Конфлікт інтересів політиків і держслужбовців: чим ми відрізняємося від Європи?

Україна – це Європа? Так, але тільки не в питанні конфлікту інтересів. Протидія цьому явищу – один із основних напрямів антикорупційної роботи в країнах Європи.

Українські ж чиновники абсолютно не соромляться проявляти конфлікт інтересів. Бо знають – їм за це нічого не буде...

Що у них?

Активісти європейських відділень Transparency International й інших антикорупційних ініціатив випрацьовують фундаментальні програми щодо попередження конфлікту інтересів, а влада допомагає їх запроваджувати.

Одним із потужних інструментів запобігання конфлікту інтересів стала єдина онлайн-база EU Integrity Watch, яку створили громадські активісти, зокрема й Transparency International ЄС.

На сайті є інформація про політичну приналежність європосадовця, його електронна декларація, біографія, історія голосувань. Окрім того, деталізовано походження зовнішніх доходів всіх депутатів Європарламенту. Загалом ця сума коливається від 4 до 11,5 мільйонів євро. Максимальний зовнішній заробіток євродепутата складав 365 тисяч євро за рік.

Таким чином, кожен може дізнатися всі відомості про європосадовця у вигляді інтерактивної інфографіки та відслідкувати потенційний конфлікт інтересів або навіть прояви корупції, якщо вони існують.

Загалом TI Євросоюз пропонує три масштабні заходи для уникнення конфліктів інтересів.

1. Електронне декларування єврочиновників й перевірка декларацій уповноваженим органом. Електронні декларації подають – утім, представники громадськості нарікають, що статки посадовців перевіряються погано.

2. Запровадження незалежних етичних комітетів при Європарламенті та Єврокомісії, які мають відслідковувати конфлікт інтересів та запобігати корупції. Такі комітети вже діють у Канаді та Франції.

3. ТІ Євросоюз пропонує запровадити так званий період "cooling off" для колишніх єврочиновників після звільнення. На думку громадськості, посадовець не може протягом 3 років займати посаду, що якимось чином пов'язана із його минулою діяльністю в європейській установі.

Схожа практика діє у Франції, де "cooling off" розповсюджується на всіх держпосадовців, членів уряду та ключових чиновників у місцевих органах влади, а також членів Євросуду. Останнім забороняється представляти інтереси клієнтів у суді протягом 3 років після звільнення.

Сліпі трасти

Окрім того, у світі активно розвивають практику використання сліпих трастів, куди держслужбовці передають власний бізнес або майно членів сім'ї для уникнення конфлікту інтересів.

Серед європейських країн традиція використання інституту трастів наразі є лише у Великій Британії. Також сліпі трасти наявні в США, Австралії, Новій Зеландії, Канаді.

Опікуни, або ті, хто отримав довіреність, мають повну свободу дій щодо активів чиновника, при цьому посадовець не може втручатися у роботу довірених осіб. Єдину інформацію, яку може отримати власник бізнесу – відомості про доходи або збитки за результатами управління активами.

"Недоброчесні посадовці очікувано намагаються обійти таку систему запобігання конфлікту інтересів. Так, у Великій Британії свого часу через сліпі трасти фінансувалися політичні партії, а кінцеві власники після перемоги партії отримували значні бонуси та переваги", – пояснює юрист ТІ Україна Максим Костецький.

У США у відповідь на дискредитацію трастів увели поняття "кваліфікований сліпий траст". У ньому особа, яка управляє майном чиновника, суворо перевіряється на предмет зв'язків із власником майна та можливостей впливу на розпорядника активів.

В Україні про існування такої світової практики широкий загал дізнався після заяви президента Петра Порошенка про передачу в управління таким трастом компанії "Рошен".

Ці заходи викликали широке обговорення. Однак однозначної впевненості про відсутність потенційного конфлікту інтересів у експертів поки немає.

Злочин і кара

Всі окреслені заходи не є панацеєю. Прояви конфлікту інтересів у Європі трапляються.

У Чехії зараз на слуху справа проти мера маленького містечка Кнежмост, який за сумісництвом був директором транспортної компанії. Мер замовив у своїй кампанії низку ремонтних робіт в обхід тендерних процедур, а сам ремонт був виконаний невчасно. Окрім того, місто сплачувала фірмі мера великі обсяги бюджетних коштів за вигадані послуги.

"ТІ Чехія подала кримінальну скаргу – проте розслідування щодо мера було припинено, а його діяння визнані некримінальними. Наразі ми готуємо скаргу щодо мера до прокуратури", – розповів юрист ТІ Чехія Петр Лейєр.

Він також згадав випадок із потенційним конфліктом інтересів чинного міністра фінансів й олігарха Андрія Бабіша. Завдяки його "кейсу", закон про конфлікт інтересів у Чехії було змінено таким чином, що міністрам уряду заборонили бути власниками медіа.

У ТІ Словаччина пригадали випадок із головою села Зем'янська Олча, який через конфлікт інтересів був оштрафований на 16 тисяч євро, а за повторне порушення закону втратив посаду.

Загалом європейська практика свідчить: конфлікт інтересів часто загрожує чиновнику великими репутаційними ризиками та втратою посади. Через конфлікт інтересів свого часу посад позбулися президент Німеччини Крістіан Вульф, міністр бюджету Франції Жером Каюзак, перший віце-прем'єр Хорватії Томислав Карамарко та багато інших високих чинів.

На сьогодні єврочиновники настільки остерігаються звинувачень у конфлікті інтересів, що самі звертаються до відділу кадрів етичної комісії, аби дізнатися, чи не зашкодить їх публічна підтримка деяких осіб або участь у певних громадських заходах їхній репутації та чи не побачать журналісти в цьому конфлікт інтересів?

А що в нас?

В Україні запроваджено деякі з європейських практик щодо попередження конфлікту інтересів – наприклад, електронне декларування.

Однак на думку активістів, належної перевірки статків чиновників НАЗК не проводить.

Так, за результатами повної перевірки агентство не виявило жодних суттєвих порушень у деклараціях топ-чиновників. Ознаки кримінального порушення про декларування недостовірної інформації відзначили лише у деклараціях мера Покровська і колишнього судді Краснолуцького міського суду.

Окрім того, 26 стаття Закону про запобігання корупції передбачає річний "сооling off". Наприклад, чиновнику після звільнення за законом забороняється працювати у підприємствах, які колишній посадовець перевіряв чи приймав щодо них рішення.

Грубо кажучи, колишній податківець не може працювати у компанії, яку він перевіряв, будучи держслужбовцем. Деякі чиновники перевірялись на дотримання цих вимог, декілька справ навіть опинились у суді.

Утім, актуальної позитивної судової практики знайти не вдалось.

Загалом ситуація із потенційним конфліктом інтересів в Україні у порівнянні з Європою виглядає вкрай запущеною. Намагання хоча б якось приховати ознаки конфлікту інтересів від сторонніх очей спостерігається лише серед чиновників найвищої ланки. У деяких регіонах посадовці нахабно демонструють відверті та нічим не прикриті порушення.

Яскравий приклад – Харків.

За повідомленням Харківського антикорупційного центру, у місті із спостерігається вкрай гнітюча ситуація із дотриманням законодавчих норм. Для ілюстрації стану речей експерти центру представили три розслідування.

Перший "кейс" пов'язаний із депутаткою Харківської міськради і за сумісництвом директоркою комунального підприємства "Комбінат дитячого харчування" Надією Тимофеєвою.

Нещодавно чиновниця подала повідомлення про суттєві зміни майнового стану. У ньому Тимофеєва вказала, що продала чотири автівки для транспортування продуктів харчування за 67 тисяч гривень своїй дочірній фірмі ТОВ "Надія-92".

Експерти Харківського антикорупційного центру виявили, що у 2016-17 роках ці ж автівки пані Надія надавала в оренду своєму рідному "Комбінату дитячого харчування" аж за 100 тисяч гривень на місяць! А раніше комунальне підприємство орендувало їх за 60 і 80 тисяч гривень.

"Тобто їх оренда за місяць обійшлася платникам податків дорожче, ніж повна вартість. Таким чином упродовж 2014-2016 років Тимофєєва лише на оренді чотирьох "Газелей" отримала з бюджету міста 2,88 мільйони гривень", – зазначив експерт Харківського антикорупційного центру Євген Лісічкін.

Другий кричущий випадок потенційного конфлікту інтересів у Харкові пов'язаний із депутатом міськради Іваном Поповичем, а за сумісництвом – власником та керівником ТОВ "Будівельна компанія Строй-Сіті".

Не встиг Іван Савелійович 18 жовтня 2016 року очолити це підприємство, як 19-го воно вже отримало перший договір із мерією на ремонт житлового будинку. Згодом "Строй-Сіті" отримала ще 10 підрядів на 1,8 мільйони.

У минулому році Іван Попович був офіційно визнаний причетним до конфлікту інтересів. Дзержинський суд Харкова оштрафував його на ... 3400 гривень. Не досить велика втрата у масштабах замовлень, які отримує фірма Поповича з місцевого бюджету.

Більш тонко і заплутано діють чиновники із КП "Харківське ремонтно-будівельне підприємство". У минулому році підприємство провело тендер на суму 14,65 мільйонів гривень. Її виграв "ХарківСтартСтрой".

Засновником цього підприємства є Олександр Горбач, який також є засновником "Солметснаб". Раніше серед засновників "Солметснаб" був Ігор Шкурко, нинішній заступник директора "Харківського ремонтно-будівельного підприємства".

"Цікаво, що єдиним конкурентом на тендері стала фірма, яка використовувала таку ж електронну пошту, як і "Солметснаб". Щоправда, зараз адреса змінилася", – відмічає Лісічкін.

Такий потенційний конфлікт інтересів – не єдиний "гріх", який помітили за Ігорем Шкурком.

Експерти Харківського антикорупційного центру виявили, що він не вказав у електронній декларації внески до статутних фондів шести підприємств на суму 465,6 тисяч гривень. При цьому інформація про його долю в підприємствах міститься у Єдиному реєстрі юридичних осіб.

На сьогодні НАЗК заявляє про повну перевірку відповідних декларацій за 2015 і 2016 роки.

Рецепт: підвищувати обізнаність

Широкому загалу в Україні часто невідомі юридичні нюанси щодо конфлікту інтересів.

Чи порушує закон посадовець, що по-дружньому допомагає вигравати тендери близькому товаришу? Чи є "зрадою", коли в дружини чиновника великий бізнес? Як упевнитися, що конфлікт інтересів дійсно є, і вас не звинуватять у наклепі?

Українські чиновники активно користуються такою низькою обізнаністю щодо конфлікту інтересів у суспільстві.

У країнах Європи інформація про порушення закону "спалахує" і призводить до гучних скандалів у суспільстві, відставок та кримінальних справ. В Україні, на противагу, таких наслідків обмаль.

Повідомлення про конфлікт інтересів забуваються, витісняються іншими інформаційними приводами та, зрештою, зникають як вода крізь пісок...

Проте активістам та журналістам слід продовжувати активно інформувати про порушення законодавства з боку чиновників. А міжнародним донорам – підтримувати програми щодо запобігання конфлікту інтересів та сприяти підвищенню обізнаності про проблему в суспільстві.

Олександр Калітенко, Transparency International Україна, спеціально для УП