Чи потрібна судам антикорупційна палата?
13 липня 2017 року в Києві завершився саміт Україна – ЄС. Після саміту президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер несподівано озвучив оновлену позицію ЄС щодо судової реформи в Україні – мовляв, ЄС згоден на створення у судах антикорупційної палати в Україні замість створення окремого антикорупційного суду.
Тодішня заява президента Європейської комісії на той момент вже мала законодавче підґрунтя. Ще 31 травня депутат Верховної Ради від БПП Сергій Алєксєєв зареєстрував законопроект №6529 "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо запровадження обов'язкової спеціалізації суддів з розгляду корупційних і пов'язаних з корупцією правопорушень)".
За швидке запровадження антикорупційної спеціалізації у діючих судах виступив також генпрокурор Юрій Луценко.
Вочевидь, ідея створення окремого антикорупційного суду відкладається на невизначений термін.
Водночас саме законопроект №6529 може знайти підтримку на осінній сесії парламенту. З'ясуємо, що пропонує автор законопроекту.
Антикорупційна спеціалізація суддів.
У місцевих загальних судах та апеляційних судах запроваджується спеціалізація суддів щодо корупційних злочинів та корупційних адмінправопорушень. У касаційному кримінальному суді створюється окрема палата для здійснення правосуддя щодо корупційних злочинів.
Порядок призначення.
Для місцевого загального суду – конкурсний відбір. Порядок і терміни його проведення законопроект не передбачає. Для апеляційного суду – судді обираються з числа діючих суддів зборами суддів, на строк не більше трьох років з можливістю повторного призначення. Для касаційного суду порядок призначення суддів також не визначений.
Кількість антикорупційних суддів.
Не менше 3 суддів для місцевих загальних судів та 5 суддів для апеляційних судів. Точну кількість суддів місцевого загального суду визначає Державна судова адміністрація України, а апеляційних – загальні збори суду.
Навантаження іншими справами.
Антикорупційний суддя місцевого загального суду звільняється від розгляду інших справ, крім випадку обрання його слідчим суддею. Антикорупційні судді інших інстанцій не звільняються від розгляду інших справ.
Початок роботи.
У місцевому загальному суді – після визначення кількості антикорупційних суддів у відповідному суді та призначення мінімум 2 таких суддів. До введення в дію закону кількість та персональний склад суддів визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду. Прийняті до провадження корупційні справи продовжують здійснюватися суддями, визначеними зборами суддів.
Як законопроект №6529 спрацює і діючій судовій системі?
Наведу приклад.
Усі судові справи у Галицькому районному суді Івано-Франківської області розглядають всього 4 судді. Уявімо, що Державна судова адміністрація України додатково відкриє 3 посади для антикорупційних суддів. Якщо за 1 рік у Галицькому районі з'явиться 2 корупційні справи, це вже буде успіх.
Цілий рік 3 антикорупційних судді чекатимуть, коли правоохоронці направлять до суду хоч одну справу! Решту часу вони залишатимуться без роботи.
У той же час середнє навантаження на їх колегу без антикорупційної спеціалізаціє складе 78 судових справ.
Логіка відсутня. І це – лише один приклад.
Водночас законопроект не вирішує головну проблему – професійний та оперативний розгляд корупційних справ. За задумом автора, найбільш резонансні справи розглядатимуть діючі судді, які не мають достатніх гарантій безпеки та фінансової незалежності.
Законопроект також не вирішує проблему високого навантаження на суддів. Виняток – судді місцевих судів, які не є слідчими суддями. Однак із врахуванням кількості вакантних посад суддів у 25%, така поступка не врятує решту суддів від високого навантаження.
Також законопроект не передбачає внесення змін у Кримінальний та Адміністративний процесуальні кодекс. Тільки через зміни до процесуальних кодексів корупційні справи зможуть розподілятись на антикорупційних суддів.
Чиї інтереси захищає така недореформа антикорупційного суду? Точно не інтереси суспільства.
Дмитро Никифоров, адвокат, спеціально для УП
