Київ – місто, якого не торкнулася децентралізація

В Україні триває реформа децентралізації. Села об’єднуються в громади. Громадяни самостійно управляють місцевими справами та розпоряджаються бюджетами: вирішують, скільки будувати шкіл, чи потрібен ремонт дороги, заміна тепломережі тощо.

Фокус у тому, що коли живеш у Києві, децентралізація проходить повз тебе. Місто так і управляється з Банкової. Місцеві ініціативи населення столиці Київрада до уваги не бере. Незаконні забудови ростуть як гриби після дощу, а кияни, фактично, не мають змоги впливати на цей процес.

Голову КМДА призначає президент, а мешканці районів, що за кількістю населення дорівнюють більшості обласних центрів країни, не мають представників своїх інтересів. Мажоритарників Київради можна до уваги навіть не брати – кияни їх переважно або не знають, або знають як "посівальників" умовною гречкою.

Щоб нарешті виправити цю ситуацію, київська команда партії "ДемАльянс" розробила новий проект закону "Про столицю". Отже, що треба змінити в статусі столиці: п’ять основних пунктів законопроекту.

І. Поновлення роботи районних рад.

За даними 2017 року, в Подільському районі проживає близько 200 тисяч осіб. Для порівняння, населення цілого Рейк’явіка – близько 125 тисяч. Районів у Києві десять, і всі вони управляються централізовано. Район не має можливості розвиватися, бо цілком залежить від тої суми грошей та вказівок, що надходять "згори".

ІІ. Ліквідація двовладдя.

Можливо, це буде для когось новиною, але те, що нинішній міський голова, якого обрали кияни, і голова КМДА, призначений президентом, – це одна й та сама особа – не більше, ніж збіг.

Якщо ці дві посади будуть займати різні люди, ми отримаємо двовладдя та відсутність у киян можливості реально впливати на розвиток столиці. Будь-яке рішення міського голови чи Київради (органів, яким довірилися кияни), зможе звести на нуль голова КМДА, який буде займатися його практичною імплементацією.

А має – обраний киянами міський голова, а не призначенець президента.

ІІІ. Баланс статусів – обласний центр та столиця

Коли на окраїнах міста виникають проблеми із забудовниками, починаєш розуміти, що Київ не має меж. Тільки не у філософському сенсі, а в цілком практичному. За рахунок агломерацій Київ сьогодні утворює велетенське місто, у якого розмиті не лише кордони, але й зони відповідальності.

Статус Києва як обласного центру та столиці розмежовано та чітко прописано в нашому законопроекті.

ІV. Київ – партнер чи обслуга держави?

З іншого боку, Київ – це столиця великої держави. Відповідно, наше місто обслуговує роботу органів центральної влади, зокрема, Верховної Ради, Кабінету міністрів – та нічого не отримує за це.

Сьогодні столиця є аутсайдером у відносинах з державою, обслуговування якої вона забезпечує. Ми маємо намір змінити ці відносини на партнерські.

V. Діяльність Київської міської ради.

Окремого унормування потребує питання діяльності міськради. Тут необхідно ввести обмеження права на ініціювання проектів рішень ради. Мається на увазі подача проекту від президії, комісії, фракції та мера в залежності від передбачених повноважень та компетенцій.

Депутати відновлених районних рад мають бути представлені в Київській міській раді. Нашою пропозицією є впровадження "двопалатної" системи міської ради, у якій районні депутати будуть делегувати своїх членів до нижньої палати.

Представники районів мають бути наділені реальною владою впливати на долю свого району: мати доступ до розподілу коштів між районами столиці та повноваження скасовувати або примусово переглядати рішення міської ради районами, ініціювати розгляд питання міськрадою в інтересах району тощо.

Обов’язковим пунктом нового закону має бути наявність противаг, які не дозволять узурпувати контроль над сферами життєдіяльності столиці одній політичній партії. Так, ми прописали норму, за якої депутатська фракція не може пропонувати кандидатуру на виконавчу посаду, що є функціонально еквівалентною голові депутатської комісії, якщо її очолює представник відповідної фракції. Такий інструмент, як праймеріз, має стати нормою, якщо ми хочемо, щоб депутатами ставали люди з максимальним кредитом довіри.

Процедура переобрання та відкликання депутата має існувати та не лише на папері. Тільки відповідальність депутата міськради стане запорукою сумлінної роботи на користь громади міста.

Перераховані зміни до закону "Про столицю" мають стати основою для розвитку міського простору, доцільного використання ресурсів громадою, джерелом впливу та участі громадськості в долі міста.

Зараз Київ не є суб’єктом у відносинах із центральною владою й обслуговує центральний апарат країни. А президент гіпотетично може перекреслити будь-яку ініціативу міського голови, обраного киянами, або нав’язати свої рішення через посаду голови КМДА, якого сам і призначає.

Змінити ситуацію можна. Київська команда "Демократичного Альянсу" завершує роботу над законом "Про столицю" і презентує його вже цього листопада.

Однак для змін потрібен не лише проект закону, а й підтримка киян та відчутний моральний тиск на парламентаріїв.

Віталій Безгін, член бюро "ДемАльянс-Київ", спеціально для УП