Медична безпека є питанням державної безпеки

Три роки після початку вторгнення в Україну, Росія продовжує агресивні дії за допомогою кібератак, нахабної пропаганди та ракет з "Градів".

Але неефективні інституції України, особливо в системі охорони здоров'я, також підривають державну безпеку. Закони та нормативно-правові акти, спрямовані лише на зменшення страшної напруги на армію та уряд України, ігнорують проблему надання ключових медичних послуг.

Не отримуючи цих послуг, громадяни України залишаються вразливими по відношенню до ворогів, таких як Росія, яка користається з положення слабкої України.

Ось чому громадянське суспільство, численні експерти та тисячі активістів зараз підтримують доктора Уляну Супрун, виконуючу обов'язки Міністра охорони здоров'я, у вимогах запровадити абсолютно нову модель охорони здоров'я в Україні.

Ця модель забезпечить стабільність у країні, де кількість населення зменшується; у країні, де діти не завжди отримують щеплення; а внаслідок епідемій, таких як туберкульоз, інфікується як молодь, так і люди похилого віку.

Нова система охорони здоров'я є національним імперативом у сфері безпеки.

Зрозуміло, що система охорони здоров'я в Україні знаходиться у жахливому стані.

Не вистачає послуг паліативної допомоги для пацієнтів зі смертельно небезпечними хворобами.

Корупція, що успадкована з радянських часів у регулюванні закупівель, недостатньо облаштовані клініки, а також корупція у менеджменті контрольованих речовин – усі ці фактори призводять до того, що пацієнти блукають у системі, яка не задовольняє їхні потреби.

Корупція на низовому рівні є нормою.

Половина всіх громадян України взагалі не користується послугами охорони здоров'я, тому що вони не можуть дозволити собі платити багатьом лікарям з власної кишені, навіть при тому, що Конституція України гарантує безкоштовну медичну допомогу.

Історії про непрацюючу систему охорони здоров'я розбивають серце. І на жаль, такі ситуації досі є надто поширеними.

Влад Жуковський, студент університету, так страждав від болю, що намагався вистрибнути з вікна шпиталю – через відсутність знеболювальних препаратів. Застарілі регуляторні стандарти в Україні щодо використання морфіну не давали можливості лікарям пропонувати йому достатні дози. Він помер від раку мозку у 2010 році.

"Він хотів впасти вниз головою, аби відразу померти – для припинення цих страждань. Ось так йому боліла голова, – казала, схлипуючи, його мати Надія. – Він вив як вовк."

Більш ніж 200.000 ветеранів війни в Україні стикаються з дуже складними проблемами під час реінтеграції у суспільство. Замість отримувати бойові нагороди, вони мають справу з перепонами на шляху отримання допомоги у лікуванні болю.

Пораненим часто не вистачає доступу до допомоги. Військові шпиталі надають негайну допомогу – але військові, яких комісують з армії за медичними показниками, повертаються та мають справу з цивільною системою медичної допомоги, яка є погано облаштованою для лікування травм та поранень, отриманих на полі бою.

Деякі ветерани змушені справлятися з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) та іншими розладами, не отримуючи жодного спеціалізованого лікування.

Міжнародна спільнота повинна усвідомити, що ефективність будь-якого пакету допомоги для зміцнення безпеки – незалежно від того, наскільки він був щедрий, – може бути знівельовано неефективним керуванням.

Експерти мають зробити більший наголос на наданні ключових послуг, надаючи Україні допомогу у майбутньому.

Найважливіші послуги, такі як охорона здоров'я, є стратегічно важливими складовими міцної держави.

Міжнародний фонд "Відродження" та його партнери запропонували заходи, спрямовані на перетворення з метою поліпшення доступу до знеболювальних для пацієнтів, які їх потребують. Поштовхом до цих широких громадських зусиль стала впевненість у тому, що інституції, які реагують на запити, зроблять державу більш міцною. Такі інформаційні кампанії, як СТОПБІЛЬ, допомагають сформувати напрямок дискусій щодо нової моделі охорони здоров'я, яка визнає здоров'я у якості права людини.

Комплексна реформа охорони здоров'я, яка зараз розглядається у парламенті України, є питанням стабільності на національному рівні, а не лише здоров'я.

Міжнародна спільнота повинна закликати парламент до схвалення нової моделі охорони здоров'я до 14 липня – закінчення поточної сесії парламенту. Президент Петро Порошенко назвав поточні законодавчі пропозиції "дуже ґрунтовними".

Але значні парламентські фракції ще й досі залишаються налаштованими рішуче проти змін.

Якщо закони про реформи охорони здоров'я не буде схвалено до 14 липня, маловірогідно, що систему буде перезавантажено протягом ще декількох наступних років. Це залишить ключову українську інституцію у становищі, коли вона буде більш вразливою до зовнішнього тиску.

Майбутнє України залежить від представників законодавчої влади у США та Європі, які стоять за такими реформаторами, як Супрун. Це означає перетворення охорони здоров'я на ключовий аспект парламентської дипломатії та дипломатичних зусиль.

Законодавців в Україні потрібно переконати у наслідках для безпеки країни – якщо далі підтримувати систему, в якій квітне корупція.

Лідери, що представляють міжнародну спільноту, повинні зробити все, що в їх силах, для заохочення співпраці між Міністерством охорони здоров'я та Верховною Радою України, водночас забезпечуючи стан, коли корпоративні інтереси не відохочують від справжніх змін.

Супрун та тисячі активістів й експертів, які підтримують її, роками тяжко працювали для досягнення чогось більшого ніж реформа; вони будують функціональну інституцію – Національну службу здоров'я – з чистого аркуша. Для цього потрібна підтримка з боку громадянського суспільства та чіткий мандат повноважень від Верховної Ради України.

Міжнародна спільнота повинна визнати цей мандат повноважень та сформувати напрямки міжнародної допомоги таким чином, аби міцні інституції з'явилися там, де існували стратегічно слабкі місця.

Державна безпека Україна залежить від цього.

Оригінал тексту вийшов в американському виданні Atlantic Council 26 червня 2017 року.

Олена Кучерук, менеджер Програмної Ініціативи "Громадське здоров'я" Міжнародного фонду "Відродження" у м. Київ,
Алекс Т. Джонсон, старший радник з питань політики для регіонів Європи та Євразії, Фонди Відкритого Суспільства, відділення у Вашингтоні,
спеціально для УП