У Раді хочуть заборонити збиткування над законопроектами
Чинний регламент Верховної Ради України прописаний таким чином, що дозволяє народним обранцям частково, або й повністю обходити правки профільних комітетів в процесі розгляду законопроектів у другому читанні. Крім того, нерідко нардепи вносять правки з голосу.
Ось і виходить так, що проект подавався один – а в підсумку отримуємо зовсім інший закон.
Проте нещодавно в парламенті була зареєстрована ініціатива, яка має на меті остаточно покласти край депутатським знущанням над законопроектами.
Мова й де про законопроект під номером 6528 "Про внесення змін до Регламенту щодо посилення ролі комітетів Верховної Ради" від 31 травня поточного року.
Так, автори документа зазначають, що завданням комітетів ВР є законопроектна робота, підготовка і попередній розгляд питань, віднесених до повноважень парламенту.
"У великій кількості випадків парламентські комітети місяцями, а подекуди й роками працюють над розробкою важливих законопроектів. Однак, інколи важка та клопітка робота комітетів над текстами законопроектів до другого читання буває повністю знівельована під час голосування відповідних законопроектів у сесійній залі", – говориться в пояснювальній записці до законопроекту.
Вся справа в положенні, закріпленому частиною 3 статті 120 закону "Про регламент Верховної Ради України", яке й пропонується виключити з регламенту.
Відповідно до нього, "за наполяганням народних депутатів може бути проведено обговорення врахованої головним комітетом пропозиції, поправки з наступним голосуванням щодо її прийняття, виключення в цілому чи її частини. У такому ж порядку може бути порушено питання про розгляд пропозиції, поправки до відповідного тексту статті законопроекту, прийнятого в першому читанні, але відсутньої у запропонованій головним комітетом редакції.
Останнім часом вищевказані положення Регламенту ВР використовуються народними депутатами України з метою знищення цілісності законопроектів, що в певній мірі дискредитує роботу комітетів над законопроектами".
Таким чином нардепи абсолютно у законний спосіб можуть нівелювати роботу профільних комітетів і перетворювати часом хорошу законодавчу ініціативу на повний вінегрет.
Останній приклад "приготування такого салату" ще свіжий у пам'яті – голосування за президентський законопроект №6172 "Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", яке наробило такого галасу у суспільстві, який не вщухає і досі.
В своєму первісному варіанті президент подав абсолютно "невинну" і вкрай потрібну ініціативу стосовно звільнення від обов'язку подавати е-декларації військовослужбовців, що боронять нашу незалежність на сході країни.
14 березня цей законопроект було прийнято за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання.
Але ті події, які відбулися 23 березня під час голосування за цей документ у другому читанні виглядали, наче захоплюючий трилер.
Одну за одною депутати вносили правки, в тому числі й з голосу.
Зокрема, були враховані і поправки депутата Тетяни Чорновол, раніше відхилені профільним комітетом з питань боротьби з корупцією, що стосуються обов'язку антикорупційних громадських організацій також подавати е-декларації на рівні з чиновниками.
Мало того, пропонувалося подавати електронні декларації і представникам ЗМІ, проте ця правка була відкликана самою ж її авторкою.
Таким чином, вийшло ніби в приказці "Благими намірами вистелена дорога до пекла". Адже хотіли полегшити життя нашим героям-воїнам – а по факту було проголосовано ще за безліч речей, які від самого початку не мали жодного стосунку до основної ідеї президентського законопроекту.
Братися за аналіз того, повинні подавати е-декларації представники громадянського суспільства, чи ні, звісно, можна було б. Однак зараз не про це.
Хотілося б звернути увагу саме на недолугість, яка, по-суті, дозволяє пускати роботу профільних комітетів "під три чорти".
А це, на хвилиночку, чималенькі ресурси – часові, людські, матеріальні. Мало того, комітети Верховної Ради формуються саме на професійній основі. Тому є всі підстави вважати, що їх висновки є дійсно фаховими та виваженими.
А ще більшим знущанням над законопроектами бачиться внесення правок з голосу, особливо коли йдеться про надважливі для країни реформи, як-от, антикорупційна.
Адже цілком логічно виглядає бажання, аби будь-які правки до рішень такої ваги розглядалися колегіально, професійно, ретельно.
Олег Петровець, спеціально для УП