Військовий збір: фінансування армії чи забаганок чиновників?

П'ятниця, 20 жовтня 2017, 08:30

Півтора відсотка від доходу – така ставка військового збору, що його відраховують українці на потреби армії. Запровадили цей збір ще в серпні 2014 року, щоб відродити військо, якого на той час фактично не існувало.

Принаймні, саме таку мету було задекларовано.

Ініціативу підтримала і Верховна Рада, і весь народ. Люди прагнули допомогти захисникам, котрі живим щитом стали проти путінських "орків".

Попри невелику ставку збору, загальна сума набігає чимала. За даними Міністерства фінансів, Рахункової палати та Державної фіскальної служби, лише у 2016 році українці сплатили 11,5 мільярдів гривень військового збору. На ці гроші можна було б купити щонайменше 12 американських винищувачів F-16 чи понад сотню українських танків "Оплот". Або ж їх вистачило б на 14 тисяч двокімнатних квартир для військових у столиці.

Але куди кошти йдуть насправді – ніхто з упевненістю сказати не може.

Річ у тім, що вони потрапляють до великого й мутного казана – загального фонду державного бюджету. Звідти їх можуть спрямовувати на будь-що: дороги, ремонти будівель, закупівлю техніки, заробітні плати бюджетникам.

Або й просто розтягувати по кишенях. Останні корупційні скандали в Міністерстві оборони вкотре підтвердили, що, коли йдеться про великі гроші, для чиновників нічого святого немає.

Виходить, що півторавідсоткові відрахування тільки за своєю назвою військові. Насправді ж уряд витрачає кошти, як і на що захоче.

Між тим громадяни хочуть знати, що саме зробили для війська за їхні кревні. Адже одна річ – віддавати кошти на те, щоб врятувати вояка від куль терористів, закупити для армії якісні бронежилети та спорядження, зброю, техніку. І зовсім інша – фінансувати латання "дірок" у бюджеті, до якого ми й так сплачуємо немалі податки.

До мене як до народного депутата не раз зверталися люди з проханням прояснити ситуацію. Бо ж якщо надходження від військового збору витрачають не за призначенням, то чи не краще віддати частину свого доходу не державі, а волонтерам – і побачити конкретний результат?

Який же вихід?

Насамперед парламент має на законодавчому рівні закріпити спрямування коштів військового збору на посилення обороноздатності та безпеки України. Гроші на військо мають надходити до спеціального фонду держбюджету. Тоді урядовці використовуватимуть їх виключно за цільовим призначенням.

Ми з колегами – нардепами з "УКРОПу" – зареєстрували в парламенті законопроект №6774 "Про спрямування військового збору на підвищення обороноздатності України".

У ньому пропонуємо спрямовувати кошти від військового збору на конкретні напрями: обороноздатність і безпеку держави, фінансово-матеріальне забезпечення військових, соціальний захист ветеранів та медичне забезпечення армії, військові дослідження і розробки та освіту вояків.

Виносити його на розгляд потрібно негайно – до того, як почнеться обговорення проекту закону про державний бюджет на 2018 рік, щоб була змога внести зміни до головного кошторису.

Якщо депутати проголосують за цей документ, українці зможуть простежити, скільки, наприклад, програм із розробки сучасного озброєння було профінансовано, скільки техніки модернізували та відремонтували, скільки нового озброєння закупили, скількох захисників вилікували за їхні кошти.

Сьогодні наша армія забезпечує мирне життя мільйонів людей, і вона має отримувати гроші, які віддають їй громадяни!

Ухвалення цього законопроекту сприятиме не лише якісному забезпеченню армії та військових. Це дасть змогу посилити безпеку країни, збільшить можливості для захисту її суверенітету та територіальної цілісності, що є обов’язком держави і її народу, відповідно до статті 17 Конституції.

Та найголовніше – українці отримають упевненість у тому, що їхні гроші пішли на підтримку захисників держави, а не на забаганки чиновників.

Олександр Дубінін, народний депутат України, член президії партії "УКРОП", спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

"Генератор накрився! Я спокійна, як удав". Блекаути і справжній закон Мерфі, який ми відкрили в собі

Протидія дронам і комплексу національної меншовартості

Час перевірити свій софт

Пам'ятаємо Голодомор – геноцид українців триває

Голодомор як частина геноциду: чому про нього варто говорити не так, як ми звикли

Час Трампа чи стрибок історії?