загальна автоматизація внутрішніх процесів зроблять діяльність держави ефективнішою та економнішою.

Більше того, життя звичайних громадян та ведення бізнесу вже стає легшим. Адже ті документи, по котрі раніше доводилося їхати до РАЦС чи різних інспекцій, тепер можна отримати онлайн, не встаючи зі свого робочого місця.

Ні ефективна держава, ні цифрова економіка неможливі без електронного врядування. А загальнодержавне впровадження електронного врядування, у свою чергу, неможливе без конкретного плану дій, обов’язкового для всіх.

Не маючи карти, навряд чи досягнеш пункту призначення. Концепція розвитку електронного врядування-2020 стане тим орієнтиром, який приведе Україну до функціонуючого інформаційного суспільства.

Роман Греба, заступник міністра освіти і науки України, спеціально для УП