"Реформа державної служби". Про вітрину
Всё хорошо, прекрасная маркиза.
Дела идут, и жизнь легка.
Ни одного печального сюрприза
За исключеньем пустяка…
(Французька дитяча пісня з репертуару Леоніда Утьосова)
Презентація і звітність
1 травня 2016 року вступив у силу новий закон "Про державну службу". З цього часу почався відлік хаосу у сфері держслужби, який прихильники називають реформою, а скептики – намаганням розвалити залишки старої системи без чіткого плану побудови нової.
Так вже повелося, що в епоху інформаційних технологій діяльність державних органів може й має бути оприлюднена і оперативно висвітлена для ознайомлення назагал. З одного боку – це вимога міжнародних організацій, які намагаються хоч якось причесати наше корумповане суспільство. З іншого – потреба самих структур довести, що вони не даремно їдять бюджетний хліб.
Зробити естетичний, функціональний, структурований офіційний інтернет-ресурс сьогодні не проблема. Головне наповнити його контентом, тобто інформацією, котру легко знайти і просто використати.
Нині офіційний сайт організації – це її лице, візитівка і цілком практичний засіб не лише оприлюднювати відкриті дані, але й надавати можливість науковцям, громадським організаціям, студентству, журналістам проводити моніторинг, аналіз та висвітлювати тенденції, які, можливо, стануть у нагоді й самим державним органам. Статистичні дані є важливим джерелом інформації про діяльність структури, основою для аналізу, без якого не можливо приймати правильні управлінські рішення.
Окрім того, антикорупційна діяльність – а слід зазначити, що державна служба є об'єктом номер один у системі корупції в Україні – має відповідати вимогам відкритості та всебічного висвітлення всіх порухів в управлінні державною службою на рівні країни.
Однак бачимо, що чим ближче до верхівки управлінського дерева державної служби, тим більш плачевний вигляд мають візитки державних установ.
Десятилітній досвід роботи зі статистичним даними, що оприлюднені в мережі, дозволяє стверджувати, що всесвітні організації покладають чимало зусиль на збір, обробку і презентацію баз даних. На хвилі формування інтернет-ресурсів українські служби також прагнули удосконалити доступ до публічної інформації, і зо п'ять років тому це були досить непогані спроби.
Однак сьогодні більшість державних органів не встигають та й не хочуть встигати за стрімким розвитком можливостей презентації своєї діяльності в інтернеті і вдовольняються морально застарілими засобами.
Оновлення дизайну, технічних характеристик і контенту офіційних сайтів потребує фінансових витрат і наявності професійних аналітиків.
Де поділися аналітики у Національному агентстві України з питань державної служби, про яке йтиметься далі, – сказати важко. Очевидно, це наслідки нової реформи. Адже можна знайти чудове представлення аналітичної інформації про стан державної служби в Україні у 2005-2012 роках у матеріалах ЗМІ п'ятирічної давності.
Однак сьогодні посилання на джерела у цих матеріалах переносять нас на відсутні сторінки офіційного сайту Нацдержслужби.
Сайт Нацдержслужби – примітивний, із застарілим, абсолютно не цікавим дизайном і непрацюючими або безглуздими сторінками. Дані подані хаотично, у багатьох випадках, посилання ведуть у пустоту.
Наприклад, вкладка "Взаємодія з Верховною Радою України" присутньо-відсутня: вкладка є – взаємодії немає, і інформації також.
Поверхневий аналіз недопрацювань на сайті Нацдержслужби
|
№ з/п |
Назва вкладки |
Зауваження |
|
1. |
Три посилання: "Результати перевірки", "Територіальні управління", "Центральний апарат", ведуть нас до прізвищ. Who is who? Хто, для чого і яку користь і естетику несе перекособочений скан документа? Зрозуміти важко. |
|
|
2. |
Вкладка, у якій останній звіт за 2014 рік, який при натисканні відсилає нас… до головної вкладки "Плани і звіти". Щоправда, планів висвітлено чимало. Чи виконуються ці плани, – невідомо, оскільки немає інформації для порівняння. Водночас ми знаємо, як ретельно щорічно державні службовці на місцях зобов'язані дописуватися у планах та звітах щодо виконання свої службових обов'язків. Однак, очевидно, це правило не поширюється з окремих осіб на всю структуру в цілому. |
|
|
3. |
Керівництво НАДС (Голова НАДС) |
Читаємо: "Ващенко Костянтин Олександрович. Голова Національного агентства України з питань державної служби. Народився 24 жовтня 1972 року у м. Тулі (Російська Федерація)". Ми зараз не про політику. Однак у голові застрягло нудною занозою питання щодо національної приналежності голови установи, яку в Україні вважають однією з найбільш корумпованих. |
|
4. |
Подача документів йде у різних форматах. Чимало викладені у вигляді сканів поганої якості, що не піддаються копіюванню чи скачуванню. Призначені лише для споглядання розпливчастих букв (і це у нашу високотехнологічну інформаційну епоху). |
|
|
5. |
Ця вкладка теж дуже цікава. Висвітлені проекти, що вже давно реалізовані у законодавчих актах. Ні хронології викладу, ні результату обговорення проектів немає. Просто набір непотрібного мотлоху на сторінці, у яку вже декілька років ніхто не заглядав. |
|
|
6. |
Анонси і оголошення йдуть загальним скопом у новинах Нацдержслужби. Дивно, для чого ця вкладка взагалі. |
|
|
7. |
Є найбільш відвідуваною сторінкою офіційного сайту Нацдержслужби. Слід зазначити, що це єдина сторінка, яка протягом року була змінена і наразі набула вигляду Єдиного порталу вакансій державної служби. Зайти на нього можна із сайту Нацдержслужби. Вийти – ніяк, тільки закрити повністю сторінку. Повернутися назад на сторінку Нацдержслужби також не вдасться. У принципі, для просунутих і грамотних кандидатів на державну службу знайти вакансії там можливо. Найбільше зауваження – відсутність комплексної картинки за регіонами: обрати можна лише одну організацію, лише в одному місті. |
Що є неприпустимим на офіційному сайті Нацдержслужби – це граматичні помилки: у заголовках, у текстах, у назвах областей.
Напевно правильно, що нині всі, хто претендує на посаду державної служби, проходять атестацію щодо вільного володіння державною мовою. Бажано було б і для тих, хто раніше зайняв вакансії, – також провести такий іспит.
Але найбільше гризуть безглузді – бо неактивні – картинки на кшталт "Держава турбується про тебе".
Натискаєш на таку і розумієш, що це фейк: ніхто про тебе не турбується і навіть не дає можливості дізнатися, що мали на увазі ті, хто цю картинку розмістив на всіх сторінках сайту.
А так – все добре! Як у тій дитячій пісеньці: "Всё хорошо, прекрасная маркиза…"
Сподіваємося, що зауваження будуть сприйняті конструктивно. Хочеться позитивних змін. І щоб ці зміни були оприлюднені на гідному для державної служби рівні.
А то очі муляє і встид бере.
Оксана Граніт, спеціально для УП
